Справа № 596/447/19
"28" листопада 2019 р.
Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника засудженого - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування йому в строк відбування покарання строку попереднього ув'язнення, -
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до Гусятинського районного суду Тернопільської області з клопотанням про зарахування йому в строк відбування покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2016 року строку попереднього ув'язнення, а саме, строк перебування у Київському СІЗО з 10.09.2017 року по 26.06.2018 року, тобто час розгляду касаційної скарги.
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2016 року ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за ст.ст.357 ч.1, 357 ч.3, 70 ч.1 КК України і призначено покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі. На підставі ст. ст. 71, 72 КК України, до вказаного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2014 року, остаточно визначено покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області від 25 травня 2016 року вирок Хмельницького міськрайонного суду від 08 лютого 2016 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 19 червня 2018 року вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 25 травня 2016 року щодо ОСОБА_5 залишено без змін, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 подану в інтересах ОСОБА_5 - без задоволення.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 підтримали клопотання з доповненнями та просили його задовольнити. Засуджений ОСОБА_5 також вказав, що його було взято під варту коли вирок суду першої інстанції набрав законної сили, тобто, коли приведено вирок до виконання. Після перегляду вироку в апеляційній інстанції його направлено для відбування покарання до Копичинської ВК №112, після чого він подав касаційну скаргу на вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанції. На час розгляду зазначеної скарги у Верховному Суді його було етаповано з Копичинської ВК №112 до Київського СІЗО для участі в розгляді його скарги. Зазначив, що в Київське СІЗО прибув 10.09.2017 року і вибув звідти 26.06.2018 року. Тому, просить зарахувати йому в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 10.09.2017 року по 26.06.2018 року.
Прокурор в судовому засіданні висловив думку, що в задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки період часу, вказаний засудженим, який останній утримувався у Київському слідчому ізоляторі на час розгляду його касаційної скарги Верховним Судом не є згідно Закону строком попереднього ув'язнення.
Суд, заслухавши засудженого, його захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, особової справи засудженого №50-М-16, з'ясувавши доводи клопотання з доповненнями, прийшов до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступного.
Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» в редакції від 26.11.2015 року №838-VIII внесені зміни до ч.5 ст.72 КК України та встановлено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі у межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається строк: - тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; - затримання особи без ухвали слідчого судді, суду.
Згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.
Згідно п.24 ст.3 КПК України поняття судове провадження включає - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ст. 1 ч.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» від 30 червня 1993 року зі змінами, попереднє ув'язнення - це запобіжний захід, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відповідно до роз'яснень Вищого Спеціалізованого Суду України щодо застосування окремих положень Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-УІІІ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», незалежно від процесуального порядку попереднє ув'язнення у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
Судом встановлено, що вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2016 року ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за ст.ст.357 ч.1, 357 ч.3, 70 ч.1 КК України і призначено покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі. На підставі ст. ст. 71, 72 КК України, до вказаного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2014 року, остаточно визначено покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць.
За вищевказаним вироком суду строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня приведення вироку до виконання.
Вказаний вирок, оскаржувався в апеляційному порядку та ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області від 25 травня 2016 року вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2016 року щодо ОСОБА_5 залишено без змін.
Згідно наявного, в матеріалах особової справи засудженого ОСОБА_5 , розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2016 року щодо засудженого ОСОБА_5 набрав законної сили 25 травня 2016 року.
01 липня 2016 року засуджений ОСОБА_5 був затриманий, підставою якого був вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2016 року.
З 15 серпня 2016 року засуджений ОСОБА_5 відбував покарання в державній установі «Копичинська виправна колонія №112».
На даний час покарання засудженим не відбуто.
Постановою Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 19 червня 2018 року вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 25 травня 2016 року залишено без змін, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 подану в інтересах ОСОБА_5 - без задоволення.
Як вбачається з ухвали судді судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2017 року засудженого ОСОБА_5 вирішено етапувати з Копичинської ВК №112 до Київського слідчого ізолятора для взяття участі ним у касаційному розгляді касаційної скарги засудженого на вищевказані рішення судів в судове засідання Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на 10 годину 00 хвилин 03 жовтня 2017 року.
Згідно наявних в матеріалах особової справи засудженого ОСОБА_5 ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, останній в проміжок часу з 23.06.2017 року по 26.06.2018 року утримувався в Київському слідчому ізоляторі.
Отже, строк утримання засудженого ОСОБА_5 в період з 23.06.2017 року по 26.06.2018 року в Київському слідчому ізоляторі на час розгляду касаційної скарги Верховним Судом, тобто строк з дня набрання чинності вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2016 року відносно ОСОБА_5 , не є попереднім ув'язненням.
За наведених обставин, враховуючи те, що строк перебування у Київському слідчому ізоляторі з 23.06.2017 року по 26.06.2018 року для участі у розгляді кримінального провадження судом касаційної інстанції, відповідно до Закону України «Про попереднє ув'язнення» не являється попереднім ув'язненням, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 .
На підставі наведеного, керуючись ст. 72 КК України, ст. ст. 369, 537- 539, 395 КПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, визначеного за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2016 року в порядку ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Гусятинський районний суд Тернопільської області протягом 7 днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, з моменту вручення її копії судового рішення.
Суддя-підпис
З оригіналом вірно
Суддя Гусятинського районного суду ОСОБА_1