Іменем України
04 грудня 2019 року
Київ
справа №419/148/16-а
адміністративне провадження №К/9901/12259/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадженняі
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року (головуючий суддя - Сухарьок М.Г., судді - Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Новоайдарської селищної ради
про зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
15 січня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовом до Новоайдарської селищної ради (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.04.2016, просив: - зобов'язати Новоайдарську селищну раду звільнити його з посади заступника селищного голови відповідно до ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням у зв'язку з тим, що власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору; - зобов'язати Новоайдарську селищну раду видати «дублікат» - вкладиш трудової книжки із записами про прийом на роботу, прийняття присяги та звільнення з роботи без внесення проміжних записів, визнаних недійсними, відповідно до останнього абзацу п. 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників; - визнати рішення сесії Новоайдарської селищної ради № 13/13 від 14.06.2007 таким, що не відповідає вимогам ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» і скасувати як незаконне; - визнати запис у трудовій книжці № 36 від 15.06.2007 недійсним.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначив, що він звернувся із заявою до Новоайдарського селищного голови Шопіна І.В. з проханням звільнити його з посади заступника селищного голови відповідно до положень ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв'язку з тим, що селищна рада не виконує законодавство про працю, умови колективного та трудового договору. Однак, після спливу двотижневого строку, передбаченого законом, позивач не був звільнений з посади заступника селищного голови. Позивач вважає такі дії Новоайдарської селищної ради незаконними, так як, звільнення працівника за власним бажанням не є правом власника або уповноваженого ним органу, а є виключно його обов'язком. У зв'язку з чим вважає, що не звільнення його з посади заступника селищного голови за власним бажанням згідно з поданою заявою у встановлений законом строк порушує його законне право на припинення трудового договору за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 12 травня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Новоайдарську селищну раду звільнити ОСОБА_1 з посади заступника селищного голови відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Зобов'язано Новоайдарську селищну раду видати ОСОБА_1 дублікат-вкладиш трудової книжки із записами про прийом на роботу, прийняття присяги та звільнення з роботи, без внесення проміжних записів, визнаних недійсними, відповідно до п. 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, у редакції Наказу Мінпраці та соцполітики №259/34/5 від 08.06.2001. Рішення № 13/13 від 14.06.2007 тринадцятої сесії п'ятого скликання Новоайдарської селищної ради «Про внесення змін до складу виконавчого комітету селищної ради» визнано незаконним і скасоване як таке, що не відповідає вимогам ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Визнано недійсним запис №36 від 15.06.2007 у трудовій книжці серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 «звільнений у зв'язку з виводом із складу виконавчого комітету селищної ради п. 3 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підстава: рішення сесії №13/13 від 14.06.2007 року».
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено компетенцію пленарних засідань селищної ради щодо виводу із складу виконавчого комітету селищної ради заступника голови селищної ради у зв'язку з утворенням виконавчого комітету ради, проте ОСОБА_2 на час прийняття відповідного рішення сесією Новоайдарської селищної ради №13/13 від 14.06.2007 вважався вже звільненим 19.01.2007. Тому відповідне рішення не ґрунтується на вимогах закону і підлягає скасуванню. Згідно з п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Відповідно, підлягає визнанню недійсним запис №36 від 15.06.2007 у трудовій книжці серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 «звільнений у зв'язку з виводом із складу виконавчого комітету селищної ради п. 3 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», підстава: рішення сесії №13/13 від 14.06.2007. Відповідно до п. 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», у редакції Наказу Мінпраці та соцполітики №259/34/5 від 08.06.2001, при наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним. За наявності в трудовій книжці позивача чисельних записів, надалі визнаними недійсними, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Оскільки судом першої інстанції встановлено, що позивач значний проміжок часу вважається не звільненим відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з вини відповідача, у зв'язку з неправильним тлумаченням останнім вимог закону, суд першої інстанції вважав правомірними вимоги позивача щодо його звільнення в порядку застосування норм трудового законодавства, а саме ч. 3 ст. 38 КЗпП України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Новоайдарська селищна рада подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року задоволено апеляційну скаргу Новоайдарської селищної ради. Скасовано постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 12 травня 2016 року у справі № 419/148/16-а. Прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про зобов'язання вчинити певні дії.
Апеляційний суд, задовольняючи апеляційну скаргу, зазначив, що рішенням № 13/13 від 14.06.2007 ОСОБА_1 було звільнено у зв'язку з виведенням зі складу виконавчого комітету Новоайдарської селищної ради, про що було зроблено запис № 36 до його трудової книжки. 16 червня 2007 року позивач отримав на руки свою трудову книжку, що підтверджується записом та його особистим підписом у журналі обліку трудових книжок по Новоайдарській селищній раді за 1994 - 2008 роки. Отже, трудові відносини з ОСОБА_1 було припинено починаючи з 16 червня 2007 року. Подальші записи в трудовій книжці № 37 та № 38, які були зроблені на виконання розпоряджень № 20 та № 21 від 28.11.2008 року, за рішенням сесії Новоайдарської селищної Ради № 28/3 від 6 лютого 2009 року визнані не чинними. На теперішній час це рішення не скасовано. ОСОБА_1 за поданням Новоайдарського селищного голови Ракова В.В. був призначений на посаду заступника Новоайдарського селищного голови рішенням першої сесії п'ятого скликання Новоайдарської селищної ради від 11.04.2006. У жовтні 2010 року та в жовтні 2015 року були проведені чергові місцеві вибори. Отже повноваження голови та депутатів Новоайдарської селищної ради п'ятого скликання були припинені в жовтні 2010 року у зв'язку з проведенням чергових місцевих виборів. Тому суд апеляційної інстанції погодився з доводами апелянта, що ОСОБА_1 не може вважатися діючим заступником селищного голови по день звернення до суду 22.04.2016 та, відповідно, не може бути звільнений з цієї посади. Відповідно до п. 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, у редакції Наказу Мінпраці та соцполітики № 259/34/5 від 08.06.2001, при наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним. Враховуючи чинність запису № 36 від 15.06.2007 про звільнення ОСОБА_1 у зв'язку з виводом зі складу виконавчого комітету селищної ради, суд апеляційної інстанції вказав на відсутність підстав для задоволення цієї позовної вимоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
ОСОБА_1 (далі - скаржник) у липні 2016 року звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року і залишити в силі постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 12 травня 2016 року.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що при зверненні до суду він посилався на заяву про звільнення за власним бажанням від 08.12.2015, а також на останній запис в його трудовій книжці за №38 від 28.11.2008, яким його поновлено на посаді заступника селищного голови. Вважає, що Донецький апеляційний адміністративний суд при розгляді апеляційної скарги порушив норми права, не застосувавши норми Кодексу Законів про Працю в Україні, а саме ст.ст. 21,24,36,38,47, 48, які належало застосувати. Донецький апеляційний адміністративний суд проігнорував обов'язковість постанови Новоайдарського районного суду від 03.10.2007 року, встановивши, що рішенням сесії № 13/13 від 14.06.2007 скаржника було звільнено у зв'язку з виведенням зі складу виконавчого комітету селищної ради. Донецький апеляційний адміністративний суд не застосував ст. 124 Конституції України, ст. 255 КАС України, ст. 26, п. 10 ст. 59, ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», які належало застосувати. Скаржник вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про припинення трудових відносин з 16.06.2007. Також зазначив, що заступник селищного голови не є депутатом ради і не обирається громадою строком на п'ять років. Донецький апеляційний адміністративний суд порушив норми права, застосувавши вимоги 141 Конституції України до заступника селищного голови, які не належало застосовувати у відповідній ситуації, і в той же час суд не застосував вимоги статей 2, 7, 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», які належало застосувати. Суд порушив норми права при посиланні на ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у частині порядку та способу формування виконавчих органів селищної ради та їх зміни, надаючи їй неправильного або неповного тлумачення.
Новоайдарська селищна рада подала заперечення на касаційну скаргу, яким просить залишити постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року без змін. Зазначає, що ОСОБА_3 рішенням № 13/13 від 14.06.2007 тринадцятої сесії Новоайдарської селищної ради п'ятого скликання був звільнений з посади заступника селищного голови і його було виведено зі виконавчого комітету, про що було зроблено запис до його трудової книжки. Трудову книжку ОСОБА_1 отримав на руки 16 червня 2007 року, що підтверджується його підписом про її отримання. Отже, трудові відносини з ОСОБА_1 були припинені з Новоайдарською селищною ради з 16 червня 2007 року. Усі подальші записи в трудовій книжці ОСОБА_1 за № 37 та № 38 не знаходять підтвердження в Журналі обліку реєстрації трудових книжок Новоайдарській селищній раді і слід вважати, що ці записи в трудовій книжці зроблені зацікавленими особами самочинно. Також повноваження голови та депутатів Новоайдарської селищної ради п'ятого скликання були припинені в жовтні 2010 року в зв'язку з проведенням чергових місцевих виборів. У жовтні 2010 року відбулася перша сесія Новоайдарської селищної ради шостого скликання, на якій був затверджений на посаду заступника Новоайдарського селищного голови Перов О.В. , а 11.12.2015 на третій сесії Новоайдарської селищної ради сьомого скликання був затверджений заступником Новоайдарського селищного голови Духан A.M.
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 30 травня 2007 року в цивільній справі № 2-а-31/07 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн, зобов'язання селищної ради надати в районній газеті «Вестник Новоайдарщини» та на районному радіо інформацію про незаконне звільнення та поновлення на посаді. Скасовано рішення № 9/1 Новоайдарської селищної ради п'ятого скликання дев'ятої сесії від 16.01.2007 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Новоайдарської селищної ради. Скасовано розпорядження Новоайдарського селищного голови № 1 від 19.01.2007 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Новоайдарської селищної ради. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника голови Новоайдарської селищної ради з 19.01.2007 з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В іншій частинні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 08.08.2007 рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 30.05.2007 скасовано, у зв'язку з тим, що зазначений в рішенні позов розглядався в порядку цивільного судочинства, а повинен був розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 03.10.2007 у справі № 2-А-31\2007 адміністративний позов ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про скасування розпорядження Виконавчого комітету Новоайдарської селищної ради та зобов'язання поновлення на роботі на посаді заступника голови селищної ради задоволено в повному обсязі.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.01.2008 апеляційну скаргу Новоайдарської селищної ради Луганської області залишено без задоволення, а постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 03.10.2007 залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.02.2009 касаційну скаргу Новоайдарської селищної ради Луганської області залишено без задоволення, а постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 03.10.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.01.2008 - без змін.
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 , запис № 34 від 19.01.2007, його було звільнено з посади заступника голови селищної ради на підставі п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Підстава внесення запису - розпорядження Виконавчого комітету Новоайдарської селищної ради № 1 від 19.01.2007.
Записом за № 35 від 01.06.2007 визнано недійсним запис за № 34, поновлено позивача на посаді заступника голови селищної ради. Підстава внесення запису - розпорядження Виконавчого комітету Новоайдарської селищної ради № 38 від 01.06.2007.
Рішенням № 13/13 від 14.06.2007 ОСОБА_1 було звільнено у зв'язку з виведенням зі складу Виконавчого комітету Новоайдарської селищної ради, про що було зроблено запис № 36 до його трудової книжки.
Записом № 36 від 15.06.2007 зазначено, що ОСОБА_1 звільнений у зв'язку з виводом зі складу Виконавчого комітету селищної ради відповідно до п. 3 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Підстава внесення запису - рішення сесії № 13/13 від 14.06.2007.
16 червня 2007 року позивач отримав на руки свою трудову книжку, що підтверджується записом та його особистим підписом у журналі обліку трудових книжок по Новоайдарській селищній раді за 1994 - 2008 роки.
Записом у трудовій книжці ОСОБА_1 № 37 від 28.11.2008 року зазначено, що запис за № 35 від 01.06.2007 є недійсним. Підстава внесення запису: Розпорядження від 28.11.2008.
Записом у трудовій книжці ОСОБА_1 № 38 від 28.11.2008 року зазначено, що запис за № 34 від 19.01.2007 є недійсним, поновлений на посаді заступника селищного голови. Розпорядження Виконавчого комітету Новоайдарської селищної ради № 21 від 28.11.2008.
Рішенням Новоайдарської селищної ради п'ятого скликання № 28/3 від 06.02.2009 визнано такими, що не набрали чинність розпорядження Новоайдарського селищного голови Ракова В. В. № 20 від 28.11.2008 та № 21 від 28.11.2008, як такі, що видані за межами компетенції селищного голови та у зв'язку з тим, що рішення сесії селищної ради № 13/13 від 14.06.2007 про звільнення з посади заступника селищного голови ОСОБА_1 прийнято радою в межах наданих їй повноважень, є чинним і обов'язковим для виконання на відповідній території.
8 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Новоайдарського селищного голови Шопіна І. В. з проханням звільнити його з посади заступника селищного голови відповідно до положень ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням, у зв'язку з тим, що селищна рада не виконує законодавство про працю, умови колективного та трудового договору. Однак, після спливу двотижневого строку, передбаченого законом, позивач не був звільнений з посади заступника селищного голови.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 15.12.2017, передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно зі ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 15.12.2017, встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 15.12.2017, передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Також ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 15.12.2017, передбачено, що якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Згідно з ч. 1 і ч. 5 ст. 235 Кодексу законів про працю України, у редакції, чинній на момент поновлення скаржника на роботі рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 30 травня 2007 року, передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Пунктом 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110 (далі - Інструкція № 58), передбачено, що в розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.
У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний". Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.
У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним" звільнений... і зазначається нове формулювання.
У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.
При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
Європейський суд з прав людини в пункті 35 рішення від 12 березня 2013 року у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» (Заява N 20347/03) зазначив, що пункт 1 статті 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом <…>. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб <…>. Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою <…>.
Спірні правовідносини виникли з приводу проходження ОСОБА_1 і його звільнення з публічної служби, для яких встановлено місячний строк звернення до адміністративного суду.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає незаконним своє звільнення або інше порушення своїх прав у цій категорії справ, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за захистом свої прав та законних інтересів.
У справах про звільнення місячний строк звернення до суду обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 16 червня 2007 року позивач отримав свою трудову книжку.
Отже, строк звернення з цим позовом у частині позовних вимог про оскарження рішення Новоайдарської селищної ради № 13/13 від 14.06.2007 і визнання недійсним запису у трудовій книжці № 36 від 15.06.2007 до адміністративного суду сплинув 16 липня 2007 року.
З позовом ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції 15.01.2016, а 22.04.2016 подав заяву про збільшення позовних вимог, якою просив визнати рішення сесії Новоайдарської селищної ради № 13/13 від 14.06.2007 таким, що не відповідає вимогам ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» і скасувати як незаконне, а також визнати запис у трудовій книжці № 36 від 15.06.2007 недійсним.
ОСОБА_1 не подавав клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Також судами попередніх інстанцій не було встановлено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Усупереч вимог ст.ст. 100, 155 КАС України, у редакції, чинній до 15.12.2017, суд першої інстанції не залишив без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про оскарження рішення Новоайдарської селищної ради № 13/13 від 14.06.2007 і визнання недійсним запису у трудовій книжці № 36 від 15.06.2007, а розглянув позов в цій частині по суті.
На вказане порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції уваги не звернув.
Частиною 1 ст. 354 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи значний час, який сплинув з моменту закінчення строку звернення до адміністративного суду, з огляду на приписи ч. 1 ст. 354 КАС України, постанова Новоайдарського районного суду Луганської області від 12 травня 2016 року і постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року в частині позовних вимог про оскарження рішення Новоайдарської селищної ради № 13/13 від 14.06.2007 і визнання недійсним запису в трудовій книжці № 36 від 15.06.2007 підлягають скасуванню, а позов ОСОБА_1 у цій частині має бути залишений без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду
Суд повинен досліджувати правомірність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень на момент їх прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися в майбутньому.
З пункту 2.10 Інструкції № 58 випливає, що "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним, видається на прохання працівника.
Під час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій не було встановлено факту звернення скаржника до відповідача з проханням видати дублікат трудової книжки, а тому у Суду відсутні підстави вважати наявними протиправними рішення, дії або бездіяльність відповідача в цій частині.
Також колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача звільнити ОСОБА_1 з посади заступника селищного голови відповідно до ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням на підставі його заяви від 08.12.2015, оскільки позивача було звільнено з 15.06.2007 відповідно до рішення Новоайдарської селищної ради № 13/13 від 14.06.2007, яке у встановленому законом порядку не було скасовано.
Щодо доводів скаржника про те, що його було поновлено на посаді постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 03.10.2007 суд зазначає таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 30 травня 2007 року у цивільній справі № 2-а-31/07 ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника голови Новоайдарської селищної ради з 19.01.2007.
На виконання вказаного рішення, враховуючи наведені приписи ст. 235 КЗпП України, 01.06.2007 визнано недійсним запис за № 34 і поновлено позивача на посаді заступника голови селищної ради на підставі розпорядження Виконавчого комітету Новоайдарської селищної ради № 38 від 01.06.2007.
У наступному, у зв'язку зі скасуванням вказаного рішення суду ухвалою апеляційного суду Луганської області від 08.08.2007 з підстав порушення правил юрисдикції, позивач звернувся з відповідним адміністративним позовом до Новоайдарського районного суду Луганської області, який був задоволений постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 03.10.2007 у справі № 2-А-31\2007.
Вказаною постановою від 03.10.2007 скасовано розпорядження №1 від 19.01.2007 і зобов'язано поновити скаржника на посаді заступника голови селищної ради.
Отже, у межах справи № 2-А-31\2007 судами надана оцінка правомірності звільнення позивача з посади розпорядженням від 19.01.2007 та звільнення із займаної посади саме з 19.01.2007.
Проте, як було зазначено, 01.06.2007 позивача вже було поновлено на посаді та звільнено з 15.06.2007 з інших підстав, які не були предметом розгляду у справі № 2-А-31\2007. Рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від області від 30 травня 2007 року було скасовано лише 08.08.2007 ухвалою Апеляційного суду Луганської області. Тому з 01.06.2007 по 15.06.2007 позивач вважається таким, що перебував на займаній посаді.
З огляду на те, що правовідносини щодо звільнення скаржника на підставі рішення Новоайдарської селищної ради № 13/13 від 14.06.2007 не були предметом судового розгляду у справі № 2-А-31\2007, подальше поновлення позивача на підставі судового рішення у вказаній справі (№ 2-А-31\2007) у зв'язку зі скасуванням розпорядження №1 від 19.01.2007 не впливає на правовідносини щодо звільнення скаржника на підставі рішення Новоайдарської селищної ради № 13/13 від 14.06.2007, які виникли пізніше.
Крім того, судом апеляційної інстанції правильно враховано, що подальші записи в трудовій книжці № 37 та № 38, які були зроблені на виконання розпоряджень № 20 та № 21 від 28.11.2008 року, за рішенням Новоайдаровської Селищної Ради № 28/3 від 6 лютого 2009 року визнані не чинними і на цей час це рішення не скасовано.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволені позову в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача видати «Дублікат» - вкладиш трудової книжки і визнання рішення сесії Новоайдарської селищної ради № 13/13 від 14.06.2007 таким, що не відповідає вимогам ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» та скасування як незаконного є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанцій в цій частині відсутні.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 12 травня 2016 року та Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року скасувати в частині позовних вимог про оскарження рішення Новоайдарської селищної ради № 13/13 від 14 червня 2007 року і визнання недійсним запису в трудовій книжці № 36 від 15 червня 2007 року та залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_5 до Новоайдарської селищної ради в цій частині.
В іншій частині Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.М. Бевзенко
Н.В. Шевцова