печерський районний суд міста києва
Справа № 757/61530/18-ц
20 листопада 2019 року Печерський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Ільєвої Т.Г.,
секретаря Рябцовій Ю.О.
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бобер О.С. про відвід судді Остапчук Т.В. від розгляду цивільної справи №757/61530/18-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з житлового приміщення без надання іншого житла та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Громадянки КНР ОСОБА_4, Громадянки КНР ОСОБА_3 , Громадянки КНР ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю «САНМІН ПЛЮС», ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАЙМАСТ», Територіальна громада м. Києва в особі Київського міської Ради, третя особа: Державний реєстратор Черченко Ігор Леонідович Комунального підприємства «Єдине вікно державної реєстрації», нотаріус Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяна Миколаївна про визнання права власності за набувальною давністю на житлове приміщення, встановлення факту неукладеності договору дарування та скасування державної реєстрації права власності, визнання фіктивним правочину щодо передачі нерухомого майна до статутного капіталу товариства та скасування державної реєстрації ТОВ «САН МІН ПЛЮС», визнання недійсним контракту №1710 від 22.09.2018 р. та визнання недійсним договору іпотеки, скасування державної реєстрації обтяження, витребування майна від добросовісного набувача,-
18.11.2019 у провадження судді для розгляду надійшла вказана заява про відвід головуючого від розгляду вказаної справи, яка обґрунтовується, тим що на думку заявника виникли сумніви щодо об'єктивності та неупередженості головуючого судді Остапчук Т.В., є те, що суддя Остапчук Т.В. зацікавлена у розгляді справи на користь первісного відповідача ОСОБА_2 , оскільки нею систематично надаються процесуальні переваги на користь відповідача.
У відповідності до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першої статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою судді від 12.11.2019 розглянуто заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бобер О.С. про відвід судді та відмовлено у її задоволенні, провадження у справі зупинено, на підставі частини третьої статті 40 ЦПК України, і передано заяву для розгляду у порядку частини першої статті 33 ЦПК України .
На підставі частини восьмої статті 40 ЦПК України, заява про відвід судді розглядається без повідомлення учасників справи.
Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності на те підстав (обставин), вичерпний перелік яких визначений у статті 36 ЦПК України, що виключає можливість їх розширеного тлумачення.
Згідно з положеннями пунктів 1-5 частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Європейський суд з прав людини у рішеннях зазначає, що найголовнішою є існування довіри, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Таким чином, заявником не наведено, а судом не встановлено обставин, які б безпосередньо свідчили про упередженість головуючого у справі за його позовом судді щодо нього та обставин цієї справи, а також інших підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, які унеможливлювали б розгляд справи суддею та викликали необхідність його відводу.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідно до ст.ст. 126, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 6, 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України; здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Зважаючи на доводи заяви про відвід, суд приходить до висновку, що обґрунтування, наведені у ній, не можуть бути підставою для відводу судді у справі, оскільки являються суб'єктивним сприйняттям, заявника який не погоджується з процесуальними рішеннями судді, і не свідчать про необ'єктивність або упередженість головуючого судді по суті справи.
Керуючись ст.ст. 1-19, 36-40, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бобер О.С. про відвід судді Остапчук Т.В. від розгляду цивільної справи №757/61530/18-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з житлового приміщення без надання іншого житла та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Громадянки КНР ОСОБА_4, Громадянки КНР ОСОБА_3 , Громадянки КНР ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю «САНМІН ПЛЮС», ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАЙМАСТ», Територіальна громада м. Києва в особі Київського міської Ради, третя особа: Державний реєстратор Черченко Ігор Леонідович Комунального підприємства «Єдине вікно державної реєстрації», нотаріус Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяна Миколаївна про визнання права власності за набувальною давністю на житлове приміщення, встановлення факту неукладеності договору дарування та скасування державної реєстрації права власності, визнання фіктивним правочину щодо передачі нерухомого майна до статутного капіталу товариства та скасування державної реєстрації ТОВ «САН МІН ПЛЮС», визнання недійсним контракту №1710 від 22.09.2018 р. та визнання недійсним договору іпотеки, скасування державної реєстрації обтяження, витребування майна від добросовісного набувача.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.Г. Ільєва