04 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/12294/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Кітраль Х. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 29 жовтня 2019 року, ухвалене головуючим суддею Чишієм С. С. у м. Любомль, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,
13 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 3745/20500/18 від 29 серпня 2018 року, якою на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 45948,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що її безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення, оскільки вона не вчиняла правопорушення, передбачене статтею 485 Митного кодексу України.
Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 29 жовтня 2019 року позовну заяву задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки при митному оформленні транспортного засобу марки «RENAULT», моделі «MEGANE SCENIC», номер кузова № НОМЕР_1 нею подано документи з недостовірною інформацією про вартість автомобіля, що вказує на прямий умисел позивача на вчинення правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.
В судове засідання з апеляційного розгляду справи учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд ухвалив розгляд справи здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06 вересня 2017 року посадовою особою митного поста «Луцьк» Волинської митниці ДФС за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205090/2017/035927, поданою декларантом (митним брокером) ПП «Логістикброк» ОСОБА_2 , де одержувачем є ОСОБА_1 , особою, яка відповідальна за фінансове регулювання, - ОСОБА_3 , здійснено митне оформлення легкового автомобіля марки «RENAULT», моделі «MEGANE SCENIC», номер кузова НОМЕР_1 , календарний рік випуску 2013, продавцем якого відповідно до рахунку-фактури від 04 вересня 2017 року є компанія UAB «Gelgotos Transportas», а вартість вищевказаного автомобіля становить 4500 євро.
05 липня 2018 року до Волинської митниці ДФС з Державної фіскальної служби України листом від 27 червня 2018 року № 19798/7/99-99-20-02-01-17 надійшло звернення митних органів Литовської Республіки щодо підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення легкового автомобіля «RENAULT», моделі «MEGANE SCENIC», номер кузова № НОМЕР_1 .
Під час опрацювання документів, отриманих від митних органів Литовської Республіки щодо законності ввезення транспортного засобу, встановлено, що згідно з експортною митною декларацією Литовської Республіки MRN № 17LTKR1000EK05C471 та рахунками-фактурами серії АА № 100017122 від 24 серпня 2017 року та серії АА № 100017276 від 04 вересня 2017 року автомобіль марки RENAULT», моделі «MEGANE SCENIC», номер кузова № НОМЕР_1 був проданий компанією UAB «Gelgotos Transportas» громадянці ОСОБА_3 за ціною 7338 Євро, що з врахуванням курсу Національного банку України станом на день митного оформлення становило 226447,88 грн.
З огляду на сплачені митні платежі і платежі, які необхідно було сплатити, різниця розміру митних платежів становить 15316,24 грн.
19 липня 2018 року головним державним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Волинської митниці ДФС Аколішним О. А. складено протокол про порушення митних правил № 3745/20500/2018, в якому зазначено, що громадянка України ОСОБА_1 за посередництвом митного брокера ПП «Логістикброк» ОСОБА_2 під час митного оформлення транспортного засобу «RENAULT», моделі «MEGANE SCENIC», номер кузова № НОМЕР_1 за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205090/2017/035927 вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному розмірі митних платежів у загальному розмірі 15316,24 грн, а саме: заявила в митній декларації ІМ40ДЕ №UA205090/2017/035927 від 06 вересня 2017 року неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару та надала з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.
На підставі вказаного протоколу 29 серпня 2018 року в.о. начальника Волинської митниці ДФС Шелігацьким Є. С. винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України і накладено стягнення у вигляді 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить 45948,72 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, відповідачем не доведена.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 485 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.
Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно із статтею 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України (частина перша статті 51 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документи, які підтверджують митну вартість, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Як підтверджується матеріалами справи, декларантом (митним брокером) ПП «Логістикброк» ОСОБА_2 для митного оформлення транспортного засобу було подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA205090/2017/035927 та рахунок-фактуру від 04 вересня 2017 року.
Вказані документи не містять будь-яких розбіжностей, ознак підробки та у них наявні всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
Доказів наявності у позивача інших документів, ніж ті, які подані до митного органу, матеріалами справи не підтверджується.
При цьому, підставою для складення відносно позивача протоколу про порушення митних правил та притягнення його до адміністративної відповідальності, були документи, одержані від митних органів Литовської республіки, а саме, експортна митна декларація Литовської Республіки MRN № 17LTKR1000EK05C471 та рахунки-фактури серії АА № 100017122 від 24 серпня 2017 року та серії АА № 100017276 від 04 вересня 2017 року, які містили інші відомості щодо вартості транспортного засобу, ніж документи, надані позивачем для його митного оформлення.
Суд зазначає, що експортна митна декларація Литовської Республіки MRN № 17LTKR1000EK05C471, яка надавалась компанією UAB «Gelgotos Transportas» та покупцем в якій зазначена ОСОБА_3 , доводить лише факт початку оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Литовській Республіці.
Разом з тим, як зазначив суд першої інстанції, Волинська митниця ДФС не перевірила обставин завершення експорту товару, не вчинила запиту компанії, яка зазначена відправником товару в документах, одержаних від митних органів Литовської республіки, та документах, поданих до митного оформлення декларантом ПП «Логістикброк» ОСОБА_2 , не вжила заходів для встановлення особи ОСОБА_3 та її опитування.
Крім цього, відповідачем не доведено, що одержані від митних органів Литовської Республіки документи мають переважне доказове значення порівняно з документами, поданими для митного оформлення згаданого вище транспортного засобу, відтак, не є беззаперечним доказом вини особи у вчиненні дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не з'ясував належним чином всіх обставин, які мають значення для справи, не довів наявність умислу в діях позивача, спрямованого на вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також переслідування мети, спрямованої на неправомірне зменшення розміру митних платежів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях позивача складу порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також про невідповідність висновків, що містяться в оскаржуваній постанові про порушення митних правил фактичним обставинам справи, що є підставою для її скасування.
За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 286, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення.
Рішення Любомльського районного суду Волинської області від 29 жовтня 2019 року у справі № 163/923/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 04 грудня 2019 року.