2-р/754/14/19
Справа № 754/2008/19
Іменем України
06 листопада 2019 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого судді - Галась І.А,
при секретарі - Гергель В.А.
у відсутності сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву Акціонерного товариства «Завод Маяк» про роз'яснення рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року в цивільній справі №754/2008/19 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та вихідної допомоги,
В провадження судді Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А. надійшла заява Акціонерного товариства «Завод Маяк» про роз'яснення рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року в цивільній справі №754/2008/19 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та вихідної допомоги.
Вимоги заяви мотивовано тим, що у резолютивній частині рішення, суд не зазначив з якої суми стягнення необхідно здійснювати відрахування податків, обов'язкових зборів та платежів (чи виплачувати суму, яка вказана в рішенні суду чи вираховувати з неї збори військовий збір та податок на доходи фізичних осіб).
Тому, у відповідача виникла потреба звернутися до суду за роз'яснення судового рішення, яке є незрозумілим та яке набрало законної сили, не змінюючи при цьому змісту судового рішення для самостійного його виконання.
На підставі викладеного, представник відповідача просить суд роз'яснити рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року, а саме в резолютивній частині судового рішення просить зазначити:
«стягнути з АТ «Завод Маяк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 37342,72 грн. з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів»
Сторони по справі були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, але не використали свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, про причини неявки не повідомили.
Згідно положень ч.3 ст.271 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч. 1ст. 258 ЦПК України, яка визначає види судових, судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення у судовому засіданні та визначає, що таке роз'яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд звертає увагу, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
У п. 21постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення в цивільній справі" № 14 від 18.12.2009 р. зазначено, що відповідно до ст.221ЦПК України (2001року) слідує, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно дост.124 Конституції України ухвалюється судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню).
Також, виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Отже, роз'яснення рішення це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.
Досліджуючи подану заяву на предмет наявності підстав для її задоволення, суд виходить з того, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду України викладені в ухвалі 13 липня 2016 року у справі № 21-452п16.
Згідно резолютивної частини рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Завод Маяк» (ЄДРПОУ 14307423) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 19232,19 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2019 року по 06.08.2019 року в розмірі 37342,72 грн.
Як вбачається з описової частини рішення суду від 06 серпня 2019 року, розраховуючи середній заробіток за час затримки розрахунку суд враховував лист Мінсоцполітики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу в 2018 році» від 19.10.2017 року № 224/0/103 та лист Мінсоцполітики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу в 2019 році» від 08.08.2018 № 78/0/206-18, кількість святкових та вихідних днів, кількість робочих днів позивача з дати звільнення, тобто з 01.08.2018 року по день ухвалення рішення, тобто по 06.08.2019 року складає 256 день, тому сума середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 37342,72 грн., з розрахунку 145,87 грн. (середньоденна заробітна плата) Х 256 (кількість робочих днів з часу звільнення по день ухвалення рішення). Таким чином, з відповідача на користь ОСОБА_1 стягненню підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 37342,72 грн., обчислений без врахування податків і обов'язкових платежів, про що зазначено також і в мотивувальній частині рішення із вказівкою на те, що справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає суму, що підлягає стягненню, без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.
Таким чином, стягнутий судом середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні було розраховано без урахування та включення податків, інших обов'язкових платежів, які підлягають відрахуванню при сплаті.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив під час визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку із заробітної плати є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає таку суму без утримання цього податку та інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Таким чином, заява про роз'яснення рішення суду підлягає задоволенню, і слід роз'яснити, що стягнутий на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 37342,72 грн. зазначено як суму, без відрахування податку та обов'язкових платежів і зборів, та з яких податок і збори підлягають відрахуванню при сплаті.
З урахуванням викладеного та керуючись п. 21постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», ст. ст.260,271,353 ЦПК України, суд,-
Заяву Акціонерного товариства «Завод Маяк» про роз'яснення рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року в цивільній справі №754/2008/19 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та вихідної допомоги - задовольнити.
Роз'яснити рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року в цивільній справі №754/2008/19 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та вихідної допомоги, вказавши, що стягнутий з Публічного акціонерного товариства «Завод Маяк» (ЄДРПОУ 14307423) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2019 року по 06.08.2019 року в розмірі 37342,72 грн., зазначено як суму, без відрахування податку та обов'язкових платежів і зборів, та з яких податок і збори підлягають відрахуванню при сплаті.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: