Справа № 185/6934/19
Провадження № 2/185/3659/19
про залишення позовної заяви без розгляду
15 листопада 2019 року м. Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко В.М., за участю секретаря - Данильченко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, в якій просила суд стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.07.2018 року по 01.07.2019 року у розмірі 78 734,03 грн.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі та справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
30 жовтня 2019 року позивач у судове засідання не з'явилася, не повідомила суд про причини не явки, була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи.
У судове засідання призначене на 15 листопада 2019 року позивач не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце судового засідання, причини своєї неявки суду не повідомила.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 , яка була належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи двічі поспіль, у призначені судом засідання для розгляду справи за її позовом не з'явилася, заяви про проведення судового засідання за її відсутності не подала.
Зазначене свідчить про незаінтересованість позивача у розгляді її позову.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Аналіз викладених вище обставин неявки в судові засідання позивача, якому було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду позовної заяви, що призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті пред'явленого позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом вказаних вимог процесуального закону правом на залишення заяви без розгляду суд наділений у випадку повторної неявки позивача в судове засідання за сукупності таких умов: - належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; - повторної неявки його в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль; - ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Тобто згідно вищезазначених норм, суд зобов'язаний постановити ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності незалежно від поважності підстав неявки належно повідомленого позивача у судове засідання.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч.5 ст. 223, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 257, ст. ст. 260, 261, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцять днів з дня її проголошення або складення, а учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.М. Бондаренко