27 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/11004/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника позивача Россохи С.В.,
за участю представника відповідача Пензова С.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року, прийняте суддею Гаврилко С.Є. о 10 годині 09 хвилині у місті Ужгороді, повний текст складений 04.10.2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України, відповідач 1), Закарпатської митниці ДФС (надалі - Закарпатська митниця ДФС, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування наказу ДФС України від 07.03.2019 року № 30-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення»; наказ Закарпатської митниці ДФС від 15.03.2019 року № 217-о «Про оголошення наказу ДФС від 07.03.2019 року № 30-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» та наказ Закарпатської митниці ДФС від 27.05.2019 року № 422-о «Про внесення змін до наказу Закарпатської митниці ДФС від 15.03.2019 року № 217-о»; Поновити ОСОБА_1 з 28.05.2019 року на займаній до звільнення посаді начальника митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС; Зобов'язати Закарпатську митницю ДФС нарахувати та виплатити заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, з 28.05.2019 року по дату постановлення судового рішення, із утриманням із цієї суми обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України; Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року позов задоволений: визнано протиправним та скасовано наказ ДФС України від 07.03.2019 року № 30-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення»; визнано протиправним та скасовано наказ Закарпатської митниці ДФС від 15.03.2019 року № 217-о «Про оголошення наказу ДФС від 07.03.2019 року № 30-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення»; визнано протиправним та скасовано наказ Закарпатської митниці ДФС від 27.05.2019 року № 422-о «Про внесення змін до наказу Закарпатської митниці ДФС від 15 березня 2019 року № 217-о»; поновлено ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді начальника митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС з 28.05. 2019 року; стягнуто із Закарпатської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу із утриманням із цієї суми обов'язкових податків та зборів у розмірі 52117,72 гривень; допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на займаній до звільнення посаді та в частині стягнення на користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу - у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12423,46 гривень.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а навпаки, виходячи із протоколів нарад вбачається, що останнім вживались заходи щодо протидії митним правопорушенням. Крім того, у відповідності до функціональних обов'язків, ним видані неодноразові доручення.
З приводу покликань відповідача про притягнення підлеглих до дисциплінарної відповідальності і згідно наказу ДФС України від 13.03.2015 року №80 персонально має нести відповідальність ОСОБА_1 як начальник, то з матеріалів справи вбачається, що судовими рішеннями не доведено винуватість ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Крім того, звертається увага, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Не враховано особисті дані особи при накладенні дисциплінарного стягнення, характеристику, присвоєння звань, а також те, що з огляду на доповідну записку Головного управління внутрішньої безпеки ДФС та доручення до неї, ще заздалегідь до дисциплінарного провадження, вирішено до позивача застосувати звільнення.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Закарпатська митниця ДФС подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що робоча група з проведення тематичної перевірки дійшла висновку, що неодноразові виявлення митними органами Угорської Республіки прихованих від митного контролю України товарів, притягнення до дисциплінарної відповідальності службових осіб митного посту «Лужанка», а також наявність кримінальних проваджень за даними фактами, свідчить про неспроможність ОСОБА_1 належним чином здійснювати керівництво діяльності організації роботи вказаного митного посту, а також його самоусунення.
Крім того, такі дії порушують етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки держслужбовця.
З урахуванням Положення про митний пост «Лужанка», наказу ДФС від 02.10.2015 року №747 та наказу ДФС від 13.02.2017 року №80 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення згідно Закону України «Про державну службу».
Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що судом підставно проаналізовано, що позивачем надавались доручення, проводились наради (наявні протоколи), індивідуальні бесіди з особовим складом, ініціювались притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 . Згідно дорученої статистичної інформації у 2016 році - 284 протоколи про порушення митних правил, за 2017 рік - 646 та у 2018 році - 675.
Винуватість позивача ґрунтується на припущеннях відповідача та не доведено причинно - наслідкового зв'язку першого із порушенням окремих осіб митного поста.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.04.2018 року, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні тяжкі проступки.
Також Верховний Суд у постановах від 13.02.2019 року та від 03.07.2019 року, чітко вказав, що у таких випадках має проводитись службове розслідування, чого зроблено не було.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Наказом Державної фіскальної служби України від 07.03.2019 року № 30-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», на підставі статті 65 частини 2 пункту 1, статей 66 та 77, статті 87 частини 1 пункту 4 Закону України «Про державну службу» звільнено з посади начальника митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС Фетька Б ОСОБА_6 . за порушення Присяги державного службовця (т.1 а.с. 15-17).
Наказом Закарпатської митниці ДФС від 15.03.2019 року № 217-о «Про оголошення наказу ДФС від 07.03.2019 року №30-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», встановлено - вважати ОСОБА_1 , звільненим з посади начальника митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС в перший день виходу на роботу, на підставі статті 65 частини 2 пункту 1, статей 66 та 77, статті 87 частини 1 пункту 4 Закону України «Про державну службу» за порушення Присяги державного службовця (т.1 а.с. 13 - 14).
Відповідно до наказу Закарпатської митниці ДФС від 27.05.2019 року № 422-о «Про внесення змін до наказу Закарпатської митниці ДФС від 15.03.2019 №217-о», у зв'язку із виходом 27.05.2019 року після завершення терміну тимчасової непрацездатності начальника митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС Фетька Б. ОСОБА_7 .: 1) Пункт 1 наказу Закарпатської митниці ДФС від 15.03.2019 року №217-о «Про оголошення наказу ДФС від 07.03.2019 №30-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» викладено в наступній редакції, зокрема: «1. Вважати ОСОБА_1 , звільненим з посади начальника митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС в перший день виходу на роботу 27.05.2019 року, на підставі статті 65 частини 2 пункту 1, статей 66 та 77, статті 87 частини 1 пункту 4 Закону України «Про державну службу» за порушення Присяги державного службовця (т.1 а.с.18 - 19).
Як вбачається з оскаржуваного наказу ДФС України від 07.03.2019 року № 30-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади начальника митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС за порушення Присяги державного службовця слугували акт тематичної перевірки Закарпатської митниці ДФС від 15.11.2018 року № 2547/99-99-22-01-01-21-2, доповідна записка Головного управління внутрішньої безпеки ДФС від 17.12.2018 року № 2833/99-99-22-01-01-18 та доручення до неї від 08.01.2019 року №7/99-99-01-25д (22), пояснення ОСОБА_1 від 25.10.2018 року та подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 26.02.2019 року № 306/99-99-00-ДК-18.
Так, розпорядженням ДФС від 17.10.2018 року № 109-р «Про проведення тематичної перевірки» зобов'язано посадових осіб у місячний провести тематичну перевірку Закарпатської митниці ДФС з метою аналізу стану дотримання вимог чинного законодавства посадовими особами Закарпатської митниці ДФС (Т.1 а.с. 64 - 65).
За результатами такої перевірки складено акт тематичної перевірки Закарпатської митниці ДФС від 15.11.2018 року № 2547/99-99-22-01-01-21-2 (т. 1 а.с. 66-90), яким зокрема встановлено, що 30.09.2018 року співробітниками Служби безпеки України на митному посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС було проведено оперативно-слідчі дії, в ході яких було здійснено переогляд автомобіля марки Opel Vivaro д.н.з НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_8 , що слідував через митний пост «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС у напрямку виїзд з України. В результаті переогляду було виявлено понад одну тонну каміння, схожого на бурштин. Митні формальності щодо вищевказаного транспортного засобу проводились державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_4 .. Крім того, встановлено, що 12.01.2018 року о 11 год. 27 хв., на ділянку «виїзд з України», через міжнародний пасажирський для автомобільного сполучення пункт пропуску «Косино-Барабаш» на державному кордоні України з Угорщиною, заїхав транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_9 , який слідував із України до Угорської Республіки. Після перетину митного кордону України вказаним транспортним засобом, співробітниками контролюючих органів Угорщини в пункті пропуску «Барабаш» (суміжний з міжнародним автомобільним пунктом пропуску «Косино») за допомогою рентген - сканеру було виявлено факт незаконного перевезення через державний кордон України в Угорщину каміння бурштину. Після вказаної події, дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Закарпатської митниці ДФС відповідно до статей 69, 71, 72, 77 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року на підставі наказу Закарпатської митниці ДФС від 15.01.2018 року за № 12 «Про відкриття дисциплінарного провадження», здійснено дисциплінарне провадження відносно старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 Косино митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС Йовбак ОСОБА_10 за фактом неналежного виконання ним своїх посадових обов'язків під час здійснення митних формальностей мікроавтобусу марки Mercedes Sprinter, д.н.з. НОМЕР_2 , у якому посадовими особами митних органів Угорщини було виявлено каміння бурштину.
Відповідно до пояснення ОСОБА_1 наданих в.о. Голови ДФС України Власову В. від 25.10.2018 року, позивач, зокрема вказав, що причини та умови при здійсненні митних формальностей щодо транспортного Opel Vivaro д.н.з НОМЕР_1 засобу, які проводились державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС Стольцем І.І. пояснити не може. З приводу вказаного ним, як начальником митного посту «Лужанка» щодо безперешкодного пропуску через митний кордон України вказаного транспортного засобу вказівок не надавалось (т. 1 а.с. 113-115).
Відповідно до доповідної записки Головного управління внутрішньої безпеки ДФС від 17.12.2018 року № 2833/99-99-22-01-01-18 (т. 1 а.с. 122-129) та доручення до неї від 08.01.2019 року №7/99-99-01-25д (т. 1 а.с. 141), на підставі статей 64-69 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з вчиненням працівниками митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС дисциплінарних проступків, зважаючи на значні порушення з боку ОСОБА_1 , ініційовано дисциплінарне провадження стосовно начальника митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС Фетька ОСОБА_11 ., за результатами якого на підставі статті 65 частини 2 пункту 1, статей 66, 77, статті 87 частини 1 пункту 4 Закону України «Про державну службу», за порушення присяги державного службовця необхідно буде застосувати до останнього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.
Відповідно до подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 26.02.2019 року № 306/99-99-00-ДК-18 вирішено, враховуючи дисциплінарні стягнення та системність порушень, рекомендувати на підставі статей 65, 66, 77 Закону України «Про державну службу» застосувати до начальника митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС Фетька ОСОБА_12 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 65 частиною 2 пунктом 1 Закону України «Про державну службу» (т. 1 а.с. 139, 140).
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, регулюються Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 №889-VIII (на далі - Закон України № 889-VIII), який також визначає правовий статус державного службовця.
Відповідно до статті 87 частини 1 пункту 4 Закону України № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
Відповідно до статті 65 частини 1 Закону України № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно із статтею 65 частиною 2 Закону України № 889-VIII дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування визначено статтею 66 Закону України № 889-VIII, згідно із частиною 1 якої до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до статті 66 частини 2-7 Закону України № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Як вбачається із оскаржених наказів до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби у зв'язку з наявністю у діях позивача ознак дисциплінарних проступків, передбаченого статтею 65 частиною 2 пунктом 1 Закону України № 889-VIII, а саме порушення ним Присяги державного службовця та принципів етики державного службовця, що ґрунтуються на положеннях Конституції України, законодавства про державну службу та запобігання корупції, що полягає у несумлінному виконанні службових обов'язків.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.
Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність за інші види порушення можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.
Однак, їх слідує відрізняти одне від одного, вони не є ідентичними, а є заходами різних видів та підстав відповідальності. Зазначене витікає з правового аналізу положень ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII.
Вказаний висновок апеляційного суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.10.2019 року у справі №1540/4080/18.
Відтак, як вбачається із оскаржених наказів відповідачем не розмежовано видів дисциплінарних проступків, що суперечить законодавству.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга державного службовця передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить його суб'єктивне ставлення - невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Відтак, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець вчинив проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
Як вбачається із оскаржуваних наказів, однією підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності позивача у вигляді звільнення зі служби слугувало неналежний контроль зі свого боку за підлеглими працівниками, як наслідок притягнення підлеглих до дисциплінарної відповідальності.
Слід зазначити, що в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідачем не конкретизовано, в чому саме полягає неналежний контроль за підлеглими працівниками, як наслідок притягнення підлеглих до дисциплінарної відповідальності.
Пунктом 3.6.1. Положення про митний пост «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС, затверджене наказом Закарпатської митниці ДФС від 18.06.2018 року № 355 (т. 1 а.с. 92-107) (надалі- Положення № 355) передбачено, що начальник митного поста здійснює керівництво діяльністю та організацію роботи структурного підрозділу Митниці відповідно до Регламенту Митниці та положення про структурний підрозділ.
Пунктом 3.6.33. Положення № 355 передбачено, що начальник митного поста вживає у межах компетенції заходів щодо запобігання та протидії корупції, контроль за їх реалізацією.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було видано Доручення від 16.05.2016 року № 9 «Щодо посилання контролю за переміщенням товарів та транспортних засобів у пунктах пропуску зони діяльності митного поста «Лужанка», від 17.05.2016 року № 10 «Щодо показників роботи», від 05.07.2011року № 11 «Щодо посилання протидії використання схем ухилення від сплати митних платежів» під час ввезення на митну територію України товарів у пунктах пропуску зони діяльності митного посту «Лужанка», від 01.12.2016 року № 12 «Про посилання контролю за якістю підготовки та надання карток відмов», від 05.12.2016 року № 13 «Щодо посилання контролю за переміщенням товарів та транспортних засобів у пунктах пропуску зони діяльності митного поста «Лужанка», від 30.01.2017 року № 1 «Щодо посилання контролю за переміщенням через митний кордон України товарів та транспортних засобів», від 03.02.2017 року № 2 «Щодо посилання контролю за діями особового складу митного посту «Лужанка», від 27.02.2017 року № 3 «Про посилання контролю за своєчасністю та достовірністю внесення інформації до АСМО «Інспектор», від 03.03.2017 року № 4 «Щодо посилання контролю за переміщенням громадянами через митний кордон України наркотичних засобів, психотропних речовин та зброї», від 05 травня 2017 року № 5 «Щодо посилання контролю за переміщенням через митний кордон України автобусів», від 09.06.2017 року № 6 «Щодо дотримання положень нормативно-правових актів з питань переміщення через митний кордон України тіл померлих», від 09.06.2017 року «Про виконання ключових показників ефективності ДФС в частині застосування системи управління ризиками», від 15.06.2017 року № 8 «Щодо дотримання порядку здійснення документального контролю», від 05.07.2017 року № 9 «Про посилання контролю за дотриманням антикорупційного законодавства», від 18.07.2017 року № 10 «Щодо особливостей пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються працівниками дипломатичних представництв», від 20.07.2017 року «Про посилання контролю за дотриманням нормативно-правових актів України у сфері запобігання і протидії корупції та з питань державної служби», від 05.08.2017 року № 12 «Про посилання контролю за своєчасністю та достовірністю внесення інформації до АСМО «Інспектор», від 06.11.2017 року № 13 щодо опитування пасажирів, від 14.11.2017 року № 14 «Щодо виконання додаткових митних формальностей, зґенерованих АСАУР», від 10.01.2018 року № 1 «Щодо посилання контролю за переміщенням через митний кордон України автобусів», від 26.02.2018 року № 2 «Про посилання контролю за дотриманням підлеглими нормативно-правових актів України у сфері запобігання і протидії корупції та з питань державної служби», від 26.03.2018 року № 3 «Щодо контролю за внесенням інформації до модуля «Орієнтування АСМО «Інспектор», від 18.05.2018 року № 4 «Про проведення заходів посилання контролю за виявленням порушень митних правил при переміщенні транспортних засобів особистого користування», від 21.05. 2018 року №5 «Щодо контролю за внесенням інформації до модуля «Орієнтування АСМО «Інспектор», від 24.05.2018 року № 6 «Щодо посилання контролю за переміщенням через митний кордон України бурштину, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів із них, культурних цінностей, тютюнових виробів», від 25.05.2018 року № 7 «Щодо контролю за переміщенням через митний кордон України фізичних осіб за різними паспортами», від 16.08.2018 року № 10 «Щодо виконання додаткових митних формальностей, згенерованих АСАУР», від 07.09.2018 року № 11 «Про проведення перевірки наповнення та ведення інформаційних баз даних ДФС», від 07.09.2018 року № 12 «Про організацію контролю правильності визначення митної вартості транспортних засобів», від 11.09.2018 року № 13 «Про забезпечення наповнення веб-сервісу kordon.sts.gov.ua», від 14.09.2018 року № 14 «Щодо посилення контролю за переміщенням через митний кордон країни порожніх транспортних засобів», від 19.09.2018 року № 15 «Щодо життя посилених заходів контролю за переміщенням громадянами через митний кордон без оподаткування», від 19.09.2018 року №16 «Щодо активізації роботи з виявлення та протидії фактам контрабанди наркотичних засобів та забезпечення якісного супроводження справ про ПМП» (т.1 а.с. 218-250, т. 2 а.с. 1-15).
Тобто, позивачем вживались заходи щодо профілактики корупційних правопорушень серед працівників підпорядкованого підрозділу.
Проте, в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідачем не конкретизовано, в чому саме полягає незабезпечення позивачем контролю за діями підлеглих працівників у робочий час та невжиття заходів щодо запобігання корупційним проявам.
З приводу покликання апелянта на наказ ДФС України від 13.03.2015 року № 80 «Про персональну відповідальність керівників підрозділів органів ДФС», згідно з яким вчинення корупційних правопорушень працівниками, розцінюється як неспроможність їх керівників виконувати функції, які здійснюють підрозділи органів ДФС України, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 04.07.2018 року у справі №803/86/17 прийшов до висновку про те, що в кожному конкретному випадку при вчиненні корупційних діянь працівниками повинно бути проведено службове розслідування та за його результатами вжиті відповідні заходи до винних осіб.
У цьому випадку, відповідач не довів ту обставину, що саме неналежне виконання своїх обов'язків ОСОБА_1 призвело до вчинення корупційного правопорушення працівниками митниці.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 року у справі №1570/7876/12.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, службового розслідування щодо ОСОБА_1 не проводилось.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що підставою для винесення спірних наказів слугували виключно припущення, в основу яких не було покладено жодного належного та достатнього доказу, які б підтверджували вчинення позивачем зазначених у акті тематичної перевірки дисциплінарної комісії порушень.
Суд також бере до уваги подання про присвоєння спеціального звання Радника податкової та митної справи І рангу ОСОБА_1 від 31.07.2017 року, з якого вбачається, що позивач до дисциплінарної відповідальності не притягався, стосовно нього не здійснювалося службового розслідування чи кримінального провадження, а згідно характеристики ОСОБА_1 , такий за період служби в митних органах зарекомендував себе з позитивної сторони. На належному рівні володіє чинним законодавством ефективно застосовуючи його в повсякденній роботі. При виконанні службових обов'язків проявляє ретельність, наполегливість та ініціативу. Відповідально і добросовісно виконує свої обов'язки. Вміє визначити мету пріоритети завдань, оптимально організувати робочий процес. При розгляді різних службових питань вміє відстоювати свої думки, базуючи їх власному досвіді роботи та нормативно-правових актах. Рівень володіння професійними знаннями дозволяє виконувати практичні завдання професійного характеру на високому рівні. Визначається великою працездатністю, наполегливий у досягненні поставленої мети. Має добре розвинені організаторські здібності, уміло організовує свою роботу оперативно приймати обмірковані рішення, беручи на себе відповідальні за їх прийняття (т. 2 а.с.57, 58).
Наказом від 27.08.2018 року № 1428-о «Про присвоєння чергових спеціальних звань» ОСОБА_1 , начальнику митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС присвоєно чергове спеціальне звання Радника податкової та митної справи І рангу, з 25 серпня 2018 року (т. 2 а.с. 56).
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що наказ ДФС від 07.03.2019 року № 30-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», наказ Закарпатської митниці ДФС від 15.03.2019 року № 217-о «Про оголошення наказу ДФС від 07.03.2019 року № 30-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» та наказ Закарпатської митниці ДФС від 27.05.2019 року № 422-о «Про внесення змін до наказу Закарпатської митниці ДФС від 15.03.2019 року № 217-о» прийнято в порушення законодавства України, відтак, такі є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Таким чином, ОСОБА_1 належить виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення, тобто з 28.05.2019 року, по день проголошення Закарпатським окружним адміністративним судом вступної та резолютивної частини рішення 27.09.2019 року в розмірі 52 117,72 грн.
Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначений судом, учасниками справи не оскаржений. Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав вважати неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС залишити без задоволення, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі № 260/779/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. В. Онишкевич
Повний текст судового рішення складено 04.12.2019 року.