Справа № 953/23834/19
н/п 1-кс/953/14388/19
"04" грудня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу прокуратури Харківській області молодшого радника юстиції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12019220000001731 від 02 грудня 2019 р., розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна,
02 грудня 2019 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12019220000001731 від 02.12.2019 року, в якому вона просить накласти арешт на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: автомобіль «Хюндай» р.н. НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному 02.12.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019220000001731, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 01.12.2019 близько 23:50 за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд.118/8 сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме: автомобіль «Хюндай» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скоїв наїзд на нерухомий предмет у вигляді стовпа в результаті чого сам отримав тілесні ушкодження.
02.12.2019 в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Хюндай» р.н. НОМЕР_1 було вилучено та поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, розташований за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська 106.
Як зазначено прокурором, автомобіль «Хюндай» р.н. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження та відповідно до ст. 98 КПК України, може бути речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, вказаний транспортний засіб необхідний відповідним експертам для проведення експертиз технічного стану, трасологічної та автотехнічної експертиз.
Таким чином, необхідність арешту майна зумовлюється необхідністю забезпечення доказової бази та обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу перешкоджатимуть встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути відчужене, приховане або пошкоджене або зумовить труднощі в частині забезпечення можливого цивільного позову.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль «Хюндай» р.н. НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Прокурором зазначено, що з метою забезпечення збереження слідової та доказової інформації, яка міститься на автомобілі і яка може бути втрачена, шляхом зміни або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин, проведення ремонту пошкоджених деталей з боку осіб, які заінтересовані у результатах кримінального провадження, а також збереження речового доказу, сторона обвинувачення просить накласти арешт на зазначений в клопотанні автомобіль.
У судове засідання прокурор не з'явився. Прокурор ОСОБА_3 надала суду заяву про розгляд поданого нею клопотання без її участі у зв'язку зі службовою зайнятістю, повністю його підтримуючи. Неприбуття прокурора у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
ОСОБА_4 , власник майна, у судове засідання не з'явився, судом вживались заходи щодо його належного повідомлення про час та місце розгляду даного клопотання, про що слідчим ОСОБА_5 , що входить до складу слідчої групи у даному кримінальному провадженні, суду надано рапорт, в якому, крім цього, зазначено, що на повідомлення про розгляд клопотання про арешт вилученого транспортного засобу він повідомив, що не бажає з'являтись до суду для участі в розгляді клопотання, покладаючись при прийнятті рішення на розсуд суду. Неприбуття власника майна у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному 02.12.2019 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220000001731 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.
Відповідно до п 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки прокурор довів наявність вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, зазначене у клопотанні рухоме майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, оскільки транспортний засіб є речовим доказом, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, для уникнення загрози зміни або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин, втрати слідової інформації, та вважає за доцільне накласти арешт на автомобіль «Хюндай» р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,- шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження ним та його відчуження у будь-який спосіб.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 107, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу прокуратури Харківській області молодшого радника юстиції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12019220000001731 від 02 грудня 2019 р., розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: автомобіль «Хюндай» р.н. НОМЕР_1 , - шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження ним та його відчуження у будь-який спосіб.
Місцем зберігання автомобіля «Хюндай» р.н. НОМЕР_1 , визначити майданчик за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1