Справа № 183/6047/19
№ 2-о/183/207/19
25 листопада 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
присяжних Волошиної В.М., Ремезок Н.А.,
секретаря Пащенко А.С.,
розглянувши у закритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи - орган опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради, служба у справах дітей виконавчого комітету Новомосковської міської ради, про усиновлення,
за участю заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,
представника третьої особи ОСОБА_4 , -
30.09.2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою, в якій просять усиновити дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених вимог, заявники зазначають, що проживають в зареєстрованому шлюбі з 23.07.2015 року, однак спільних дітей не мають, перебувають на обліку у службі у справах дітей виконавчого комітету Новомосковської міської ради, як кандидати в усиновлювачі. Заявники проживають в м.Новомосковську Дніпропетровської області. З початку 2019 року заявники почали спілкуватися з малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився в дитячому відділенні Новомосковської центральної міської лікарні Дніпропетровської області, як дитина, яка опинилася у складних життєвих умовах та була позбавлена батьківського піклування.
Батьки дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.06.2019 року позбавлені батьківських прав відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_5 .
Познайомившись з дитиною, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Служби у справах дітей виконавчого комітету Новомосковської міської ради з проханням зареєструвати їх кандидатами в усиновлювачі малолітньої дитини ОСОБА_5 . Вважають, що вони спроможні усиновити та забезпечити дитину усім необхідним, дати йому нормальний розвиток та виховання.
Також заявники зазначають, що ведуть здоровий спосіб життя, мають постійний дохід. ОСОБА_1 являється військовослужбовцем, учасником бойових дій, має другу групу інвалідності, однак не потребує стороннього догляду, за своїм станом здоров'я може бути усиновлювачем. За місцем проживання та роботи має позитивні характеристики, шкідливих звичок не має, жодних протипоказань щодо усиновлення не має. Заявники проживають в приватному будинку в м.Новомосковську Дніпропетровської області, яке винаймають у хрещеної матері заявника. Житло ними підтримується в належному стані, санітарно-гігієнічний стан житла відповідає нормам. Будинок облаштований необхідною побутовою технікою. Для проживання дитини створені всі необхідні умови, є окрема кімната, облаштована місцями для відпочинку, навчання та проведення дозвілля. У зв'язку з вищенаведеним, вважають, що мають усі необхідні умови для нормального розвитку малолітньої дитини ОСОБА_5 , тому звернулися до суду з даною заявою.
В судовому засіданні заявники підтримали свою заяву, пояснивши, що бажають усиновити ОСОБА_5 , ними створені для дитини всі необхідні побутові умови. Крім того, заявники надали пояснення про те, що ознайомлені зі станом здоров'я дитини, самі за всіма необхідними критеріями можуть бути батьками, які в повному обсязі зможуть забезпечити належне виховання дитини в сім'ї. Випадково познайомившись з дитиною у дитячому відділенні, їм стало відомо, що ОСОБА_8 фактично позбавлений батьківського піклування. Вони отримали дозвіл на влаштування дитини у їх сім'ї, в подальшому стали на облік, як потенційні усиновлювачі ОСОБА_9 . Заявники повідомили суд про те, що ОСОБА_8 за час перебування у їх сім'ї почав нормально розвиватися, оскільки маючи хронічну хворобу та потребуючи оперативного лікування, він не міг говорити. З початку цього року дитина почала відвідувати різного роду гуртки, про своїх батьків дитина не згадує, навіть нічого не пам'ятає. За цей час між ними виник тісний зв'язок та взаємопорозуміння, тому заявники вважають, що усиновлення дитини саме їх сім'єю не буде суперечити інтересам самої дитини.
Представник заінтересованої особи в судовому засіданні вважала, що заявникам необхідно надати дозвіл на усиновлення. При цьому, представник заінтересованої особи відмітила, що для дитини створені всі необхідні умови для його розвитку та проживання, сама дитини має статус дитини, позбавленої батьківського спілкування, з біологічними батьками стосунки втрачені, дитина в силу свого віку не пам'ятає їх, потенційних усиновителів називає татом та мамою.
В зв'язку з тим, що малолітня дитина, в силу свого віку, не усвідомлює факту усиновлення, його думка в судовому засіданні не з'ясовувалася.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Свідоцтвом про народження ОСОБА_5 підтверджується, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Новомосковську Дніпропетровської області. Батьками дитини є ОСОБА_10 та ОСОБА_7 .
Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2019 року ОСОБА_10 та ОСОБА_7 позбавлені батьківських прав відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус дитини позбавленої батьківського піклування, і взятий на облік у службу справах дітей виконавчого комітету Новомосковської міської ради, як дитина, яка може бути усиновлена, за час його перебування у дитячому відділенні його долею ніхто не цікавився, про що свідчить довідка відповідного комунального закладу, а з 08.01.2019 року, на підставі розпорядження Новомосковського міського голови, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштований в сім'ю ОСОБА_1 .
ОСОБА_5 перебуває на диспансерному обліку в Комунальному некомерційному підприємстві «Новомосковський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», має хронічне захворювання та затримку у мовленні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ознайомлені про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини, яка може бути усиновлена, за станом здоров'я дитина може бути усиновлена.
Судом встановлено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21 серпня 2016 року, що стверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.9). Проживають у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де є три кімнати, кухня, санвузол, опалення газове.
Суду надані довідки з місця роботи, згідно яких ОСОБА_11 являється військовослужбовцем Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його піврічний заробіток складає 77630,95 грн. Крім того, ОСОБА_11 отримує пенсію по інвалідності, має статус учасника бойових дій.
ОСОБА_2 на даний час не працює.
Станом на 14.06.2019 року ОСОБА_11 та ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягувалися, знятої чи не погашеної судимості не мають та в розшуку не перебувають.
Згідно висновку Служби у справа дітей виконавчого комітету Новомосковської міської ради № 544 від16.07.2019 року зареєстровані кандидатами в усиновлювачі малолітньої дитини віком від 2-7 років.
КЗ «Новомосковський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» надав медичні висновки про те, що ОСОБА_11 та ОСОБА_3 фізично та психічно здорові, і не мають недоліків, що можуть завадити усиновленню, на обліку у лікарів психіатра, лікаря нарколога не перебувають.
В свою чергу, органом опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради подано висновок про доцільність усиновлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 малолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідає інтересам дитини.
У відповідності до ч.1 ст. 313 ЦПК України суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов'язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за необхідне допитати.
Відповідно до вимог ст.207 СК України усиновлення є прийняттям усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснюється на підставі рішення суду, крім випадків передбачених вимогами ст. 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
В силу вимог ч.1, ч.3 ст.211 Сімейного кодексу України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п'ятій та шостій цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 213 СК України переважне право на усиновлення дитини має подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 СК України, суд постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:
1) стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;
2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;
3) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;
4) особу дитини та стан її здоров'я;
5) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
В силу вимог ст. 218 СК для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров'я.
В даному випадку така згода дитини суду не надана, в силу віку самої дитини.
За положеннями ч. 2 ст. 224 СК України при дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.
Згідно зі ст. 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до ст. 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.
Принцип 6 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1959 року, Генеральної Асамблеї ООН проголошує, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли є можливість, рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові й моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли мають місце виключні обставини, бути розлученою зі своєю матір'ю. На суспільство і на органи публічної влади повинен покладатися обов'язок здійснювати особливе турбування про дітей, немаючих сім'ї та про дітей немаючих достатніх засобів до існування.
Статтею 20 вказаної Конвенції відзначено, що одним з власних як найкращих інтересів дитини є її усиновлення.
Відповідно до роз'яснень викладених у п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав « від 30.03.2007 року за №3, суд вирішуючи заяву по суті, зобов'язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб'єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч.1-3 ст. 218 СК щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.
Судом встановлено, що заявники здатні і мають можливість забезпечити належний рівень виховання та утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , забезпечити його законні права та інтереси, стабільні та гармонічні умови для життя дитини в сім'ї.
Згідно вимог ст. 225 СК України усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини, суд вважає, що для усиновлення додержані усі вимоги діючого законодавства України, підстав для відмови у задоволені заяви про усиновлення дитини не встановлено, а тому заява про усиновлення відповідає правам та інтересам дитини і підлягає задоволенню.
За нормами ст. 229 Сімейного кодексу України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявники відповідають всім вимогам, встановленим ст. 211 Сімейного Кодексу України, тому в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус якого дозволяє бути усиновленим, вважає за необхідне дозволити ОСОБА_11 та ОСОБА_3 бути усиновлювачами.
Відповідно до ст. 231 СК України за заявою усиновителів суд вносить зміни до актових записів про народження дітей, в судовому засіданні заявлено про внесення змін прізвища та по батькові дитини, та відомостей про її батьків. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 314 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).
Керуючись ст.ст. 208 - 211, 217 - 219, 222 - 224, 231Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12,76,81,89,263,265,310-314 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,- задовольнити.
Дозволити громадянам України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцю с.Колисарівка П'ятихатського району Дніпропетровської області та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженці с.Колисарівка П'ятихатського району Дніпропетровської області, усиновити малолітнього громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Записати усиновителів батьками дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 03 вересня 2015 за № 510, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Новомосковську Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області: в графі «прізвище» записати « ОСОБА_12 », в графі «по батькові» - « ОСОБА_13 », ім'я, дату та місце народження не змінювати, в графі «батько» вказати ОСОБА_1 , в графі мати - ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду в тридцятиденний термін після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Сорока О.В.
Присяжні Волошина В.М.
Ремезок Н.А.