02.12.2019
227/5036/19
про відмову у видачі судового наказу
02 грудня 2019 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Хандурін В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину з ОСОБА_2 ,
До Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину з ОСОБА_2 .
Суд, розглянувши зазначену заяву та додані до неї документи, вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити, оскільки зазначена заява не відповідає вимогам ст. 165 ЦПК України.
Наказне провадження є безспірною формою стягнення судом з боржника на користь стягувача на підставі доданих до заяви про видачу судового наказу документів.
Як вбачається із змісту заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути з боржника на її користь аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення аліментів із дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Пунктами 4, 5 частини першої статті 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; або заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Як вбачається із змісту заяви, заявниця звертається до суду із заявою про стягнення аліментів, в той час як в прохальній частині заяви просить стягнути аліменти в розмірі 1/3 частини доходів боржника.
Таким чином, заявницею в порушення вимог ч. 1 ст. 161 ЦПК України не конкретизовано заявлені вимоги, оскільки згідно зазначеної норми судовий наказ може бути видано про стягнення аліментів або у визначеній законом частці, або у твердій грошовій сумі.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
В той же час, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. ст. 165, 167 ЦПК України, суд -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину з ОСОБА_2 .
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до Донецького апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Суддя В. В. Хандурін