Справа № 953/17728/19
н/п 2/953/2941/19
29 листопада 2019 року Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Лях М.Ю., при секретарі - Хомінської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (1979 р.н., адреса: АДРЕСА_2 ) про зменшення розміру аліментів, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить змінити спосіб стягнення та розмір аліментів, що стягуються з нього на утримання сина ОСОБА_3 , на період його навчання з 1/6 частини з усіх видів заробітку до 1000 грн. щомісячно, до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років, та не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили, припинивши з цього часу стягнення аліментів в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів за рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 05.03.2019 року, виходячи з принципу рівності участі батьків у вихованні та утриманні дитини.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 05.03.2019 року позовна заява ОСОБА_2 задоволена, стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання сина на період його навчання у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 19.11.2018 та до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення 23 років, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів відмовлено. 28.08.2019 Харківським апеляційним судом рішення Чугуївського міського суду Харківської області залишено без змін. На сьогодні, склалася ситуація, коли позивач не в змозі платити визначений судом розмір аліментів на кожну дитину, тобто 1/2 всіх своїх доходів в сумі. Коли він служив в лавах збройних сил України, то намагався виконувати аліментні зобов'язання вчасно, але у зв'язку з погіршенням стану свого здоров'я він змушений піти з армії, де служив до того часу, а згодом із роботи і зараз позивач постійно проходить лікування. Постійне лікування пов'язано безпосередньо з його службою та перебуванням в зоні АТО. Внаслідок того, що він постійно вимушений проходити лікування, позивач не може нормально працювати та влаштуватися на постійну роботу. З квітня 2019 року він займався оформленням пенсії по інвалідності, виплати поки що не отримує. Крім того, за рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30.11.2018 з нього на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку. На сьогодні у позивача виникла заборгованість по сплаті аліментів за двома рішеннями суду. Вважаю, що звільнення зі служби в армії, з роботи, а також погіршення стану здоров'я і необхідність постійного лікування є тими випадками, на підставі яких відбувається зміна (зменшення) розміру аліментів та способу стягнення з частки від доходу до твердої грошової суми у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивач зазначає, що ОСОБА_3 є повнолітньою працездатною особою, що надає йому право працювати, навчається на бюджетній основі, тобто, за кошти держави, у зв'язку з чим потребує лише фінансової підтримки, що значно менше, ніж аліменти на утримання дитини до настання повноліття. У зв'язку з викладеним позивач просить змінити спосіб стягнення та розмір аліментів.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.09.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач через канцелярію суду надала заперечення на позовну заяву, в якому зазначає, що позивач не надав жодного доказу того, що він значно погіршив своє матеріальне становище. Починаючи з 09.11.2018 року тільки вона та її родина утримують сина ОСОБА_3 . Виконавчий лист по рішенню Чугуївського міського суду від 05.03.2019 року вона отримала лише 09.10.2019 року, тому аліментів від відповідача вона не отримувала. Зазначає, що 1000 грн. (розмір аліментів, що позивач просить призначити у своїй позовній заяві) не вистачає до 50% прожиткового мінімуму, який він повинен сплачувати відповідно до закону. У зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог заявлених позивачем.
Позивач до суду надав відповідь на заперечення, в якому він зазначає, що відповідачем не надано жодних допустимих та беззаперечних (письмових чи електронних) доказів щодо одноособового утримання сина (копій грошових переказів на картковий рахунок сина, зокрема, щодо щомісячної матеріальної допомоги у розмірі 1000 гривень, квитанцій на особисті потреби та витрати сина, тощо), а тому ствердження, що вона весь цей час утримує сина одна, є безпідставними. Ствердження щодо утримання сина її батьками також не відповідають дійсності, оскільки судовим рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 05.03.2019 встановлено з пояснень самої ОСОБА_2 , що її батьки є літніми людьми, хворіють та отримують пенсію, отже, не в змозі утримувати онука. Вважає, що заперечення ОСОБА_2 подані із пропущенням встановленого строку. Зазначає, що ОСОБА_2 має достатню заробітну плату, не має групи інвалідності, тому зобов'язана та може матеріально утримувати сина та надавати всю можливу допомогу. Навіть, якщо ця допомога буде відрізнятись від допомоги батька та розмір її буде більшим, ніж мінімум на дитину відповідного віку. Тим паче, що ОСОБА_2 ніколи не надавала матеріальної допомоги, рівноцінної аліментам, які більше десяти років стягувались з нього, виходячи з принципу рівності участі батьків у вихованні та утриманні дитини. Враховуючи вищевикладене, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Через канцелярію суду позивачем надано заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідач через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, у задоволенні позовної заяви просить відмовити в повному обсязі.
Суд, перевіривши доводи, викладені позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечення викладені відповідачем, дослідивши матеріали справи в їх системному взаємозв'язку приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно пенсійного посвідчення серія НОМЕР_3 ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, інвалідів війни.
Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України № 1816 від 05.07.2019 року захворювання полковника запасу ОСОБА_1 , 1974 р.н., пов'язане із захистом батьківщини.
Відповідно до довідки Головного управління ПФУ в Харківській області № 8985 від 04.09.2019 року пенсія ОСОБА_1 за період з березня 2019 року по серпень 2019 року складає 53 588,40 грн.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Також аналогічні рекомендації з цих підстав викладені у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Частина 1 статті 192 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Позивач як на підставу своїх позовних вимог посилається на погіршення свого матеріального становища, погіршення стану здоров'я, проходження лікування, сплату аліментів на іншу дитину та утримання інших осіб.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 Сімейного кодексу України). Стаття 192 Сімейного кодексу України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 Сімейного кодексу України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 143цс-13, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положенням ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження /зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку /доходу/ матері, батька дитини на розмір аліментів у твердій грошовій сумі та навпаки/.
Відповідно ч.1 ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, чим зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідно до ч. 2 Сімейного кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд враховує, що відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» - з 01 липня 2019 року встановлений прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років у розмірі 2118,00 грн. Також суд враховує, що нести відповідальність по утриманні дитини повинні обидва батьки. У розумінні ст. 81 ЦПК України та наведеної вище норми Сімейного кодексу України мається на увазі необхідність саме ініціатору позову доводити обставини змін в його особистому житті, зокрема у матеріальному становищі, сімейного стану, здоров'я або ж вказати на інші випадки, що виникли після винесення судового рішення або досягнення домовленості між батьками про способи виконання своїх обов'язків щодо дітей, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що за існуючих положень закону та обставин, наведених позивачем в обґрунтування заявлених вимог, з урахуванням наведених відповідачем заперечень, приймаючи до уваги зміну матеріального стану позивача, погіршення стану його здоров'я, зміна сімейного стану, повнолітній вік дитини суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме зміни способу стягнення та розмір аліментів, встановлений рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 05.03.2019 року про стягнення з позивача на користь відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на період його навчання з 1/6 частини з усіх видів заробітку до 1100 грн. щомісячно, до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років та не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення та розмір аліментів, встановлений рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 05.03.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 на період його навчання з 1/6 частини з усіх видів заробітку до 1100 грн. щомісячно, до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років та не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова. З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя -