Справа № 752/14329/19
Провадження № 2/752/5916/19
Іменем України
25.11.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Шевчук М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, -
В липні 2019 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, в якому просила зобов'язати відповідача не чинити позивачу перешкоди брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити для позивача способи участі у вихованні та спілкуванні з донькою шляхом встановлення можливості перебування доньки два тижні на місяць у позивача за місцем її проживання; надати можливість позивачу забирати дитину з дому або зі шкоди в дні побачення особисто; необмежене спілкування з донькою особисто засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між матір'ю та донькою.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 06.11.2009 року позивач та відповідач перебувають в зареєстрованому шлюбі, та в період шлюбу у них народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З червня 2018 року між сторонами відбувались сварки, та відповідач вчиняв відносно позивача домашнє насильство, в зв'язку з чим позивач була вимушена переїхати до орендованого житла. З того часу, між позивачем та відповідачем почали виникати непорозуміння щодо участі позивача у вихованні доньки, та відповідачем створювались штучні перешкоди, які позбавляли позивача приймати належним чином участь у спілкуванні та вихованні дитини. Мирним шляхом врегулювати спір не вбачалось можливим, всі спроби позивача призводили до конфліктів, оскільки відповідач перешкоджає позивачу бачитись з їх спільною дитиною, в зв'язку з чим позивач вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав з даним позовом.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.07.2019 року, у справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2019 року, у справі закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з викладених в ньому підстав.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечував, оскільки, викладені у позовній заяві факти створення позивачу перешкод у спілкуванні із дитиною не відповідають дійсності.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Подав суду висновок від 25.11.2019 року, відповідно до якого комісія з питань захисту прав дитини вважає за доцільне встановити графік зустрічей матері із донькою, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 4 ЦК України).
За положенням п. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстрований 06.11.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції м. Києва, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за № 852, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Малолітня ОСОБА_4 з народження проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в якій зареєстрований та проживає на даний час ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 проживає окремо від доньки, винаймаючи квартиру за договором оренди.
Зазначене не заперечувалось сторонами у справі та повністю підтверджується наданими сторонами доказами.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2019 року у справі № 752/6422/19, в задоволенні заяви ОСОБА_2 , який діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_4 про видачу обмежувального припису, було відмовлено.
Відповідно до розпорядження Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації № 77 від 14.02.2019 року, судом було встановлено, що було визначено порядок зустрічей матері ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітньою ОСОБА_4 , до вирішення справи Голосіївським районним судом м. Києва про визначення місця проживання дитини.
18.03.2019 року позивач зверталась до Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації із повідомленням про неналежне виконання відповідачем розпорядження № 77 від 14.02.2019 року, та ненадання можливості матері бачитись із дитиною.
Відповідно до висновку Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації № 100-17953 від 25.11.2019 року, орган опіки та піклування вважає за доцільне встановити графік зустрічей матері з малолітньою ОСОБА_4 , 2010 р.н. наступним чином: парні тижні року: у п'ятницю мати забирає дитину з навчального закладу після закінчення шкільних та позашкільних занять, та повертає дитину у навчальний заклад у понеділок о 08-15 год. Дитина проводить разом із матір'ю: осінні та весняні канікули кожного парного року; зимові канікули непарного року; щорічно під час літніх канікул 30 календарних днів. День народження дитини: парні роки дитина святкує з матір'ю (з можливістю привітати дитину іншому з батьків), непарні роки дитина святкує із батьком (з можливістю привітати дитину іншому з батьків).
З урахуванням встановлених службою обставин, та відношення малолітньої дитини до спілкування та зустрічей із матір'ю, а також зважаючи на право та бажання матері на відновлення стосунків із донькою, суд погоджується із вказаними у висновку рекомендаціями щодо встановлення графіку зустрічей дитини із матір'ю, а також при вирішення даного спору приймає до уваги наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 СК України, сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання врегульовано Сімейним кодексом України.
Згідно із ч. 6 ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов'язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Частиною 6 статті 19 СК України встановлено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене.
Згідно положень ст. 15 ЗУ "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів; батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини
У відповідності до ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 158 СК України встановлено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
За змістом ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної 20.11.1959 р. Генеральною Асамблеєю ООН, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. ст. 3, 18 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції, дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.
Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов'язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.
Суд звертає увагу на те, що позивач виявляє бажання спілкуватись та зустрічатись із донькою, та в ході розгляду справи сторонами не було заявлено клопотання про проведення судової психологічної експертизи стану дитини та встановлення негативного впливу матері на неї, а відтак у суду відсутні підстави для усунення її від спілкування з дитиною.
Суд вважає, що батькам дитини слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного спілкування матері із донькою.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що судом встановлено, що з боку відповідача дійсно періодично чиняться перешкоди щодо надання можливості позивачу бачитись та спілкуватись з донькою, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Крім того, судом встановлено, що сторони не домовились про порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною її матері, внаслідок чого позивач була змушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить визначити, зокрема, порядок та графік участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Відповідно до мотивувальної частини висновку Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації № 100-17953 від 25.11.2019 року, судом було встановлено, що обоє батьків - сторони у справі, - працюють, мають стабільний дохід, у лікарів-нарколога та психіатра не перебувають, за місцем їх проживання створені всі необхідні та достатні умови для проживання дитини.
В ході розгляду справи судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача з дитиною буде перешкоджати нормальному її розвитку, у зв'язку з чим, суд приходить до переконання, що спілкування позивача із донькою буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, задоволенню життєво-важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.
Суд вважає, що безпосередня участь матері у вихованні дитини, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а насамперед, буде повністю відповідати інтересам дитини.
Як зазначив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі від 17.08.2017 р. №9-1580/0/4-17 «Щодо окремих питань судової практики у справах про визначення місця проживання дитини» враховуючи необхідність забезпечення однакового правозастосування у справах про визначення місця проживання дитини відповідно до вимог національного сімейного законодавства, а також врахування практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, під час вирішення такої категорії справ судам слід керуватись статтею 51 Конституції України, яка гарантує кожному із подружжя рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Схожа норма міститься також у частині шостій статті 7 Сімейного кодексу України, відповідно до якої рівність прав і обов'язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин. Це узгоджується з практикою ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братись до уваги (рішення у справі "Зоммерфельд проти Німеччини" ("Sommerfeld v. Germany") від 08.07.2003 р., "Цаунеггер проти Німеччини" ("Zaunegger v. Germany") від 03.12.2009 р.).
Слід також зазначити, що порядок виховання та спілкування з дитиною встановлюється шляхом особистого спілкування, і ні законодавством України та положеннями міжнародних договорів не встановлена дистанційна участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, у тому числі шляхом залучення до такого спілкування сторонніх осіб.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України» суд зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden від 27 листопада 1992 року), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року).
Суд наголошує, що для дитини вкрай важлива комунікація батьків у спілкуванні між собою в питаннях виховання останньої, що батьками, як встановлено судом, не здійснюється.
Батьками, сторонами у справі, - не досягнуто компромісу щодо способів участі матері у вихованні доньки, при цьому увага матері у житті дитини безкомпромісно є важливими елементом її розвитку в психологічному аспекті.
Сторони по справі, як батьки малолітньої дитини, бажають забезпечити її належне виховання, однак, в той же час, належного компромісу щодо часу проведення матері з дитиною досягнуто не було, конфліктні ситуації спричинені виключно на ґрунті неприязних стосунків батьків між собою.
Суд вважає за необхідне зазначити про те, що саме батьки, як матір, так і батько, несуть відповідальність по відношенню до малолітньої дитини, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їх дитини виникало прагнення бути як із мамою, так і з татом.
При цьому, на обох батьках лежить відповідальність за збереження психічної рівноваги дитини, що досягається шляхом уникнення конфліктних, напружених стосунків між батьками, оскільки, саме це в подальшому може бути причиною початку емоційних розладів у дитини.
Важливо підтримувати позитивні, неконфліктні взаємини з колишнім чоловіком (дружиною), зберігати незгоду між собою у таємниці від дитини, досягти співробітництва в інтересах дитини.
З урахуванням вищевикладеного, на підставі зібраних доказів, приймаючи до уваги те, що в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування матері з дитиною, а також беручи до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, стан їх здоров'я, вік дитини, беручі до увагу що обоє батьків мають рівні права щодо спілкування з дитиною та участі у їх вихованні незалежно від того, з ким проживає дитина, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову щодо встановлення в судовому порядку способу та графіку участі матері у вихованні та спілкуванні з дітьми.
Однак, суд вважає, що графік (регламент) такого спілкування має бути визначений із врахуванням інтересів дитини та має бути таким, що не порушує режиму дня та навчання дитини, не відриватиме її від нормального, звичайного для нього середовища та не заважатиме нормальному її існуванню і, при цьому, не порушуватиме принципу рівності прав батьків при участі у вихованні дітей.
Так, визначаючи способи та графік участі позивача у вихованні малолітнього доньки та визначаючи години спілкування, судом враховано те, що на даний час дитина дещо втратила зв'язок зі своєю матір'ю, в зв'язку з чим необхіден час для відновлення стосунків між ними.
З урахуванням того, що дитина відвідує навчальний заклад та має напружений графік навчання та виховання, з метою підтримання нормальної фізіологічної рівноваги дитини між навчальними процесами та відпочинком, суд вважає за доцільне визначити, що побачення матері з дитиною має відбуватись у відповідності до запропонованого службою у справах дітей графіку, в зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Разом з тим, суд звертає увагу сторін на те, що вони, як батьки дитини, незважаючи на взаємні непорозуміння між собою, - мають вжити заходів щодо уникнення конфліктних, напружених стосунків між собою з метою досягнення співробітництва в інтересах дитини, в тому числі, знайти можливі шляхи вирішення проблем спілкування позивача із донькою засобами телефонного та іншого зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між ними.
В порядку ст. 141 ЦПК України, а також приймаючи до уваги те, що позивачем при подачі позову судовий збір сплачено не було, суд вважає, що судовий збір слід тягнути з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 19, 141, 157, 158, 159 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 11, 12, 15 Закону України "Про охорону дитинства", ст.ст. 3, 9, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст.ст. ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 259, 263-268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом надання періодичних та систематичних побачень, а також можливості спільного відпочинку.
Встановити ОСОБА_1 графік побачень та відвідувань дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином: парні тижні року: у п'ятницю мати ОСОБА_1 забирає дитину з навчального закладу після закінчення шкільних та позашкільних занять, та повертає дитину у навчальний заклад у понеділок о 08-15 год.
Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проводить разом із матір'ю ОСОБА_1 - осінні та весняні канікули кожного парного року; зимові канікули непарного року; щорічно під час літніх канікул 30 календарних днів.
День народження дитини: парні роки дитина святкує з матір'ю ОСОБА_1 (з можливістю привітати дитину іншому з батьків), непарні роки дитина святкує із батьком ОСОБА_2 (з можливістю привітати дитину іншому з батьків).
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, громадянина України, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), - на користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Голосіївський районний суд м. Києва.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Н.П. Чередніченко