Справа № 185/770/19
Провадження № 2/185/1824/19
02 грудня 2019 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
за участю секретаря судового засідання Кривозуб А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
встановив:
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якій просить, з урахуванням уточнень, усунути їй перешкоди в користуванні квартирою по АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідача із квартири АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що з 1984 року по 1995 рік рідний брат позивача - ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. В квітні 1990 року ОСОБА_3 отримав службову квартиру АДРЕСА_1 , яка відносилася до квартир державного житлового фонду та перебувала на балансі Павлоградської міської Ради народних депутатів. У 1995 році шлюб між ОСОБА_3 та відповідачем був розірваний, проте відповідач продовжувала проживати у зазначеній квартирі. Згідно свідоцтва про право на спадщину позивач прийняла спадщину після смерті свого брата ОСОБА_3 , яка складається з квартири АДРЕСА_1 . Однак користуватися та розпоряджатися своїм майном позивач не в змозі, оскільки в цій квартирі продовжує проживати відповідач.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції позивач уточнила позовні вимоги та зазначила, що просить усунути перешкоди у користуванні квартирою шляхом визнання відповідача такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 . Позивач зазначила, що відповідач не є членом її сім'ї та не дає позивачу вільно користуватися своєю квартирою.
Відповідач у судовому засіданні заперечувала проти уточнених позовних вимог, зазначивши, що має право на проживання в цій квартирі. Після уточнення позовних вимог у судовому засіданні відповідач зазначила, що готова розглядати справу далі з урахуванням уточнень та час для підготовки відзиву або отримання правової допомоги їй не потрібен.
Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з письмовими доказами, повно та всебічно дослідивши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та № 1-99, виданого 19.02.2018 державним нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної контори Заєць М.В. (а.с.16).
Згідно відповіді виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 12.02.2019 року, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 07.05.1990 та знята за рішенням суду 31.07.2018. (а.с.23). При цьому, постановою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 185/4884/16-ц, рішення на підставі якого відповідача знято з реєстрації - скасовано (а.с.10-14).
Таким чином, на момент розгляду справи, відповідач ОСОБА_2 має право користування квартирою АДРЕСА_1 ,оскільки рішення суду, яким її було позбавлено такого права скасовано.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Зазначене узгоджується з правова позицією у справі № 6-709цс16.
Статтею 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 2 ст. 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Аналіз положень глави 32 ЦК України свідчить, що сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов'язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна.
Відповідач вселилась у спірну квартиру в якості члена сім'ї власника житлового будинку і набула право користуванням чужим майном, яке по своїй суті є сервітутом.
Відповідно до частини другої статті 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Відповідачка спільно з власником квартири не проживає, спільним побутом не пов'язана, не є членом сім'ї власника квартири, договорів щодо проживання відповідача у квартирі між сторонами не укладалося, домовленостей не було, тому її право на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК України.
За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити уточнені позовні вимоги та усунути перешкоди у користуванні позивачем квартирою шляхом визнання відповідача такою що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст.2,12,19,81,89,263,265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03 грудня 2019 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя М. М. Перекопський