ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 грудня 2019 року м. Київ № 640/23532/19
Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - відповідач-1), Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (далі також - відповідач-2), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача-1 щодо передчасного надсилання на примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у м. Києві від 12 червня 2019 року №Ф-187, яка прийнята за результатами складання акту від 15 травня 2019 року №1054/26-15-42-05/2593910370 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , на адресу Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві;
визнати протиправними та скасувати постанови Головного державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гуріної Дарії Ігорівни про відкриття виконавчого провадження від 04 листопада 2019 року та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №60410065, винесені відносно ОСОБА_1 .
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у м. Києві від 12 червня 2019 року №Ф-187 відносно ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням, прийнятим за наслідками розгляду даної адміністративної справи.
Згідно з п. 3 ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява та заява про забезпечення позову підписана особою, яка зазначена представником ОСОБА_1 - адвокатом Теслею А.В.
Ні підтвердження повноважень представника позивача до позовної заяви додано копію ордеру на надання правової допомоги 18 червня 2019 року серія КВ №287252, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я Теслі А.В. та копію договору про надання правничої допомоги № 22/04/19 від 22 квітня 2019 року.
Як вбачається із наданої суду копії ордеру, в графі назва органу, у якому надається правова допомога зазначено: «всіх судах, передбачених ЗУ «Про судоустрій і статус судів».
Згідно з ч. 1 статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, ч. 4 статті 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі також - Закон).
Згідно з ч. 2 статті 26 Закону, ордером визнається письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до п. 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 27 травня 2017 року № 151 (далі також - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
При цьому, відповідно до Рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41, адвокатам України дозволено в строк до 01 січня 2022 року використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону.
Так, згідно з пп. 15.4 п.15 Положення, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону.
Вказана норма кореспондується із п. 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами (п. 2 ч. 1 статті 20 Закону).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначена конкретна назва органу, у якому надається правова допомога, зокрема суду.
Цей висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року у справі №9901/847/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/82703509).
Згідно з п. 3 ч. 4 статті 169 КАС України, позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки адвокат Тесля А.В. як представник Обіхода Д.А. не надав належного ордера на підтвердження своїх повноважень, а саме: всупереч вимогам законодавства до суду подав копію ордеру, у якому не зазначено конкретної назви органу (Окружний адміністративний суд міста Києва), в якому надається правова допомога, суд повертає позовну заяву на підставі з п. 3 ч. 4 статті 169 КАС України.
При цьому, подана разом із позовом заява про вжиття заходів забезпечення позову, так само підписана адвокатом Теслею А.В., також підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 6 статті 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Додатково суд звертає увагу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п. 2 ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Частиною 5 статті 7 вказаного Закону визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Згідно п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
При цьому, відповідно до положень ч. 1 статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку про наявність підстав для повернення ОСОБА_1 сплаченого судового збору шляхом прийняття даної ухвали, відповідно до вимог процесуального законодавства та п. 5 вказаного вище Порядку.
Керуючись статтями 152, 154, 169, 248, 256 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 та заяву про забезпечення позову - повернути позивачеві, разом з усіма доданими до неї документами.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) через відповідний орган державної казначейської служби України сплачений до державного бюджету судовий збір у розмірі 576, 30 (п'ятсот сімдесят шість гривень тридцять копійок) відповідно до квитанції №0.0.1537615332.2 від 28 листопада 2019 року та у розмірі 1 536, 80 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) відповідно до квитанції №0.0.1537531528.2 від 28 листопада 2019 року.
Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя П.В. Вовк