04 грудня 2019 року
Київ
справа №420/707/19
адміністративне провадження №К/9901/32777/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
перевірив касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року та на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), третя особа: Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), за участі третьої особи Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №143-к від 29 січня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на залізничному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на залізничному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області;
- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 січня 2019 року по день винесення судового рішення;
- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за затримку у видачі належно оформленої трудової книжки за період з 31 січня 2019 року по 05 лютого 2019 року.
16 липня 2019 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №143-к від 29 січня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на залізничному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на залізничному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області.
Стягнуто із Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 січня 2019 року по день фактичного поновлення на посаді, виходячи із середньоденного його розміру 627,05 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на посаді.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 25 жовтня 2019 року.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж статті обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду даної справи є визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача та поновлення його на посаді.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 займав посаду старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на залізничному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області. Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті за №143-к від 29 січня 2019 року позивача було звільнено з займаної посади, у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників Укртрансбезпеки відповідно до пункту 1 частини першої статті 40, статті 44 КЗпП України.
Отже посада, яку займав позивач не є керівною та відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про державну службу» не віднесена до категорії «А» та «Б».
Законом України «Про запобігання корупції» визначено вичерпний перелік службових осіб, які займають відповідальне становище, відповідно до якого посада позивача не належить.
Таким чином, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року та на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), третя особа: Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді В.М. Бевзенко
Н.А. Данилевич