Справа № 183/49/19
№ 2/183/1603/19
іменем України
03 грудня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря Пащенко А.С.,
розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз», про відшкодування майнової шкоди, -
09 січня 2019 року до Департамент патрульної поліції Національної поліції України звернувся до суду з позовом до відповідачів, в обґрунтування якого послалась на те, що 22 квітня 2017 року о 17 годині 35 хвилин на перехресті вул.Шаповалова та вул.Нахімова в м.Новомосковську Дніпропетровській області, з вини водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем ВАЗ-21099, державний номер НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якого автомобіль «Toyota Prius» д/н НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_2 , який перебував на патрулюванні, що належить позивачу, отримав механічні пошкодження.
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області вілд 23.10.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вартість матеріального збитку, завданого автомобілю «Toyota Prius» д/н НОМЕР_2 , становить 21896,79 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАПЗ-21099, державний номер НОМЕР_1 застрахована в ПрАТ «Європейський Страховий Союз», тому позивач звернувся до відповідної страховика з заявою про страхове відшкодування, однак на теперішній час страхова компанія не виплатила суму спричиненого збитку, не реагує на письмові звернення позивача, тому останній в солідарному порядку просить стягнути з ПРТ «ЄСС» та ОСОБА_1 спричинену майну позивача збитки у зазначеному розмірі.
До початку розгляду справи по суті від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи за її відсутності, позивач також послалась на підтримання позовних вимог, наполягала на задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, причина неявки суду не відома, тому суд, зі згоди позивача, провів заочний розгляд справи, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося, в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників процесу.
Дослідивши подані докази, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Так, позивач на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 являється власником транспортного засобу «Toyota Prius» д/н НОМЕР_2 (а.с.12).
22 квітня 2017 року о 17 годині 35 хвилин на перехресті вул.Шаповалова та вул.Нахімова в м.Новомосковську Дніпропетровській області, з вини водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем ВАЗ-21099, державний номер НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якого автомобіль «Toyota Prius» д/н НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_2 , який перебував на патрулюванні, що належить позивачу, отримав механічні пошкодження, про що свідчить постанова Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2017 року у справі № 183/3166, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.. 124, 122-4 КУпАП, накладено адміністративне стягнення (а.с. 10,11).
Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАПЗ-21099, державний номер НОМЕР_1 застрахована в ПрАТ «Європейський Страховий Союз», про що свідчить поліс № АК 3290390 (а.с. 20), який не містить ліміту страхового відшкодування.
Між тим, у відповідності до підпунктів 9.1, 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
Відповідно до висновку експертного дослідження № 161/12.2/1 від 22.05.2018 року вартість матеріального збитку заданого власнику колісного транспортного засобу «Toyota Prius» д/н НОМЕР_2 , становить 21896,79 грн. (а.с. 13-19).
05 лютого 2019 року позивач звернувся до ПРаТ «ЄСС» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 21), а також з заявою про страхове відшкодування (а.с. 22).
Даних про виплату страхового відшкодування та відшкодування шкоди відповідачами суду не подано.
До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати наступні норми закону.
Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм ст.ст.11, 629 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір, який є обов'язковим для виконання, акти цивільного законодавства, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Положеннями ст.22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків належать і витрати, яких особа зазнала зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором.
Нормою ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є в тому числі діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Положеннями ст.1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної особи бути страхувальником майна або відповідальності перед іншими особами.
Нормою ст.636 ЦК України передбачено, що договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Положеннями ст.ст.3, 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.979, 980 ЦК України передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників (страхувальників) наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
За змістом ст.17 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.981 ЦК України договір обов'язкового страхування, яким особа страхує свою цивільно-правову відповідальність, укладається у письмові формі, зокрема, шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва - поліса.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.9 Закону України «Про страхування» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.
За змістом ст.ст.12, 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.9 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (страхове відшкодування). Різновидом шкоди, завданої майну, є шкода, пов'язана із пошкодженням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Згідно зі ст.ст.35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (подається причетним до ДТП водієм в письмовій формі невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) подає страховику заяву про страхове відшкодування та долучає до неї визначені законом документи. В свою чергу, страховик, за умови настання страхового випадку, подання йому повного пакету документів та повідомлення про ДТП із дотриманням вимогу закону, протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку. Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Таким чином, наведені норми дають право позивачу вимагати виплати саме йому розміру майнової шкоди, завданої внаслідок механічного пошкодження автомобіля.
Положеннями ст.16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
За змістом статей 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
З огляду на зазначене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов'язанні ним є страховик).
Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, у якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі. Підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно, до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, унаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 цього Кодексу).
Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, у якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
Таким чином, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування у розмірі оціненої шкоди, однак в межах суми страхового ліміту.
Потерпілий може відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов'язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди, однак позов Департаментом патрульної поліції Національної поліції України пред'явлений в солідарному порядку до страховика та винної особи, підтриманий відповідною заявою, а тому суд, з урахуванням основних засад, закріплених у ст.ст.11,13 ЦПК України, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги тільки до Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз», яке не вчинило відповідних, визначених Законом 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що є підставою для часткового задоволення позову та стягнення спричиненої майнової шкоди в межах суми страхового ліміту з ПРАТ «ЄСС».
У відповідності до вимог ст. 141 ЦК України з відповідача ПРаТ «ЄСС» на користь позивача належить стягнути документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1762 грн. (а.с. 27)
Керуючись ст.ст. 12, 76-82, 89,141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов Національної поліції України до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз», про відшкодування майнової шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» (код ЄДРПОУ 33552636, юридична адреса: м.Київ, вул.Академіка Туполєва, буд 18в, офіс 4) на користь Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 4010846, юридична адреса м.Київ, вул.Федора Ернеста, р/р НОМЕР_5 в Держаній казначейській службі України, МФО 820172) спричинену майнову шкоду у розмірі 21896 гривень, 79 копійок (двадцять одна тисяча вісімсот дев'яносто шість грн., 79 коп.).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» (код ЄДРПОУ 33552636, юридична адреса: м.Київ, вул.Академіка Туполєва, буд 18в, офіс 4) на користь Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 4010846, юридична адреса м.Київ, вул.Федора Ернеста, р/р НОМЕР_5 в Держаній казначейській службі України, МФО 820172) судовий збір у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.).
В іншій частині позову Департаменту патрульної поліції Національної поліції, - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з моменту отримання ним копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Сорока