02 грудня 2019 року
Київ
справа №800/330/17
адміністративне провадження №П/9901/346/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Берназюка Я.О., Гімона М.М., Мороз Л.Л., Желєзного І.В.,
за участю секретаря - Глущенка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву про відвід колегії суддів у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення,
29.09.2019 представником позивача до суду подано заяви про відвід суддів Верховного Суду Бучик А.Ю., Берназюка Я.О., Гімона М.М., Желєзного І.В., Мороз Л.Л., визначених для розгляду даної справи, з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 36 КАС України.
В обгрунтування поданої заяви про відвід представник позивача, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, в якій розкрито поняття "неупередженості" та "суду, встановленого законом", а також на положення статті 94 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", посилався на те, що судді Верховного Суду не можуть відповідати принципам неупередженості, зокрема, за об'єктивним критерієм, та принципам справедливості, оскільки призначення суддів Верховного Суду відбулося за участю членів ВККС України Лукаша Т.В. та Козлова А.Г., які не відповідали вимогам закону, оскільки на час виконання повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Лукаш Т.В. не зупинив адвокатську діяльність, а Козлов А.Г. не підтвердив необхідний стаж професійної діяльності, оскільки в Єдиному державному реєстрі адвокатів України відсутні будь-які відомості про адвоката Козлова А.Г.
Таким чином, на думку представника позивача, в процесі призначення суддів Верховного Суду у межах внутрішньої судової системи, не було дотримано верховенства права з точки зору дотримання вимог законодавства членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Лукашем Т.В. та Козловим А.Г. під час здійснення ними повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що ставить під сумнів справедливість призначення суддів, рішення відносно яких було прийнято в тому числі за участю Лукаша Т.В. та Козлова А.Г.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно з частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 40 КАС України встановлено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обгрунтованість.
Згідно частини 4 статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необгрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За результатами розгляду заяв представника позивача Судом не встановлено будь-яких з вищенаведених обставин, які б давали підстави для відводу суддів Верховного Суду Бучик А.Ю., Берназюка Я.О., Гімона М.М., Желєзного І.В., Мороз Л.Л., оскільки призначення суддів Верховного Суду відбулось у відповідності до законодавчо встановленої процедури, а самі по собі сумніви у законності призначення деяких членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України як колегіального органу, який приймав участь на певному етапі процедури призначення цих суддів до відповідного суду, не можуть в контексті підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України, тлумачитись як такі, що свідчать про сумнів у неупередженості або об'єктивності самого судді.
Враховуючи викладене, Суд дійшла висновку про необгрунтованість заяв представника позивача про відвід суддів Верховного Суду Бучик А.Ю., Берназюка Я.О., Гімона М.М., Желєзного І.В., Мороз Л.Л. від участі у даній справі та необхідність зупинення провадження у даній справі для вирішення заявлених відводів в порядку частини 4 статті 40 КАС України.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 236, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив :
Визнати заяви про відвід суддів Бучик А.Ю., Берназюка Я.О., Гімона М.М., Желєзного І.В., Мороз Л.Л. необґрунтованими.
Зупинити провадження у справі до вирішення заявлених відводів в порядку частини 4 статті 40 КАС України.
Справу передати для визначення в порядку частини першої статті 31 КАС України суддів, які будуть вирішувати питання про відвід.
Ухвала з питань зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Я.О. Берназюк
М.М. Гімон
І.В. Желєзний
Л.Л. Мороз