04 грудня 2019 року
Київ
справа №640/2609/19
адміністративне провадження №К/9901/32800/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року в справі №640/2609/19 за позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 02.10.2018, а також надати довідку з помісячним розрахунком індексації з 01.01.2016 по 02.10.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, позов задоволено.
25 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року в справі №640/2609/19.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження в справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду цієї справи є виплата індексації грошового забезпечення.
Зі змісту рішень попередніх інстанцій та касаційної скарги вбачається, що полковник ОСОБА_1 з 01.01.2016 по 02.10.2018 проходив військову службу на посаді заступника головного інженера - начальника відділу технічного супроводження ремонту та модернізації авіаційної техніки армійської авіації Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
Законом України «Про запобігання корупції» визначено вичерпний перелік службових осіб, які займають відповідальне становище, відповідно до якого посада позивача не належить.
У касаційній скарзі Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України) зазначає, що ця справа має виняткове значення для відповідача, оскільки відповідно до роз'яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/1150 індексація грошового забезпечення за спірний період військовослужбовцям не нараховується до окремого розпорядження, а згідно з судовими рішеннями відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, що, у свою чергу, покладає на відповідача додаткове фінансове навантаження, яке не передбачено фінансуванням видатків з державного бюджету на відповідний рік.
Оцінивши такі доводи скаржника, Суд уважає, що посилання скаржника на положення підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є безпідставними, оскільки вказаний скаржником документ не є нормативно-правовим актом та має виключно рекомендаційний характер.
Аналіз доводів касаційної скарги, у сукупності з відображеними у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи, не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а Судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі, в аспекті пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у поєднанні зі статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Суд також ураховує позицію висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09.10.2018 щодо неприйнятності заяви у справі «Азюковська проти України» (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року в справі №640/2609/19 за позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко