04 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/10868/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Бруновської Н.В., Матковської З.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Комшелюк Т.О., м. Рівне) у справі № 460/1674/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
15 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в якому просив визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача зробити виплату пенсії за понаднормовий стаж роботи у розмірі 1% за кожний рік роботи понад 20 років, починаючи з 1 березня 2019 року, виплачувати з розрахунку заробітної плати в розмірі 10063,24грн, що застосовується при призначенні моєї пенсії.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року позовну заяву задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у виплаті ОСОБА_1 з 1 березня 2019 року підвищення до пенсії за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 770,10грн (сімсот сімдесят гривень, 10коп.).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії, в сумі 10063,24грн (десять тисяч шістдесят три гривні, 24коп.), починаючи з 1 березня 2019 року.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір в сумі 768,40грн (сімсот шістдесят вісім гривень, 40коп.).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Апелянт свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що 11.10.2017 року у відповідній частині набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-ІІІ, згідно із п. 2 п.п. 3 розділу І норму ст. 56 ч. 2 Закону №796-ХІІ доповнено словами і цифрами «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що 6 червня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку заробітної плати в сумі 10063,23грн, що застосовується при обчислені його пенсії.
Листом від 4 липня 2019 року за № П-571/07.1-59 відповідач повідомив позивачу, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року в справі № 460/3060/18 Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області було зобов'язано відновити з 1 лютого 2018 року виплату позивачу пенсії за віком з урахуванням пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, та виплачувати пенсію за віком з урахуванням проведеного перерахунку пенсії. На виконання вказаного судового рішення, з 1 лютого 2018 року розмір пенсії позивача обчислено в сумі 4081,08грн, в тому числі: 3254,04грн - розмір пенсії, визначений з урахуванням страхового стажу та заробітної плати (8601,00грн х 0,37833); 770,10грн - доплата за 17 років понаднормового стажу, визначена на виконання Кузнецовського міського суду Рівненської області (4529,99грн х 17%); 56,94грн - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, потерпілому категорії 4. Також, з 1 березня 2019 року проведено перерахунок пенсії позивача на підставі частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році". Так, заробітну плату для обчислення пенсії позивача, згідно з вказаною постановою Кабінету Міністрів України, було збільшено на коефіцієнт 1,17, у зв'язку з чим її розмір становить 10063,24грн, а саме: 3764.40грн (середня заробітна плата по країні за 2014-2016 роки відповідно до пункту 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") х 1,17 (коефіцієнт збільшення) х 2,28484 (коефіцієнт заробітної плати позивача). При цьому, розмір пенсії, обчислений з урахуванням страхового стажу і заробітної плати, становив 3874,35грн (10063,24грн х 0,38500 - коефіцієнт страхового стажу). Таким чином, відповідач вказує, що з 1 березня 2019 року розмір пенсійної виплати позивача з врахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року в справі № 460/3060/18 становить 4701,39грн, в тому числі: 3311.40грн - розмір пенсії; 770,10грн - доплата за 17 років понаднормового стажу; 56,94грн - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, потерпілому категорії 4. З огляду на вказане, відповідач у листі стверджував про відсутність підстав для обчислення доплати до пенсії позивача за понаднормовий стаж від заробітної плати, що застосовується при визначенні розміру пенсії з 1 березня 2019 року.
Згідно із ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ (в редакції чинній на момент прийняття Кузнецовським міським судом Рівненської області постанови від 07.08.2017 року) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Отже правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв'язку зі змінами Закон № 796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений частиною 2 ст. 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах визначених частиною 2 ст. 27 Закону № 1058-IV.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскільки позивач не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах частини 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, а залишився на пенсії за віком на умовах ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-IV, то відповідач у зв'язку із зміною правового регулювання спірних правовідносин правомірно припинив виплату позивачу збільшення пенсії, передбачену ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ у редакції до внесення змін Законом № 2148-VIII від 03.10.2017.
Зазначене кореспондується із висновком Європейського Суду у справі «Великода проти України», в якому суд дійшов висновку, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому. Суд у цьому рішенні констатував, що подальша дія судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати, були внесені зміни.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з невідповідністю фактичним обставинам справи, з істотним порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати і прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.
Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 317 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року у справі № 460/1674/19 - скасувати, та прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. Я. Макарик
судді Н. В. Бруновська
З. М. Матковська