Номер справи 623/4710/19
Номер провадження 2-о/623/303/2019
іменем України
04 грудня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.
за участю секретаря Ноль С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 623/4710/19 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа: Ізюмська міська рада Харківської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
29.11.2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, посилаючись на те, що їм: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 - свідоцтво про право власності на житло, видане Представництвом Фонду держмайна України Ізюма Харківської області від 15 листопада 1994 року за № 270 та зареєстровано в Ізюмському БТІ Харківської області 20 квітня 1995 року за № 8 книга 3. У вказаному свідоцтві помилково неправильно вказано наші прізвища « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_4 ». В зв'язку з цим вони не мають реальної можливості вільно розпоряджатися своєю власністю. Та просять встановити факт про те, що свідоцтво про право власності на житло, видане Представництвом Фонду держмайна України м. Ізюма Харківської області від 15 листопада 1994 року за № 270 та зареєстроване в Ізюмському БТІ Харківської області 20 квітня 1995 року за № 8, книга 3, на прізвища « ОСОБА_4 » фактично належить нам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися надали заяву про розгляд справи без їх участі. Заявлені вимоги підтримують.
Представник заінтересованої особи Ізюмської міської ради Харківської області Швидченко Ю. В. у судове засідання не з'явилася, надали письмову заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог за наступних підстав.
Так, відповідно до ст.293 ЦПК України, п.п.4,12Постанови Пленуму Верховного Суду України за №5 від 31.03.1995 року „ Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"(з наступними змінами),окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав за відсутності іншого порядку встановлення цих фактів.
За правилами п.6 ч.1ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові,місце і час народження якої, що зазначені в документі не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.
Обумовлений факт підлягає встановленню в судовому порядку за наявності наступних умов:
1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, та чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
2) заявник не має іншої можливості встановити факт, що має для нього юридичне значення, в зв'язку з чим єдиним способом встановлення необхідного факту є ухвалення судом відповідного рішення;
3) якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Судом встановлено, що заявникам відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15.11.1994 року виданого Представництвом Фонду держмайна України м. Ізюма на праві приватної спільної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12)
Відповідно паспорту громадянина України НОМЕР_1 виданого Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області 14 січня 1997 року заявник ОСОБА_1 , а відповідно до паспорта громадянина України НОМЕР_2 виданого Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області 14 січня 1997 року заявник ОСОБА_2 , відповідно паспорту громадянина України НОМЕР_3 виданого ТУМ Солом'янського РУ ГУМВС України в місті Києві 20 жовтня 2011 року заявник ОСОБА_3 . (а.с.11)
Разом з тим, судом встановлено, що внести зміни або виправлення до правовстановлюючого документа в адміністративному порядку неможливо.
Вказане свідчить про відсутність об'єктивної можливості приведення оспорюваного документа у відповідність до вимог закону.
Згідно ч.2 ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти , від яких залежить виникнення зміна або припинення особистих ми майнових прав фізичних осіб, якщо законом не встановлено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Враховуючи викладене, а також те, що встановлення факту належності правовстановлюючих документів, породжує юридичні наслідки, не пов'язані з наступним вирішенням спору про право, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити.
Керуючись 3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа: Ізюмська міська рада Харківської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.
Встановити факт приналежності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , ІПН: НОМЕР_6 свідоцтва про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1 , виданого 15.11.1994 року Представництвом Фонду держмайна України м. Ізюма та зареєстрованого за № 270 на ім'я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: Т. Д. Бєссонова