Іменем України
04 грудня 2019 року
Київ
справа №640/351/17
адміністративне провадження №К/9901/23730/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Шишова О.О.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції касаційну скаргу ОСОБА_1 - представника позивача Мельничука Андрія Петровича на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 10 липня 2017 року у складі судді Нев'ядомського Д.В. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М., Шевцової Н.В. у справі №640/351/17 за позовом ОСОБА_2 до інспектора 9 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Харкові лейтенанта поліції Бабічевої Анни Михайлівни, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1.Представник позивача ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до суду, у якому просив: визнати неправомірними дії інспектора 9 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Харкові лейтенанта поліції Бабічевої Анни Михайлівни при винесенні постанови від 31 грудня 2016 року серія ДР № 131330 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) ; скасувати постанову, винесену інспектором 9 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Харкові лейтенанта поліції Бабічевої Анни Михайлівни у справі про адміністративне правопорушення від 31 грудня 2016 року серія ДР № 131330, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
2. Постановою Київського районного суду м.Харкова від 10 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено; визнано неправомірними дії інспектора 9 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Харкові лейтенанта поліції Бабічевої А. М. при винесенні постанови від 31 грудня 2016 року серія ДР № 131330 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП; скасовано постанову, винесену інспектором 9 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Харкові лейтенанта поліції Бабічевої А.М. у справі про адміністративне правопорушення від 31 грудня 2016 року серія ДР № 131330, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
3. Окремою ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 10 липня 2017 року вирішено, щодо виявлених порушень закону в діях посадової особи Управління патрульної поліції у м.Харкові ДПП довести до відома Департамент Патрульної поліції м.Харкова з метою вжиття заходів та усунення причин, що сприяли порушенню закону та для розгляду питання щодо притягнення посадової особи інспектора патрульної поліції роти №9 батальону №3 у м.Харкові лейтенанта поліції ОСОБА_3 до відповідальності. Про вжиті заходи повідомити Київський районний суд м.Харкова у визначений законом місячний термін.
4. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року задоволено апеляційну скаргу інспектора 9 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Харкові лейтенанта поліції Бабічевої А.М.; скасовано окрему ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 10 липня 2017 року у справі № 640/351/17.
5. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
5.1. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та складанні постанови від 31 грудня 2016 року серія ДР № 131330 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП, інспектором не було дотримано вимог статті 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справа, вирішення її в точній відповідності з законом, а також вимог статті 279 КУпАП щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, в тому числі щодо дослідження доказів, вирішення клопотань, а також порушено вимоги статті 268 КУпАП щодо забезпечення позивачу реалізації прав на ознайомлення з матеріалами справи, заявлення клопотань, користуватися допомогою адвоката.
5.2. Резолютивною частиною окремої ухвали Київського районного суду м.Харкова від 10 липня 2017 року вирішено довести до відома Департаменту патрульної поліції м. Харкова про порушення в діях інспектора закону та для розгляду питання про притягнення його до відповідальності та вжити заходи, щодо усунення причин, що сприяли порушенню закону. Також було зобов'язано Департамент патрульної поліції м. Харкова про вжиття заходів повідомити Київський районний суд м. Харкова у зазначений законом місячний термін.
5.3. Суд першої інстанції при винесенні окремої ухвали відповідно до положень статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи виходив з наявності порушень закону та необхідності усунення причин та умов, які сприяли такому порушенню та визначив суб'єкта владних повноважень шляхом вжиття останнім заходів щодо притягнення посадової особи до відповідальності.
5.4. Скасовуючи окрему ухвалу суд апеляційної інстанції виходив із неможливості забезпечення виконання цієї ухвали Департаментом патрульної поліції м.Харкова з огляду на відсутність вказаного структурного територіального підрозділу в системі органів управління Національної поліції України.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
6. Представник позивача звернувся до суду із касаційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанцій та змінити ухвалу суду першої інстанції, виклавши резолютивну частину ухвали у наступній редакції: «Про виявлені вище порушення закону в діях посадової особи Управління патрульної поліції у м.Харкові ДПП довести до відома Департамент патрульної поліції з метою вжиття заходів та усунення причин, що сприяли порушенню закону та для розгляду питання щодо притягнення посадової особи інспектора патрульної поліції роти № 9 батальйону № 3 у м.Харкові лейтенанта поліції ОСОБА_3 до відповідальності». Рішення суду апеляційної інстанції скасувати.
6.1. Доводи касаційної скарги полягають у тому, що на думку представника позивача суд апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги на окрему ухвалу суду мав право та зобов'язаний був змінити окрему ухвалу суду першої інстанцї шляхом виправлення описки відповідно до повноважень суду, передбачених статтею 199 КАС України.
6.2. Відповідачі правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористались.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Як встановлено статтею 166 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується.
9. Окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового випливу) на порушення законності, а також причин та умов, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду справи. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
10. Контекстуальний аналіз зазначених норм свідчить про те, що можливість постановлення окремої ухвали з'являється у суду після встановлення факту порушення закону відповідно до обставин, які досліджувались судом під час судового розгляду справи.
11. Згідно частини 1 статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ), ухвала, що викладається окремим документом, в тому числі і окрема ухвала, має складатися, зокрема, з мотивувальної частини, в якій суд визначає та вказує мотиви і підстави з яких суд дійшов висновку для винесення окремої ухвали: вказує на справжні причини й умови, які сприяли вчиненню порушення з посиланням на конкретні норми закону, положення якого порушені; які саме права і свободи особи порушено; закон, яким керувався суд, постановляючи окрему ухвалу; резолютивної частини, в якій суд зазначає свої висновки у формі можливих рекомендацій щодо усунення таких підстав.
12. Таким чином, згідно статті 166 КАСУ суд може поставити питання щодо притягнення до відповідальності лише осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними, а не будь-яких інших, а також покласти обов'язок щодо застосування заходів відповідальності та усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення на орган, який забезпечує виконання вказаних заходів відповідно до закону.
13. У той же час в окремій ухвалі має бути безпосередньо чітко вказано, які саме заходи слід вжити для усунення причин та умов, що сприяли правопорушенню, орган, який забезпечує виконання таких заходів, особа, яка притягається до відповідальності.
14. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського районного суду м.Харкова від 10 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено; визнано неправомірними дії інспектора 9 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Харкові лейтенанта поліції Бабічевої А. М. при винесенні постанови від 31 грудня 2016 року серія ДР № 131330 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП; скасовано постанову, винесену інспектором 9 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Харкові лейтенанта поліції Бабічевої А. М. у справі про адміністративне правопорушення від 31 грудня 2016 року серія ДР № 131330, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили та не оскаржено в касаційному порядку.
15. Відповідно до пункту 1 Положення «Про національну поліцію України», що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877 Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
16. Положенням про Департамент патрульної поліції, затвердженим наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 73, зі змінами Департамент патрульної поліції (далі - Департамент) є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України і складається із структурних підрозділів апарату та територіальних підрозділів Департаменту.
17. За посиланням розміщеним на http://patrol.police.gov.ua/dpp-structure розміщена структура Департаменту патрульної поліції, з якої вбачається, що територіальними підрозділами патрульної поліції є Управління патрульної поліції у відповідних містах.
18. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо скасування окремої ухвали Київського районного суду міста Харкова від 10 липня 2017 року у зв'язку з неможливістю виконання вказаної ухвали.
19. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанції, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватися всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах. (пункт 27 рішення Суду у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року).
20. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якщо апеляційне провадження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (пункт 62 рішення у справі «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі від 26 липня 2005 року).
21. Як встановлено статтею 199 КАСУ за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін; 2) змінити ухвалу суду; 3) скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду; 4) скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі; 6) скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
22. Колегія суддів зауважує, що вказана стаття вичерпно встановлює повноваження суду апеляційної інстанції, за межі яких він виходити не може. Підстави для застосування кожного з цих повноважень конкретизовані у статтях 200-204 КАСУ. Одночасно вказані повноваження і є орієнтиром для особи щодо вимог, які вона може заявити .
23. Доводи скаржника щодо необхідності застосування положень статті 199 КАСУ не знайшли свого підтвердження, оскільки судом апеляційної інстанції правомірно застосовано положення статті 202 КАСУ, яка є спеціальною процесуальною нормою та обґрунтовано зроблено висновок щодо скасування окремої ухвали суду першої інстанції.
24. Відповідно до пункту 4 частини 1 розділу VІІ Перехідних положень КАСУ касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
25. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
26. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
27. З огляду на наведене, касаційна скарга ОСОБА_1 - представника позивача Мельничука Андрія Петровича підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -
28. Касаційну скаргу Манька Олексія Михайловича - представника позивача Мельничука Андрія Петровича залишити без задоволення.
29. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі № 640/351/17 залишити без змін.
30. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді Ж.М. Мельник-Томенко
О.О. Шишов