Справа № 640/16456/19
н/п 2/640/2795/19
"18" листопада 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Лях М.Ю., за участю секретаря - Хомінської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2) до Держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області (код ЄДРПОУ 37999649, адреса: 61024, м. Харків, вул. Гуданова, 4/10, e-mail: office.kharm@kh.treasury.gov.ua), Держави Україна в особі Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, e-mail: office. @treasury.gov.ua ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (адреса: 61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22 б, e-mail: moskov@kh.pfu.gov.ua) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного бюджету України на його користь шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України - 39004 (тридцять дев'ять тисяч чотири) грн. матеріальної шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним, у вигляді недоотриманої пенсії, утриманої з нього у період з 01.06.2014 по 31.07.2016 роки як податок на доходи фізичних осіб та військового збору, стягнути з Державного бюджету України на користь його користь шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України інфляційні збитки - 17142 (сімнадцять тисяч сто сорок дві тисячі) грн. 26 коп. та три проценти річних від простроченої суми - 3552 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн., всього в розмірі - 20694 (двадцять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі, вирішено здійснювати судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
13.11.2019 року до канцелярії Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання від представника Державної казначейської служби України про закриття провадження у справі мотивуючи тим, що вказаний спір стосується публічних правовідносин та повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до положень статті 223 ЦПК України, суд вважає за можливим розглянути справу у відсутність учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені представником відповідача в клопотанні про закриття провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Позивач вважає, що саме у зв'язку із визнанням неконституційним підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, він має право на відшкодування йому матеріальної школи на підставі ст.1175 ЦК України.
Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Частиною першою статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Одним із критеріїв розмежування справ цивільної й адміністративної юрисдикції є суб'єктний критерій.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
У п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Законодавець урегулював питання, пов'язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням), спеціальними нормативно-правовими актами.
У справі, що розглядається, таким спеціальним нормативно-правовим актом є Закон України «Про прокуратуру». Правовий статус працівників прокуратури, які мають право на пенсійне забезпечення врегульовано Розділом IX Закону України "Про прокуратуру" - "Соціальне та матеріально - побутове забезпечення прокурора та інших працівників органів прокуратури". Цим розділом Закону передбачено право прокурора на пенсійне забезпечення за вислугою років, яке призначається, перераховується і виплачується уповноваженими на це державними органами, а саме органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, спір, який виник між сторонами у справі, стосується виплати пенсійного забезпечення за вислугу років, право на яке у позивача виникло у зв'язку із виконанням ним професійних обов'язків на посаді прокурора та припиненням виконання цих обов'язків. Спори, пов'язані з проходженням публічної служби, розглядаються за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічний висновок у подібних правовідносинах зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року у справі №686/23445/17 (провадження №14-162цс19).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки, спірні правовідносини між позивачем і відповідачами виникли щодо неправомірних дій через утримання з пенсії позивача, то цей спір є публічно - правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, а тому провадження в даній справі слід закрити.
При цьому суд враховує, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із даною позовною заявою за правилами КАС України.
На підставі, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 256, 260-261, 354 ЦПК України, суд,-
Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області , Держави Україна в особі Державної казначейської служби України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про відшкодування матеріальної шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним- закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 право звернутися з позовною заявою в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.
У відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя -