Справа № 953/22649/19
н/п 2/953/3468/19
"04" грудня 2019 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., розглянувши позовну заяву комунального підприємства «Харківводоканал» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення, -
До суду надійшла позовна заява комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
Згідно ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В поданій до суду позовній заяві зазначено, що позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору - направлявся на адресу відповідача лист з пропозицією оплатити заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, однак всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України до позовної заяви не долучено жодних доказів на підтвердження цього.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: отримувач коштів: УК у Київському районі м.Харкова, Київський/22030101, код отримувача: 37999675, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA148999980000031219206020004, код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова.
Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового. Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір ставок судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру складають 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 рік складає 1921,00 грн.
До позовної заяви всупереч вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, квитанцію про сплату судового збору не додано. В матеріалах справи міститься клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, посилаючись на тяжке матеріальне становище підприємства та відсутність можливості сплатити судовий збір, оскільки на теперішній час підприємство має 18,99 млн. грн. заборгованості з оплати праці, 269,41 млн. грн. заборгованості перед бюджетом.
Частиною1 статті 136 ЦПК України та частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Суд вважає, що причини, на які посилається заявник, не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору. З огляду на зміст заявлених вимог, обов'язковість сплати судового збору, суд не знаходить підстав для задоволення заяви.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18.11.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання комунального підприємства «Харківводоканал» про відстрочення сплати судового збору, позовна заява залишена без руху - для усунення недоліків позову та наданий строк протягом 10 діб з моменту отримання позивачем зазначеної копії ухвали.
Згідно наявної в матеріалах справи розписки про отримання представником позивача копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, 20.11.2019 року вона була отримана представником КП «Харківводоканал» Івченко К.О., однак станом на теперішній час вимоги ухвали не виконані, ніяких заяв або клопотань протягом встановленого судом строку до суду не надходило, недоліки заяви не усунуті.
Відсутність даних обставин перешкоджає суду для відкриття провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства та призначення справи з врахуванням строків розгляду.
Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, подану заяву слід вважати неподаною та повернути заявнику.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення - вважати неподаною та повернути заявникові.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з аналогічною заявою.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІII «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: