Справа № 953/23808/19
2/953/3643/19
"04" грудня 2019 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Лях М.Ю., розглянувши позовну заяву КП «Харківводоканал» (п/р НОМЕР_1 в АТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 03361715, м. Харків, вул. Шевченко, 2) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, -
До суду надійшла позовна заява комунального підприємства «Харківводоканал» про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення в сумі 15811 грн. 35 коп., із них: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.05.2015 по 30.06.2019 року у розмірі 8953 грн. 33 коп., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.05.2015 по 30.06.2019 року у розмірі 4794 грн. 59 коп., інфляційні витрати - 1598 грн. 24 коп., 3% річних від простроченої суми - 465 грн. 19 коп., та стягнення судового збору в розмірі 1921,00 грн.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд прийшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справлення судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір ставок судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру складають 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 рік складає 1921,00 грн.
Ціною даного позову позивачем вказано суму 15811,35 грн., 1,5 відсотка ціни позову складає 237,20 грн., таким чином, сума судового збору, яка підлягає сплаті становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1921,00 грн.
Однак, до позовної заяви, всупереч вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, позивачем квитанцію про сплату судового збору не додано.
В матеріалах справи міститься клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, посилаючись на тяжке матеріальне становище та відсутність можливості сплатити судовий збір, оскільки на теперішній час існує заборгованість населення, яка не була своєчасно стягнута через суди.
Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Основною умовою для відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору є майновий стан особи, що звертається до суду. Особа має довести той факт, що її майновий стан дійсно є таким, що змушує особу звернутись до суду з проханням про відстрочку, розстрочку або звільнення від сплати судового збору.
Разом з цим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є, зокрема, підставою для звільнення від сплати судового збору.
В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Разом з тим, до заяви про відстрочку сплати судового збору не надано доказів неспроможності сплати судового збору навіть в мінімальному розмірі.
Враховуючи, що відстрочка сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, а позивачем не подано доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.
У відповідності до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, заява Комунального підприємства «Харківводоканал» відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме: сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір», що складає 1921,00 грн. (оскільки розмір ставок судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру складають 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: отримувач коштів: УК Київськ/мХар Київський/22030101, код отримувача: 37999675, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA148999980000031219206020004, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в якому зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
В задоволенні клопотання комунального підприємства «Харківводоканал» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків протягом 10 діб з моменту отримання позивачем зазначеної копії ухвали, роз'яснивши, що у разі невиконання вищевказаних вимог у встановлений суддею строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ю. Лях