Справа № 184/1632/19
Номер провадження 1-кп/184/207/19
02 грудня 2019 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського міського суду кримінальне провадження №12019040360000464 від 18.06.2019 року відносно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Горностаївка Горностаївського району Херсонської області, громадянина України, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, має середню освіту, не працює, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 ,
18.06.2019 року приблизно о 12 годині 10 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись на ґрунтовій дорозі, що йде до с. Перевізькі Хутори з м. Покров Дніпропетровської області через колишню територію Олександрівського кар'єру AT «Покровський ГЗК», на землі побачив пакет, в якому знаходився предмет, який за зовнішніми ознаками схожий на корпус гранати РГД-5 та предмет, який за зовнішніми ознаками схожий на запал до гранати. Зрозумівши, що дані предмети є корпусом гранати РГД-5 та запалом до неї, у ОСОБА_5 виник злочинний намір, спрямований на незаконне носіння, придбання вказаної вибухової речовини та вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу. В той же час, знаходячись там же, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне носіння, придбання вибухової речовини та вибухового пристрою, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, взяв знайдені ним корпус гранати РГД-5 та запал до неї, чим незаконно придбав вибухову речовину та вибуховий пристрій без передбаченого законом дозволу. Після чого ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на незаконне придбання, носіння вибухової речовини та вибухового пристрою, знайдений ним корпус гранати РГД-5 та запал до неї, поклав у кишеню штанів, одягнутих на ньому та почав носити з собою без передбаченого законом дозволу. 18.06.2019 року о 13 годині 13 хвилин біля будівлі, розташованої за адресою - вул. Пушкіна, 8 в м. Покров Дніпропетровської області, працівниками Покровського ВП Нікопольського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області на підставі ст. ст. 260-264 КУпАП було затримано ОСОБА_5 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 127 КУпАП. Під час особистого огляду ОСОБА_5 у лівій зовнішній кишені одягнених на ньому штанів виявлено та вилучено предмет, схожий на корпус гранати РГД-5 та запал до неї. Згідно висновку експерта №13/5.2/267 від 25.07.2019 року, надані на дослідження об'єкти, є: - конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом осколкової, наступальної, ручної гранати РГД-5 та уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ-2. Споряджений корпус бойової, ручної гранати РГД-5 та запал типу УЗРГМ-2 у поєднанні (штатним способом) утворюють бойову осколкову, наступальну, ручну гранату РГД-5. Надані на дослідження об'єкти, а саме конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, споряджений корпус осколкової, наступальної, ручної гранати РГД-5 та уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2, виготовлені промисловим способом. Надані на дослідження об'єкти, а саме конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, споряджений корпус осколкової, наступальної, ручної гранати РГД-5 та уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2, придатні до здійснення вибуху, які ОСОБА_6 носив, придбав без передбаченого законом дозволу.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, придбання вибухових речовин та вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.
В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого та пояснив, що він дійсно літом 2019р. знайшов гранату із запалом, які поклав собі у кишеню та став носити при собі без передбаченого законом дозволу. У подальшому був зупинений співробітниками поліції за перехід вулиці у недозволеному місці та під час огляду у нього була вилучена граната із запалом. У вчиненому злочині щиро розкаявся та зазначив, що більше такого не повториться.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України та наслідки її застосування, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визнавши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідженням доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Отже суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 «поза розумним сумнівом» в носінні, придбанні вибухових речовин та вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, доведена повністю.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 підлягають кваліфікації за ч.1 ст.263 КК України як носіння, придбання вибухових речовин та вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Згідно ст. 65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття та повне визнання своєї вини.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , у відповідності до ст.ст.50,65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий та до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікарів нарколога та фтизіатра, скарг та заяв за місцем проживання відносно обвинуваченого не надходило, а також обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.263 КК України, адже саме це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередить вчинення ним нових злочинів.
Разом з тим, прийнявши до уваги проявлені під виховним впливом судового процесу зміни в його особистості, що вказують на готовність винного до самоконтролю і правослухняної поведінки, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, наявність пом'якшуючих покарання обставин, таких як щире каяття та визнання вини, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання зі звільненням від такого згідно з ст. 75 КК України з іспитовим строком, поклавши на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Цивільний позов відсутній.
Речові докази у справі відсутні.
Вирішуючи питання про процесуальні витрати, суд, виходячи з положень ч.2 ст.124 КПК України вважає, що витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 31, 349, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 не обирався.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Згідно ст. 124 ч. 2 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 942 грн. 06 коп.
Речові докази по справі відсутні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області.
За правилами, встановленими ч.2 ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_1