Справа№ 640/15234/19
н/п 1-кп/640/984/19
04.12.2019 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
Учасники справи:
прокурори - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілі - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисник - ОСОБА_11 ,
обвинувачений - ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження №12019220490002413, 12019220490002842 за обвинуваченням:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх доньок, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не встановлено,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.1 ст.125, ч.2 ст. 289 КК України, -
22 травня 2019 року, приблизно о 14-00 год., ОСОБА_12 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом зловживання довірою, що виразилося в проханні взяти мобільний телефон у свого брата ОСОБА_10 для здійснення дзвінка, достовірно знаючи, що взявши телефон, повертати його не має наміру, а має мету ним заволодіти, схилив ОСОБА_10 до того, щоб той, будучи впевненим в правильності та сумлінності дій ОСОБА_12 , добровільно передав останньому мобільний телефон марки «Хіаоmi Redmi 6A», 16 Гб, вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №2126/19 від 22.06.2019 року -2609,10 грн.
Взявши телефон у ОСОБА_10 , ОСОБА_12 почав ним користуватися, а потім, впевнившись в тому, що ОСОБА_10 не звертає на нього увагу, з місця вчинення злочину зник і розпорядився майном на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_12 , 12 червня 2019 року, приблизно о 16:30 год., знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень своїй матері ОСОБА_9 , діючи на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків з останньою, в ході конфлікту, який мав місце безпосередньо перед вчиненням правопорушення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи настання відповідних суспільно-небезпечних наслідків, умисно завдав один удар кулаком правої руки в область лівої щоки ОСОБА_9 , наніс останній кулаком лівої руки один удар у верхню повіку правого ока, після чого наніс один удар правою ногою по зовнішньо-передній поверхні лівої гомілки та один удар правою ногою у верхньо-внутрішній квадрат лівої сідниці.
В результаті вищевказаних ударів, а саме одного удару кулаком правої руки в область лівої щоки ОСОБА_9 , одного удару кулаком лівої руки у верхню повіку правого ока, одного удару правою ногою по зовнішньо-передній поверхні лівої гомілки та одного удару правою ногою у верхньо-внутрішній квадрат лівої сідниці, згідно висновку судово-медичної експертизи №09-784/2019 від 21 червня 2019 року, потерпілій спричинено наступні тілесні ушкодження - синці на обличчі, лівій сідниці, лівій нижній кінцівці, які згідно з п.п.2.3.2 «Б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Також, в період часу з 19 год. 30 хв. 14.06.2019 року по 10 год. 00 хв. 15.06.2019 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, ОСОБА_12 , маючи умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме спеціальним вантажним автокраном марки МАЗ 5337, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 на праві свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та маючи на меті використати вказаний транспортний засіб за призначенням, прибув до неогородженої автомобільної стоянки, яка розташована по вул. Амурській 1 в м. Харкові, де на той час транспортний засіб був припаркований. При цьому, ОСОБА_12 , достовірно знав про те, що водійські двері вказаного транспортного засобу ніколи не зачиняються, а ключі від замку запалювання завжди знаходяться у салоні автомобілю. Перебуваючи на стоянці по вул. Амурській 1 у м. Харкові, ОСОБА_12 діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до спеціального вантажного автокрану марки МАЗ 5337, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , відкрив водійські двері, сів за кермо вказаного транспортного засобу та пересвідчився у наявності ключів в замку запалювання. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_12 , отримавши у такий спосіб можливість безперешкодного керування вищевказаним транспортним засобом, завів двигун зазначеного транспортного засобу та покинув на ньому місце вчинення злочину, обернувши транспортний засіб на свою користь та розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд. В подальшому ОСОБА_12 поїхав на вказаному транспортному засобі до с. Руська Лозова Дергачівського району Харківської області, де залишив його в дворі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно висновку №14341 від 16.07.2019 року судового експерта ХНДІСЕ ім.. Засл. Проф.. М.С. Бокаріуса ринкова вартість спеціального вантажного автокрану МАЗ 5337, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 на момент злочину складає 194 156,94 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 свою провину у вчинені інкримінованих йому злочинів визнав частково, надав власне бачення подій, які відображені в обвинувальних актах. Так, ОСОБА_12 , зазначив, що дійсно 22 травня 2019 року приблизно о 14.00 перебував у квартирі АДРЕСА_2 , де мешкає зі своєю родиною - матір'ю, братом, бабусею та дядьком. Зазначив, що попросив у молодшого брата ОСОБА_10 його мобільний телефон марки «Хіаоmi Redmi 6A» для здійснення дзвінка, проте після того, як скористався ним, телефон не повернув, так як вирішив здати його в ломбард з метою погашення боргу. Підтвердив, що ОСОБА_10 дійсно прохав його повернути мобільний телефон, проте він відмовився. Не заперечував, що заздалегідь мав намір забрати телефон у брата з метою його реалізації, тому застосував хітрощі та вигадав, що йому необхідно зробити дзвінок. Розуміє, що не отримував дозволу від ОСОБА_10 на продаж телефону. Виправдовував себе тим, що раніше ОСОБА_10 пошкодив його мобільний телефон, а тому йому було не шкода його провчити таким чином. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 не визнав.
Щодо обставин, які мали місце 12 червня 2019 року приблизно о 16.30 год., то обвинувачений не заперечував, що дійсно у цей час перебував у квартирі АДРЕСА_2 і між ним та ОСОБА_9 відбувся конфлікт, який переріс у бійку, проте заперечував, що наносив потерпілій удари кулаком власної руки та ногою, а наполягав, що кілька разів вдарив її рушником. Причиною конфлікту назвав те, що потерпіла перебувала в стані алкогольного сп'яніння, нецензурно виражалась на його адресу. Не заперечував, що під час сварки вдома перебувала його бабуся ОСОБА_13 та його брат ОСОБА_10 .
Щодо обставин, які мали місце з 14.06.2019 на 15.06.2019 р. обвинувачений суду пояснив, що з потерпілим ОСОБА_8 був раніше знайомий, оскільки працював у нього деякий час крановщиком. Зазначив, що навесні цього року трудові відносини між ними припинились через конфлікти. Через те, що у нього були борги і йому необхідно було повертати гроші за кредитами, він прийняв замовлення на кран і приїхав на стоянку, по АДРЕСА_4 , щоб попросити ОСОБА_8 скористатися його краном. Проте, не зміг нікому додзвонитися і тому, вирішив не чекати дозволу і взяв кран для власних потреб. Підтвердив, що розуміє, що потерпілий ОСОБА_8 не давав свого дозволу на використання крану. З приводу цього вибачився перед потерпілим.
У судових дебатах зазначив, що провину визнає повністю, просив суд призначити йому покарання не пов'язане із позбавленням волі.
Суд, аналізуючи свідчення обвинуваченого ОСОБА_12 вважає їх такими, що за своїм змістом суттєво не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальних актах, разом з тим, обвинувачений надав власне бачення скоєних ним дій по відношенню до потерпілих.
На переконання суду його винуватість повністю підтверджується наступними доказами, які суд безпосередньо дослідив під час судового слідства.
Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 суду розповів, що дійсно 22 травня 2019 року приблизно о 14 годині він, повертаючись до дому з магазину зустрів на вулиці ОСОБА_12 , який є його братом та з яким разом зайшли у квартиру. Перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , ОСОБА_12 попросив у нього мобільний телефон, щоб здійснити дзвінок. Оскільки такі прохання від обвинуваченого були і раніше, він погодився і дав ОСОБА_12 свій мобільний телефон марки «Хіаоmi Redmi 6A». У цей час він відволікся на розмову з бабусею ОСОБА_13 , а ОСОБА_12 почав виходити з квартири із його мобільним телефоном у руках. Потерпілий зазначив, що намагався зупинити обвинуваченого, велів йому повернути телефон, проте останній відповів, що коли він повернеться, то він поверне йому телефон і пішов з квартири. Вказав, що коли ОСОБА_12 повернувся до дому, телефону при ньому вже не було, в подальшому гроші за його продаж він йому не повернув. Просив суд задовольнити його позовні вимоги у цивільному позові в повному обсязі. У власній заяві, адресованій суду, просив призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_9 суду показала, що є матір'ю обвинуваченого, мешкає разом із ним та іншими членами родини у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначила, що у день подій, а саме 12 червня 2019 року у неї був вихідний день, тому вона провела цілий день на пляжі біля річки та повернулась до дому приблизно 16.30. Вказала, що її син ОСОБА_12 у цей час був вдома, і коли вона прийшла, він почав з нею конфлікт, через те, що вона випила пиво на пляжі і перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Потім словесний конфлікт переріс у бійку, він завдав їй один удар кулаком правої руки в область її лівої щоки, потім наніс один удар кулаком лівої руки у верхню повіку правого ока, після чого вдарив її ногою у зовнішню поверхню гомілки її лівої ноги та один удар правою ногою у її ліву сідницю. Після цього, вона пішла з дому. Суду показала, що конфлікти у їх родині до цього часу виникали достатньо часто, проте тілесні ушкодження він наніс їй вперше. На питання сторін провадження відповіла, що обвинувачений не наносив їй удари рушником, проте дійсно їм махав. У своїй заяві від 04.12.2019 року просила суд суворо не карати обвинуваченого, обрати йому покарання не пов'язане із позбавленням волі.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що пам'ятає, що події мали місце у вихідний день, він прийшов 15.06.2019 року на стоянку по АДРЕСА_4 , де зберігались належні йому автомобілі, в тому числі спеціальний вантажний автокран марки МАЗ5337, синього кольору, д.н.з НОМЕР_1 . Проте останній був відсутній на стоянці. Зазначив, що вони одразу подумали на ОСОБА_12 , оскільки він мав навики та знання у його керуванні, та напередодні декілька разів просив скористатися краном у власних цілях, оскільки нібито мав приватні замовлення. Суду пояснив, що обвинувачений дійсно деякий час працював у нього водієм крану саме на цьому автомобілі, який в подальшому угнав. Проте приблизно за два місяця до цих подій він його звільнив. Підтвердив, що жодних боргових обов'язків перед обвинуваченим він не мав, дозволу на користування краном останньому не надавав, жодних замовлень йому не доручав. Після того, як було встановлено зникнення автомобіля, він особисто телефонував ОСОБА_12 , проте його мобільний телефон був відключений. Неприязних відносин з обвинуваченим не має, просив суд суворо його не карати, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду засвідчив, що йому особисто стало відомо від ОСОБА_15 , що влітку 2019 року, а саме з 15 на 16 червня, зі стоянки по АДРЕСА_4 зник кран, який належить ОСОБА_8 . Суду пояснив, що він працює на ФОП ОСОБА_16 і йому знайомий обвинувачений, оскільки останній працював з ним навесні 2019 року саме на викраденому крані. Підтвердив, що станом на день подій ОСОБА_12 вже не був працівником ФОП ОСОБА_16 . Також суду пояснив, що саме ОСОБА_12 знав особливості цього автомобіля, достеменно знав, що ключі від крана знаходяться всередині кабіни і що двері не зачинені. При цьому наголосив, що стоянка під охороною, проте охоронці знали ОСОБА_17 у обличчя.
Допитаний свідок ОСОБА_15 суду показав, що він працює на ФОП ОСОБА_16 , обвинувачений йому знайомий, оскільки останній деякий час працював на крані на цьому підприємстві. Пояснив, що 16 червня 2019 року він прийшов на роботу, оскільки мав замовлення на кран, проте побачив, що крану не має. Він зателефонував у поліцію, потім іншому працівнику ОСОБА_14 , керівнику ОСОБА_8 . Свідок зазначив, що йому особисто відомо, що саме на цьому крані працював ОСОБА_12 , проте приблизно за 1,5 місяця до подій, ОСОБА_12 був звільнений. Підтвердив суду, що дійсно ОСОБА_12 телефонував йому та просив взяти кран на деякий час з метою виконання приватних замовлень, проте свідок йому відмовив.
Свідок ОСОБА_13 суду показала, що є бабусею обвинуваченого і матір'ю потерпілої ОСОБА_9 . Суду підтвердила, що у травні 2019 року у денний час доби ОСОБА_12 , знаходячись вдома, попросив присутнього у квартирі ОСОБА_10 , надати йому мобільний телефон останнього для здійснення дзвінка. Зазначила, що спочатку після першого дзвінка ОСОБА_12 повернув телефон ОСОБА_10 , а потім, коли вдруге попросив телефон для здійснення дзвінка, почав з ним уходити з квартири без будь-яких пояснень. Вказала, що ОСОБА_10 намагався його зупинити, просив повернути йому телефон, проте обвинувачений пішов і заклав телефон у ломбард. Проте, що телефон у ломбарді вона дізналась особисто від ОСОБА_12 . Назву телефону, який належав ОСОБА_10 підтвердила. Щодо епізоду зі ОСОБА_9 , то суду засвідчила, що у червні 2019 року приблизно о 16 годині до дому повернулась її донька ОСОБА_9 , яка відпочивала на пляжі та трохи випила. ОСОБА_12 почав скандал через те, що ОСОБА_9 була в стані алкогольного сп'яніння. Про те, що обвинувачений розпочав застосовувати силу до потерпілої, вона почула, оскільки її донька почала кричати. Підтвердила суду, що вона особисто бачила як ОСОБА_12 наносив удари ОСОБА_9 , проте куди саме вона згадати не може. Зазначила, що на наступний день у ОСОБА_9 проявилися синці. На питання сторони обвинувачення відповідала, що коли ОСОБА_9 повернулась з пляжу, то на ній не було ніяких слідів побоїв.
Аналізуючи пояснення потерпілих по справі та свідчення свідків, які були допитані під час судового слідства, суд приймає до уваги та розцінює їх як правдиві, оскільки вони узгоджуються між собою, були стабільні протягом усього слідства, останні були попереджені про кримінальну відповідальність. Крім того, їх свідчення та пояснення узгоджуються з іншими матеріалами кримінальної справи, а саме протоколами огляду предметів, протоколом проведення слідчого експерименту, висновками експертиз, іншими доказами, які в свою чергу свідчать про винуватість ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих йому діянь.
Так, судом було досліджено заяви ОСОБА_10 від 23 травня 2019 року та від 13 червня 2019 року, в яких він просив співробітників Київського ВП ГУ НП в Харківській області притягнути до відповідальності ОСОБА_12 , який 22.05.2019 року на очах у ОСОБА_13 здійснив крадіжку його мобільного телефону «Хіаоmi Redmi 6A» та здав його до ломбарду. Викладені в заяві обставини були підтверджені в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_10 та свідком ОСОБА_13 , а також поясненнями самого обвинуваченого, який не заперечував проти того, що без дозволу потерпілого під приводом дзвінка заволодів його телефоном та в подальшому здав до ломбарду.
Належність мобільного телефону «Хіаоmi Redmi 6A», імеі 1: НОМЕР_3 , імеі 2: НОМЕР_4 потерпілому ОСОБА_10 підтверджується протоколом огляду від 21.06.2019 року, складеним слідчим Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_18 та розпискою ОСОБА_10 , відповідно до якої він отримав від слідчого на відповідальне зберігання коробку від його мобільного телефону «Хіаоmi Redmi 6A», об'єм пам'яті на 16 Гб, яким, шляхом зловживання довірою заволодів ОСОБА_12 .
Факт передачі до ломбарду мобільного телефону «Хіаоmi Redmi 6A» саме обвинуваченим підтверджується долученим до матеріалів справи за заявою ОСОБА_10 чеком на отримання грошових коштів ОСОБА_12 в ломбарді «Благо» під заставу його мобільного телефону «Хіаоmi Redmi 6A» та протоколом огляду предметів від 21.06.2019 року, проведеним слідчим Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_18 .
Крім того, згідно відповіді ПВ «Ломбард Донкредит ТОВ «Інтер-Ріелті» і Компанія» від 14.06.2019 року за №3434 зазначено, що ОСОБА_12 отримував 22.05.2019 року у Товариства фінансовий кредит під заставу телефону «Хіаоmi Redmi 6A» імеі 1: НОМЕР_3 , імеі 2: НОМЕР_4 . Відеозапис з камер спостереження надати не вдалося можливим у зв'язку з його відсутністю з технічних причин.
Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №2126/19 від 22.06.2019 року вбачається, що ринкова вартість «Хіаоmi Redmi 6A» 2/16 Гб, на момент вчинення злочину, в робочому стані, без ушкоджень, придбаний в 2019 році за 2800 гривень, на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом на 23.05.2019 року становила 2609,10 грн., за умови, що станом на вказану дату об'єкт мав якісні споживчі характеристики.
За епізодом від 12.06.2019 року за ч.1 ст. 125 КК України судом було досліджено заяву потерпілої ОСОБА_9 від 14.06.2019 року, в якій вона просила співробітників Київського ВП ГУ НП в Харківській області прийняти заходи відносно ОСОБА_12 , який 12.06.2019 року приблизно о 16:30 год. за місцем мешкання заподіяв їй тілесні ушкодження. Викладені у заяві обставини були підтверджені в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_13 .
Висновком фахівця з питань судово-медичної експертизи №807-2019 від 13.06.2019 року було встановлено, що у ОСОБА_9 мали місце наступні тілесні ушкодження: синці на обличчі, лівій сідниці, лівій нижній кінцівці. Дані ушкодження утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів, за механізмом удар або удар-стиснення. Вищевказані тілесні ушкодження, враховуючи їх морфологічні характеристики, могли бути отримані протягом 1-2 діб до моменту огляду. За ступенем тяжкості: синці викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 -ти днів, і за цією ознакою, відповідно до п.п.2.3.2 «Б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом 36 МОЗ України від 17 січня 1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 19.06.2019 року та додатку до нього у вигляді фототаблиці, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_9 суд вбачає, що остання детально розповіла та показала на місці обставини подій, які мали місце 12.06.2019 року, та які відповідають її свідченням у суді стосовно механізму нанесення їй тілесних ушкоджень, що в подальшому було схематично зображено та підписано учасниками слідчого експерименту.
Встановлені обставини під час проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_9 цілком узгоджуються між собою, відповідають події, яка викладена в обвинувальному акті та не суперечать іншим доказам по справі, досліджених у судовому засіданні та вказаних вище.
Висновком судово-медичної експертизи №09-784/2019 від 21.06.2019 року було встановлено, що у ОСОБА_9 встановлені наступні тілесні ушкодження: синці на обличчі, лівій сідниці, лівій нижній кінцівці. Ці ушкодження утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів, за механізмом удар або удар-стиснення. Вищевказані тілесні ушкодження, враховуючи їх морфологічні характеристики, могли бути отримані протягом 1-2 діб до моменту огляду, 13.06.2019 року. За ступенем тяжкості: синці викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів, і за цією ознакою, відповідно до п.п.2.3.2 «Б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом 36 МОЗ України від 17 січня 1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень. Індивідуальні властивості травмуючої поверхні тупого твердого предмета (ів) в м місцях пошкоджень не відобразилися, тому судити про конкретне знаряддя травми не представляється можливим. Показання гр. ОСОБА_9 , дані нею при проведенні слідчого експерименту в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині способу спричинення та механізму утворення встановлених у неї тілесних ушкоджень.
Отже, експертом було встановлено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_9 , узгодженість її свідчень щодо механізму нанесення їй ударів обвинуваченим та наслідками, які настали.
За епізодом, який мав місце з 19 год.30 хв. 14.06.2019 року до 10 год. 00 хв. 15.06.2019 року за ч.2 ст. 289 КК України судом було досліджено заяви ОСОБА_8 від 15.06.2019 року, в яких останній просив співробітників Київського ВП ГУ НП в Харківській області прийняти заходи щодо розшуку невстановлених осіб, які в період часу з 19:30 год. 14.06.2019 року по 10:00 год. 15.06.2019 року з території ринку «Барабашова» незаконно заволоділи автомобілем МАЗ (автокран) державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: вул. Амурська 1, та додатково повідомив, що не надавав ОСОБА_12 дозволу користуватися його автомобілем МАЗ (автокран) державний номерний знак НОМЕР_1 , у зв'язку з чим має претензії за фактом незаконного заволодіння вказаним автомобілем.
Обставини, викладені у заяві були підтверджені у судовому засіданні потерпілим ОСОБА_8 , який у своїх поясненнях засвідчив, що одразу після виявлення зникнення автомобіля зрозумів, що саме ОСОБА_12 здійснив угон належного йому автомобіля, оскільки останній мав навики та знання у його керуванні, та напередодні декілька разів просив скористатися краном у власних цілях, оскільки нібито мав приватні замовлення. Суду пояснив, що обвинувачений дійсно деякий час працював у нього крановщиком саме на цьому крані, який в подальшому угнав. Проте приблизно за два місяця до цих подій він його звільнив. Підтвердив, що жодних боргових обов'язків перед обвинуваченим він не мав, дозволу на користування краном останньому не надавав, жодних замовлень йому не доручав.
Так, рапортом інспектора 6 роти 2 батальйону 1 взводу УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_19 було засвідчено, що під час патрулювання Київського району у складі екіпажа 1204 разом з ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та спільно з співробітником СКП Київського ВП ОСОБА_21 16.06.2019 року, нічна зміна, під час відпрацювання території за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом МАН (автокран), яке сталося за адресою: м. Харків, вул. Амурська 1 приблизно о 11.00 год. 15.06.2019 року було виявлено гр.. ОСОБА_12 , який обґрунтовано підозрюється у скоєнні даного злочину. ОСОБА_12 було доставлено до Київського ВП.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 15.06.2019 року, проведеного в період часу з 11:40 год. до 12:20 год. слідчим Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_22 , було оглянуто місце зберігання транспортного засобу МАН (автокран), а саме ділянка місцевості, розташована за адресою: м. Харків, вул. Амурська 1, заїзд з парковки до гаражів, навпроти гаражу № НОМЕР_5 . Покриття з бетонних плит, на яких маються нашарування речовини чорного кольору, також на землі маються сліди покришок шин, які знаходяться хаотично.
Крім того, відповідно до протоколу огляду місця події від 16.06.2019 року було проведено огляд території домоволодіння, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно вказаного протоколу було встановлено, що на території будинку знаходиться автомобіль (автокран) марки МАЗ 5337 синього кольору. Під час огляду в замку запалення знаходиться ключ, між сидінням водія та пасажира виявлені наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 на автомобіль МАЗ 5337 синього кольору, д.н.з. НОМЕР_7 , 1988 р.в., поліс обов'язкового страхування № АО 0709883 на МАЗ 5337, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №АК 871357, довідка добровільного страхування №НВВ 0709883. Дверці кабіни об лаштовані запірними пристроями, які знаходяться в положенні «відкрито» без видимих пошкоджень. З місця огляду вилучено: з зовнішньої поверхні водійської двері сліди рук, що були від копійовані на два відрізки липкої стрічки, змиви на ватку палочку з поверхні ключа замка запалення з поверхні рульового колеса, з поверхні зовнішньої ручки відкриття водійської двері.
Вказані у протоколі та додатках до нього відомості підтверджують встановлені судом обставини щодо місцезнаходження транспортного засобу, яким незаконно заволодів ОСОБА_12 , що в свою чергу в цілому відповідає поясненням самого обвинуваченого, який суду підтвердив, що приїхав на викраденому автокрані до с. Руська Лозова, де мешкають його родичі.
З досліджених судом копій документів вбачається, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 вбачається, що власником автомобілю МАЗ 5337 (автокран) синього кольору, 1989 року випуску є потерпілий ОСОБА_8 .
Відповідно до протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00177-05300-18 від 03.09.2019 року, складеного ФОП ОСОБА_23 зазначено, що автомобіль МАЗ 5337 д.н.з. НОМЕР_1 після технічного контролю визнано технічно справним.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/0709883 від 25.03.2019 року встановлено, що цивільно-правова відповідальність автомобілю МАЗ 5337 д.н.з. НОМЕР_1 застрахована ПрАТ «ХМСК».
Відповідно до висновку судової дактилоскопічної експертизи №2/678СЕ-19 від 11.07.2019 року судом вбачається, що слід пальця руки розмірами 13х20 мм (від копійований на відрізок липкої стрічки розмірами 48х50 мм) та слід папілярного узору розмірами 31х35 мм (відкопійований на відрізок липкої стрічки розмірами 48х88 мм) непридатні для ідентифікації особи. Відповісти на питання: «Якщо так, то чи не залишені вони гр.. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .?)» неможливо, у зв'язку з тим, що слід пальця руки розмірами 13х20 мм (від копійований на відрізок липкої стрічки розмірами 48х50 мм) та слід папілярного узору розмірами 31х35 мм (відкопійований на відрізок липкої стрічки розмірами 48х88 мм) непридатні для ідентифікації особи (осіб).
Разом з тим, факт керування автомобілем МАЗ 5337 (автокран) синього кольору, 1989 року випуску у визначенні в обвинувальному акті день та час саме обвинуваченим ОСОБА_12 підтверджується дослідженим вище доказами та особистими поясненнями обвинуваченого, який не заперечував проти того, що дійсно у день подій без дозволу потерпілого ОСОБА_8 поїхав на крані з місця його зберігання за адресою м. Харків, вул. Амурська 1, з метою використання його для власних потреб.
Відповідно до висновку судової авто товарознавчої експертизи №14341 від 16.07.07.2019 року судом вбачається, що ринкова вартість КТЗ «МАЗ- 5337» р.н. НОМЕР_1 на момент скоєння злочину (15.06.2019) становить 194156,94 грн. Величина матеріального збитку, завданого власнику КТЗ «МАЗ- 5337» р.н. НОМЕР_1 не визначалась з причин, зазначених в дослідницькій частині висновку. Величина відновлювального ремонту КТЗ «МАЗ- 5337» р.н. НОМЕР_1 не визначалась з причин, зазначених в дослідницькій частині висновку.
Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_12 відносно потерпілого ОСОБА_10 вчинив шахрайство, тобто заволодів чужим майном шляхом зловживання довірою, спричинив ОСОБА_9 умисні легкі тілесні ушкодження та скоїв незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 190, за ч.1 ст. 125 та за ч.2 ст. 289 КК України.
Відповідно до наданої суду досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні вбачається наступне. Так представником органом пробації були проаналізовані умови життя та розвитку обвинуваченого, у ході особистої бесіди із обвинуваченим виявлено, що останній зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із бабусею ОСОБА_13 , матір'ю - Злобіною ОСОБА_24 , братом - ОСОБА_10 , дядьком - ОСОБА_25 . Має від першого шлюбу двох доньок - ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом із матір'ю. Встановлено, що ОСОБА_12 має середньотехнічну освіту у Державному професійно технічному навчальному закладі «Центр професійно-технічної освіти №3» і здобув професію машиніста крану автомобільного. Працював неофіційно на будівництві водієм автомобільного крану. Зі слів обвинуваченого неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, може проявляти агресію до людей , коли його не розуміють, інколи веде себе неадекватно, не вміє раціонально використовувати кошти, має більше 10000 грн. заборгованості за кредитами. Згідно з характеристикою дільничного офіцера Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області за місцем проживання ОСОБА_12 , останній систематично вчиняє насилля в сім'ї, в ході яких поводить себе агресивно, на зауваження не реагував, у відношенні останнього неодноразово викликалась поліція та складались адміністративні протоколи за ст.. 173-2 КУпАП, також відносно ОСОБА_12 виносився заборонний припис, але останній продовжував свої протиправні дії. У досудовій доповіді зазначено, що ОСОБА_12 не має готовності до зміни способу життя, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як високі. Згідно висновку органу пробації вважає, що виправлення ОСОБА_28 без позбавлення, обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства. На думку органу пробації застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які віднесені до категорії невеликої тяжкості та до тяжкого злочинів, особу винного, який раніше не судимий, на період скоєння інкримінованого йому злочину офіційно не працював, має постійне місце проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, у лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.
На підставі ст. 66 КК України як обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Обставин, згідно з положеннями статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_12 і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому остаточного покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкціями статей Особливої частини Кримінального кодексу України, за якими він обвинувачується і які передбачають відповідальність за вчинені злочини, так як відсутні передбачені ст. 69 КК України умові і підстави призначення обвинуваченому більш м'якого покарання, ніж передбачене законом і відсутні обставини, які б давали суду підстави прийти до висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_12 від відбуття покарання.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових злочинів.
При цьому суд бажає зауважити на тому, що обвинувачений вчинив злочини відносно знайомих йому осіб, а саме матері, брата та колишнього роботодавця. На думку суду це свідчить про те, що поведінка обвинуваченого була зумовлена бажанням показати свою ніби вищість та супроводжувалась неповагою до потерпілих, їх людської гідності, байдужим ставленням до законів і норм поведінки, хоча потерпілі протиправних дій по відношенню до обвинуваченого не вчиняли.
Крім того, суд переконаний, що вчиняючи ці злочини ОСОБА_12 вважав, що його умисні злочинні дії по відношенню до потерпілих залишаться без відповідальності, оскільки останні не будуть вимагати його покарати.
Визнаючи себе винним у судових дебатах у злочинах, які йому інкриміновані, ОСОБА_12 зробив акцент саме на можливості застосування судом відносно нього м'якого виду покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, посилався на свою на готовність працювати, сплачувати аліменти дітям, віддавати борги. Разом з тим, з його промови суд не встановив його дійсне щире каяття у вчинених ним злочинах, а вбачає лише намагання уникнути реального відбуття покарання за вчиненні ним протиправні діяння.
Проте, зважаючи на те, що потерпілі не наполягали на призначення обвинуваченому суворої міри покарання та враховуючи те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе з призначення йому мінімального строку покарання, передбаченого у санкціями статей, за якими він обвинувачується, бо ще не втрачена можливість виправлення обвинуваченого у більш короткий строк його ізоляції від суспільства з огляду на його молодий вік та наявності на утриманні двох неповнолітніх дітей. Також суд не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого, передбаченої у ч.2 ст. 289 КК України конфіскації майна.
При вирішенні цивільного позову, заявленого потерпілим ОСОБА_10 суд виходить із такого.
Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майновий збиток, заподіяний неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, що заподіяла його.
У зв'язку з викладеним, цивільний позов щодо стягнення з обвинуваченого матеріального збитку, завданого злочином, заявлений потерпілим ОСОБА_10 на суму 2609,10 грн. підлягає задоволенню, оскільки вказаний розмір завданої шкоди підтверджений висновком судово-товарознавчої експертизи №2126/19 від 22.06.2019 року.
За положенням п.9 ч.2 ст. 133 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є в тому числі запобіжні заходи.
Обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Прокурор просив продовжити обраний обвинуваченому запобіжний захід.
З метою забезпечення кримінального провадження для запобіганню ризиків - приховування обвинуваченого від суду, вчинення нового злочину, враховуючи призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає за необхідне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, однак не більш ніж на 60 днів, оскільки положенням ст. 197 КПК України, передбачений строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише на 60 днів. Підстав для застосування норм КПК України (п.1 ч.4 ст.374 КПК), які стосуються виправдувального вироку, суд не вбачає.
Витрати на проведення судових експертиз стягнути з обвинуваченого.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст.. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 373, 374, 376,395 КПК України суд, -
ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.190 КК України у вигляді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) годин;
-за ч.1 ст.125 КК України у вигляді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) годин.
-за ч.2 ст. 289 КК України у вигляді 5 (п'яти ) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, та враховуючи правила ч.1 ст. 72 КК України, призначити ОСОБА_12 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять )років без конфіскації майна.
Продовжити ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, однак не більше ніж на 60 днів, тобто до 01 лютого 2020 року.
Строк відбування покарання ОСОБА_12 рахувати з 16 липня 2019 року.
Цивільний позов ОСОБА_10 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не встановлено, на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в рахунок спричиненої матеріальної шкоди -2609 (дві тисячі шістсот дев'ять) грн.10 коп.
Стягнути з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не встановлено, на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 2/678СЕ-19 від 11.07.2019 року у розмірі 1884,12 грн.
Речові докази:
-коробку від телефону Хіаоmi Redmi 6A», imei 1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 в кількості 1 шт., яка віддана на відповідальне зберігання ОСОБА_10 , після набуття вироком законної сили - залишити потерпілому за належністю;
-чек на отримання грошових коштів ОСОБА_12 під залог мобільного телефону Redmi 6A 2/16 Gb - після набуття вирком законної сили - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-спеціальний вантажний кран МАЗ 5337 д.н. НОМЕР_1 1989 р.в. синього кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 на спеціальний вантажний автокран МАЗ 5537д.н. НОМЕР_1 1989 р.в. синього кольору, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/0709883, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00177-05300-18 серії АК №871357 від 03.09.2018, довідка добровільного страхування вантажного крану МАЗ 5337 д.н. НОМЕР_1 1989 р.в. синього кольору - передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8 - після набуття вироком законної сили залишити потерпілому за належністю.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його оголошення вручається прокурору та обвинуваченому.
Суд роз'яснює обвинуваченому, потерпілим право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.
Суддя
Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1