Справа № 712/8337/19
Провадження № 2/712/1992/19
02 грудня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого-судді Мельник І.О.
з участю секретаря Хоменко А.В.
позивачки - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що їй на праві приватної власності належить домоволодіння АДРЕСА_1 . Зазначила, що відповідач є її онуком, який також зареєстрований у будинку, однак з жовтня 2018 в ньому не проживає, особистих його речей в будинку немає, комунальні платежі не сплачує, і взагалі будинком не цікавиться. Тому вона змушена нести додаткові витрати, пов'язані з надлишковою оплатою комунальних послуг. Просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси Мельник І.О. від 12.08.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення по справі не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, із заявами до суду не звертався.
Зі згоди позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Суд, заслухавши позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного та житлового законодавства.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 03.12.2013, та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 13871028.
Згідно з довідкою з місця проживання та про склад сім'ї від 10.05.2019 № 106, ОСОБА_1 , 1955 р.н., зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 . Разом з нею зареєстровані: ОСОБА_2 , 1992 р.н., та ОСОБА_3 , 2016 р.н.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК та ст. 150 ЖК, які передбачають право власника використовувати житло для особистого проживання, проживання членів їх сімей, інших осіб і розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Факт не проживання відповідача ОСОБА_2 за вказаною адресою підтверджується актом опитування сусідів № 105 від 10.05.2019, згідно з яким ОСОБА_2 , 1992 р.н., та ОСОБА_3 , 2016 р.н., не проживають за адресою АДРЕСА_1 з жовтня 2018 року.
Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що відповідач ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 не проживає близько 7 років, його особистих речей в будинку немає, місце перебування його їм не відоме.
Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у постанові № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначив, що усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР, стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Згідно з ст. 72 Житлового Кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться у судовому порядку.
Оскільки в судовому засіданні з достеменно встановлено, що ОСОБА_2 тривалий час не проживає у спірному будинку, не здійснює оплату за користування жилим приміщенням і комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню будинку та не приймає участь у спільному побуті, суд вважає за необхідне визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням. При цьому, суд враховує матеріальний стан позивачки, яка самостійно несе тягар утримання майна.
Визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням є підставою для зняття її з реєстрації.
Керуючись 6, 12, 13, 18, 280-283 ЦПК України, ст.405 ЦК України, ст. 71, 72 ЖК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складений 05.12.2019.
Головуючий І.О.Мельник