04 грудня 2019 рокуЛьвів№857/12405/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Бруновської Н.В., Макарика В.Я.,
при секретарі судового засідання: Герман О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі №607/21145/19 (головуючий суддя Баб'юк П.М., справу розглянуто в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративними позовом до Головного територіального управління юстиції у Тернопільській про скасування постанови.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішення Тернопільського міськрайонного суду про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 не було виконано у повному обсязі, зокрема, боржником не здійснено перерахунок пенсії за період з 01.07.2019 по 30.06.2019 з урахуванням додаткової премії за участь в АТО, що зазначені в довідці про додаткові види грошового забезпечення №08/05-99-05-02-13-2, виданій Головним управлінням ДФС в Донецькій області 13.01.2017, з яких було виплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 01.07.2017. Позивач зазначає, що на даний час не отримує збільшену суму щомісячної пенсії на 581,90 грн, яка повинна бути перерахована. Позивач вважає, що Порядок №649 застосовується лише щодо виплати коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, а відтак, не застосовується до правовідносин щодо виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 02.05.2018 у справі №607/8439/17. Тому, на думку позивача, постанова про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно без повного виконання рішення суду, всупереч вимогам законодавства.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводи позивача про те, що вказаний розмір пенсії позивача в сумі 5870,31 грн. розрахований не внаслідок такого перерахунку, а виплачується позивачу ще до набрання законної сили та отримання сторонами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 №857/549/18), а також до дати виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 11.05.2019, тобто без урахування додаткової премії за участь в АТО. Про це свідчить довідка №4767 1774 3475 1788 про доходи пенсіонера ОСОБА_1 за період: з 01.07.2017р. по 30.06.2019р., сформована засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України (в матеріалах справи) та інформація про складові пенсійної виплати на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України за адресою https://portal.pfu.gov.ua, де вказано що основний розмір становить пенсії: 52% грошового забезпечення, а до якого входять лише посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років, тобто перерахунку пенсії з урахування додаткової премії за участь в АТО не відбулось. Ці питання щодо фактичної зміни розміру пенсії позивача (в сторону збільшення) внаслідок її перерахунку судом першої інстанції досліджено не було, а державним виконавцем виконання не перевірено, як того вимагає Закон України «Про виконавче провадження», тобто посадовою особою державної виконавчої служби передчасно, без повного виконання рішення суду винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Тобто ключовим правовим питанням у справі є застосування до спірних правовідносин статей 51, 63 «Перерахунок раніше призначених пенсій» Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 щодо погашення заборгованості з пенсійних виплат, оскільки заборгованість може виникнути лише внаслідок фактичного здійснення такого перерахунку пенсії позивача з урахуванням додаткової премії за участь в АТО. З урахуванням наведених вище обставин, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Позивачем подано клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі. Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.05.2018 у справі №607/8439/17 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткової премії за участь в АТО, що зазначені в довідці про додаткові види грошового забезпечення №08/05-99-05-02-13-2 виданій Головним управлінням ДФС у Донецькій області 13.01.2017, з яких було виплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 01.07.2017.
На виконання зазначеного рішення суду 01.07.2019 видано виконавчий лист.
В подальшому, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гулькою Володимиром Ігоровичем 31.07.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59676239 з виконання виконавчого листа №607/8439/17 від 01.07.2019.
22 серпня 2019 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гулькою Володимиром Ігоровичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №59676239 з примусового виконання виконавчого листа у справі №607/8439/17 відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд першої інстанції в позові відмовив з тих підстав, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.05.2018 року носить зобов'язальний характер та у нього не вирішувалось питання стягнення коштів.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII ) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до пункту1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII, передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (частина 3 статті 39 Закону №1404-VIII).
Як вказано судом вище, у виконавчому листі зобов'язано боржника до вчинення дій, пов'язаних з проведенням перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткової премії за участь в АТО, що зазначені в довідці про додаткові види грошового забезпечення №08/05-99-05-02-13-2 виданій Головним управлінням ДФС у Донецькій області 13.01.2017, з яких було виплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 01.07.2017.
З тексту постанови про закінчення виконавчого провадження слідує, що з згідно з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №8772/03-20 від 06.08.2019 рішення Тернопільського міськрайонного суду 607/8439/17 від 02.05.2018 виконане Головним управлінням в межах своїх повноважень 11.05.2019. Виплата пенсії проводиться в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат з рішенням суду» від 22.08.2018 №649.
Постановою Кабінету Міністрів України «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат з рішенням суду» від 22.08.2018 №649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Відповідно до пункту 2 вказаної Постанови КМУ від 22.08.2018 №649 установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
На підставі вказаного пункту позивач вважає, що Порядок №649 застосовується лише щодо виплати коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, а відтак, не застосовується до правовідносин щодо виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 02.05.2018 у справі №607/8439/17.
Разом з тим, пунктом 1 Порядку №649 встановлено, що цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Також, пунктом 2 Порядку №649 визначено значення термінів, які вживаються в цьому Порядку, зокрема, рішення - це рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких стягувачу нараховано пенсію або щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці (надбавки, підвищення, компенсацію втрати частини доходу, грошову допомогу), що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та залишаються невиплаченими, або рішення суду про стягнення коштів.
Судом зазначено, що норма пункту 2 Постанови КМУ від 22.08.2018 №649 про те, що Порядок №649 застосовується щодо виплати коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, не виключає, а навпаки розширює коло правовідносин, які регулюються Порядком №649.
Таким чином, проаналізувавши норми Постанови КМУ від 22.08.2018 №649, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виконанню за правилами зазначеного Порядку №649 підлягають усі судові рішення щодо нарахування (перерахунку) пенсійних виплат.
З копій матеріалів виконавчого провадження ВП№59676239 ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи, зокрема, з листа Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області №8772/03-20 від 06.08.2019 вбачається, що рішення від 02.05.2018 у справі №607/8439/17 виконане в межах повноважень 11.05.2019. Виплата пенсії проводиться в порядку, визначеному Постановою №649.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №7077/03 від 04.06.2019 позивача повідомлено, що рішення суду від 02.05.2018 у справі №607/8439/17 виконане добровільно в межах компетенції, розмір пенсії позивача складає 5870,31 грн.
Щодо покликань позивача, що з часу набрання законної сили рішенням суду внаслідок перерахунку пенсії ОСОБА_1 в сторону збільшення не відбулося на 581,90 грн, суд зазначає наступне.
Порядок №649 визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Підстави для невиконання зазначених приписів у відповідача відсутні, оскільки Порядок №649 є чинним, не зміненим та не скасованим.
Таким чином, нарахована позивачу сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Суд звертає увагу позивача, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 02.05.2018 у справі №607/8439/17 не вирішувалось питання про його негайне виконання, як і не вирішувалось питання про стягнення коштів. Вказане рішення суду має зобов'язальний характер.
З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доводи позивача щодо не вжиття відповідачем усіх заходів спрямованих на виконання рішення суду є безпідставними, оскільки останнім вчинено усі залежні від нього та передбачені чинним законодавством дії.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі №607/21145/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді Н. В. Бруновська
В. Я. Макарик