ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
03 грудня 2019 року № 640/4782/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовомОСОБА_1
До Третя особаДержавної фіскальної служби України Головного управління ДФС у м. Києві Державна податкова інспекція у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1/ДФС України) та Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач 2/ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправною бездіяльність відповідачів щодо не визнання податкового боргу позивача безнадійним та щодо не проведення списання податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 76 823,61 грн. та зобов'язання відповідачів прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу позивача з податку на доходи фізичних осіб в сумі 76 823,61 грн. та видалити з баз даних автоматизованих систем податкової інформації про наявність податкового боргу позивача з податку на доходи фізичних осіб в сумі 76 823,61 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2019 року суд визнав подану заяву і додані до неї матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, встановив, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Одночасно, вказаною ухвалою залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Державну податкову інспекцію у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі-третя особа/ДПІ у Святошинському районі).
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не списання безнадійного податкового боргу, який обліковується позивачем, оскільки стосовно заявленого податкового боргу минув строк давності, встановлений ст. 102 Податкового кодексу України.
Відповідач 2 в письмовому відзиві на позов вказав про відсутність правових підстав для списання безнадійного податкового боргу.
Відповідач 1 письмового відзиву на позов не надав.
Третя особа письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не подала.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
26.12.2017 р. ОСОБА_1 подано до ДПІ у Святошинському районі податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік № 1400070354, в якій задекларовано дохід в сумі 201 750,99 грн.
ДПІ у Святошинському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, понови нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої винесено складено акт від 12.02.2015 р. № 114/26-57-17-01/2981510136.
У відповідності до висновків Акту перевірки встановлено наступні порушення позивачем, зокрема ч. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, що призвело до визначення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік - 34 068, 27 грн.
На підставі висновків Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 30.03.2015 р. № 0006841701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 42 755,34 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 34 068,27 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8 687,07 грн.
Позивач звернувся до відповідачів із заявою про списання безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 76 823,61 грн.
Рішеннями від 19.11.2018 р. № 74403/Л/26-15-13-14-15 та від 25.01.2019 р. № 3816/6/99-99-13-01-03-15 відповідачі відмовив заявнику у задоволенні його вимог.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до підпункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Відповідно до пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Згідно з підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
Контролюючі органи згідно з пунктом 101.5 статті 101 Податкового кодексу України щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Механізм списання безнадійного податкового боргу визначає Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376 (далі - Порядок № 577).
Згідно з пунктом 2.1 Порядку № 577 під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти: 1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута; 2) податковий борг фізичної особи, яка: визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; або померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; або понад 720 днів перебуває у розшуку; 3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України; 4) податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); 5) податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів (пункти 3.1, 3.2 Порядку № 577).
На виконання пунктів 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 Порядку № 577 у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 Порядку (виникнення податкового боргу внаслідок форс-мажорних обставин), платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов'язково додаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку (в тому числі відносно податкового боргу по якому минув строк позовної давності), орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.
Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційної системи не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Порядок № 577 пов'язує день виникнення безнадійного податкового боргу з днем прийняття рішення про списання безнадійного боргу керівником органу доходів і зборів, яке має бути внесене до інформаційної системи не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Отже, списання податковим органом безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, має здійснюватися органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.
При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 4.1 Порядку №577). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється органами державної податкової служби щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
Судом встановлено, що грошове зобов'язання визначене позивачем у поданій податковій декларації № 1400070354, збільшене відповідачем, на підставі податкового повідомлення - рішення від 30.03.2015 р. № 0006841701 набуло статусу узгодженого, а отже після спливу 1095 денного строку, повинно було бути списано відповідачем.
Строк давності стягнення податкового боргу сплинув, однак відповідачем він не списаний.
Відповідно до п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Доказів вжиття відповідачем будь-яких заходів для примусового стягнення податкового боргу позивача, не надано, у зв'язку із чим, несплачене податкове зобов'язання
Таким чином, , визначене на підставі податкового повідомлення - рішення набуло статусу безнадійного податкового боргу, а тому відповідач, повинен був самостійно здійснити його списання.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про бездіяльність відповідача 2 щодо не визнання податкового боргу позивача безнадійним та щодо не проведення списання податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 76 823,61 грн. та наявності правових підстав для зобов'язання відповідача 2 прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу позивача з податку на доходи фізичних осіб в сумі 76 823,61 грн.
Щодо вимоги позивача про видалення з баз даних автоматизованих систем податкової інформації про наявність податкового боргу позивача з податку на доходи фізичних осіб в сумі 76 823,61 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.
Згідно положень Податкового кодексу України - одним зі способів ведення податкового контролю є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Статтею 72 Податкового кодексу України визначено, яка інформація використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Підпунктами вказаної статті встановлено, що зазначена інформація надходить від платників податків та податкових агентів. Зокрема, це інформація за наслідками податкового контролю.
Як вбачається з пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до приписів цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Відповідно до пункту 2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами між підрозділами державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України №22 від 31 липня 2014 року (далі - Методичні рекомендації), працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи підсистеми «Податковий аудит» інформаційної системи «Податковий блок» на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, вимог та рішень щодо єдиного внеску, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій.
Відповідні підрозділи органу державної фіскальної служби, на обліку в якому перебуває платник податків, забезпечують внесення до інформаційних баз даних відповідної інформації не пізніше наступного робочого дня з дня отримання.
Згідно з пунктом 63.12 статті 63 Податкового кодексу України інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.
Суд зазначає, що дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні бути вчиненими таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.
Внесення даних перевірки до підсистеми «Податковий аудит» інформаційної системи «Податковий блок» є виключно службовою діяльністю податкового органу, яка передбачає фіксацію у інформаційних базах кожного наявного етапу звірки, незалежно від того, винесені податкові повідомлення-рішення, чи ні.
З наданого відповідачем 2 відзиву на позов вбачається, що станом на 22.04.2016 р. за позивачем обліковується податковий борг у розмірі 76 823,61 грн., а відтак враховуючи встановлену судом обставину щодо визнання податкового боргу позивача безнадійним та наявності правових підстав для його списання, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині та зобов'язання відповідача 2 видалити з баз даних автоматизованих систем податкової інформації про наявність податкового боргу позивача з податку на доходи фізичних осіб в сумі 76 823,61 грн.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).
Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а надані позивачем докази є достатніми для прийняття рішення по справі в порядку спрощеного провадження про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо не визнання податкового боргу ОСОБА_1 безнадійним та щодо не проведення списання податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 76 823,61 грн.
Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб в сумі 76 823,61 грн. та видалити з баз даних автоматизованих систем податкової інформації про наявність податкового боргу ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб в сумі 76 823,61 грн.
Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 1 921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980).
Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П.Васильченко