Справа № 182/5965/19
Провадження № 3/0182/1748/2019
Іменем України
03.12.2019 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чуприни А.П.,
за участі
секретаря Полякова Є.Ю
прокурора Потапенко Д.Р.
правопорушника ОСОБА_1
захисника Шашликова Д.Г.
розглянувши матеріали, які надійшли від Дніпропетровського управління Департаменту захисту економіки Управління захисту економіки в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завідувача КЗ «Покровський ДНЗ «Казка» Покровської сільської ради, депутата Покровської сільської ради, громадянство України, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
В провадженні судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни А.П. перебуває адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 1427 від 28.08.2019 року, згідно з рішенням першої сесії сьомого скликання Покровської сільської ради Нікопольського району № 2-1/VІІ від 12.11.2015 «Про визнання повноважень депутатів Покровської сільської ради» було визнано повноваження депутатів Покровської сільської ради Нікопольського району, серед яких обрано та визнано повноваження депутата Покровської сільської ради Нікопольського району VII скликання ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.
Відповідно до абзацу 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті «б» пункту 2 частини першої ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» зобов'язані, щорічно до першого квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національного агентства з питань запобігання корупції.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належить до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
Згідно з рішенням №2 Національного агентства з питань запобігання корупції «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 зареєстрованим Міністерством юстиції України 15 липня 2016 року за № 958/29088ІЗ змінами згідно рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 1 від 18.08.2016 року зареєстрованим Міністерством юстиції України від 19.08.2016 року за № 1153/29283 така система розпочинає свою роботу в два етапи:
перший етап - з 00 годин 00 хвилин 01.09.2016 для таких типів декларацій (повідомлень) та суб'єктів декларування:
щорічні декларації за 2015 рік службових осіб, які станом на 01.09.2016 року займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище. Зазначені у цьому абзаці декларації подаються протягом 60 календарних днів з дати, визначеної у цьому абзаці;
декларації, передбачені абзацом першим частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (декларації осіб, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування), службових осіб, які 01.09.2016 чи пізніше цієї дати припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та станом на день такого припинення займають згідно зі статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції» відповідальне та особливо відповідальне становище.
другий етап - з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2017 року для всіх інших суб'єктів декларування та декларацій (повідомлень), передбачених Законом.
Подання декларацій на другому етапі здійснюється згідно з Законом України «Про запобігання корупції» шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з офіційною відповіддю голови Національного агентства з питань запобігання корупції Корчак Н. М. від 02.03.2017 №03-05/4886/17 на запит Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо роботи «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» дата публікації документів, вказана у публічній частині інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» співпадає з фактичною датою подання суб'єктами декларування документів до «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
Таким чином, на підставі підпункту «б» пункту 1 частини першої ст. З Закону України «Про запобігання корупції», депутат Покровської сільської ради Нікопольського району ОСОБА_1 , є суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного закону, й суб'єктом декларування, визначеним у ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно опрацювання відомостей у Акредитованому центрі сертифікації ключів АТ КБ «Приватбанк» (https://acsk.privatbank.ua/certs) встановлено, що ОСОБА_2 оформила електронний цифровий підпис 03.04.2019.
Відповідно до результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https:public.nazk.gov.ua\search), здійсненому 16.07.2019 встановлено, що ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік лише 03.04.2019 о 12:02 годині та якій присвоєно унікальний ідентифікатор «bcb8f92b-b213-4311-8461-c31108d331f7». При цьому на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції опубліковано щорічні декларації ОСОБА_1 за 2016 та за 2017 роки, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 з вимогами ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», вміння користуватися Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
ОСОБА_1 , являючись депутатом Покровської сільської ради Нікопольського району, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої ст. З Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, будучи суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за № 958/29088, не виконала у встановлений законодавством строк (до 01.04.2019 року) обов'язок щодо вчинення відповідних активних дій, спрямованих на подачу та заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та перебуваючи у денний час доби (12:02 годин) за місцем роботи за адресою: АДРЕСА_1 , без поважних причин, несвоєчасно, тобто з порушенням встановленого законодавством терміну до 01.04.2019 року, а саме - 03.04.2019 року, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Правопорушник ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що останні три дні відведеного для подачі декларації часу не працював сайт, та вона не могла подати декларацію вчасно, а також в цей час вона допомагала вагітній доньці, та перебувала поруч з нею у пологовому будинку.
Адвокат Шашликов Д.Г. зазначив, що надіслав запит до НАЗК стосовно роботи системи, за допомогою якої надсилаються декларації, але відповідь поки не отримав.
Крім того, ОСОБА_1 та її захисник Шашликов Д ОСОБА_3 у судове засідання з'явлись, та надали суду письмове клопотання про закриття провадження, яке мотивоване наступним :
Відповідно до ч. 1 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.
Після ознайомлення з матеріалами справи нам стали відомі обставини, які на нашу думку є підставою закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , з огляду на наступне. 0
03.04.2019 року ОСОБА_1 була подана щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Зазначена інформація є публічною та перевіряється шляхом моніторингу.
28.08.2019 року оперуповноваженим управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України Бондаром Дмитром Миколайовичем було складено протокол №1427 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за порушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 ОСОБА_4 а саме несвоєчасне подання декларації.
При цьому, матеріали справи не містять будь-яких документів від Національного агентства з питань запобігання корупції, а саме письмового повідомлення із НАЗК, доручення від НАЗК на збір інформації та відібрання пояснень, рішення НАЗК щодо направлення протоколу до суду.
Слід звернути увагу на те, що згідно зі ст. 48 Закону № 1700, Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб'єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.
Відповідно до положень ч.3 ст.12 ЗУ «Про запобігання корупції», у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.
Відповідно до п.1, п.п.1 п.3, п.5 «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 10.02.2017 № 56 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 р. за № 201/30069, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції». Контроль та повна перевірка декларації здійснюються за принципами верховенства права.
Контроль декларацій НАЗК здійснює відповідно до цього Порядку через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції, та автоматично засобами програмного забезпечення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Повну перевірку декларацій відповідно до цього Порядку Національне агентство здійснює через працівників Підрозділу.
Згідно п.2 - п.5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій на підставі:
повідомлень, що надходять від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб публічного права, які у встановленому Національним агентством порядку відповідно до статті 49 Закону перевіряють факт подання декларацій суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали);
інформації, що надходить до Національного агентства від осіб, які надають допомогу щодо запобігання і протидії корупції (викривачів), стосовно можливого факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування;
інформації, що оприлюднюється у засобах масової інформації, у мережі Інтернет та вказує на можливий факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування;
самостійного виявлення Національним агентством факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування відповідно до даних Реєстру;
інформації, що надходить до Національного агентства від правоохоронних органів;
інформації, що надходить до Національного агентства від громадських об'єднань, їх членів або уповноважених представників.
У разі отримання інформації, передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, Національне агентство перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування шляхом пошуку даних у Реєстрі.
У випадку встановлення факту неподання декларації суб'єктом декларування відповідно до вимог Закону Національне агентство письмово повідомляє про це суб'єкта декларування, керівника державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює суб'єкт декларування, та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному Національним агентством порядку.
Якщо за результатами контролю встановлено, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, Національне агентство направляє такому суб'єкту лист з проханням надати пояснення щодо причин несвоєчасного подання декларації. За наявності ознак адміністративного правопорушення уповноважена особа Національного агентства складає протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законодавством порядку, який за рішенням Національного агентства направляється до суду.
Тобто, з урахуванням поняття «суб'єкт декларування», зазначений у ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», даний Порядок визначає суб'єктів, що наділені правом перевірки змін у майновому стані суб'єктів декларування, а також порядок перевірки та дії у разі встановлення факту неподання або несвоєчасного подання відповідних змін суб'єктом декларування.
До того ж, відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» повноважень на здійснення перевірки фактів своєчасності подання декларації у органів національної поліції не має.
Відповідно до п. 1 та п. 4 Загальних положень Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 07.11.2015 р. N 81 покладення на Департамент обов'язків, що не належать або виходять за межі його компетенції, не допускається.
Отже, посадові особи Департаменту захисту економіки Національної поліції України відповідно до п. 4 розділу II Порядку, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, або неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціального уповноваженого суб'єкту у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення від 28.08.2019 року оперуповноваженим управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України Бондаром Дмитром Миколайовичем зазначив, що склав протокол з додержанням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП, що дає йому право на це, та в подальшому направити справу для розгляду в суд.
Але будь-які органи (юридичні особи) Національної поліції України, до суб'єктів, які наділені правом перевірки як декларацій так і змін у майновому стані суб'єктів декларування не відносяться. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції. Посадовці Національної поліції, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, суб'єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціальний уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Але усі обов'язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію та не повідомив про суттєві зміни у майновому стані, тільки НАЗК вправі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.
Додані до протоколу матеріали не містять відомостей про проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1 , а також про направлення повідомлення НАЗК про результати такої перевірки до Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.
Таким чином, посадові особи правоохоронних органів здійснюючи перевірку особи, як суб'єкта декларування, та складаючи протокол без відповідного звернення (доручення) НАЗК, виходять за межі своїх повноважень, та діють по за межами діючого законодавства та Конституції України.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, суди зобов'язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства. Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Свропи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року),Законом України від
жовтня 2014 року № 1700-У1І «Про запобігання корупції»,Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини.
На підставі викладеного, слід дійти висновку, що перевірка по справі проведена неуповноваженим органом, що дає підстави визнати зібрані у справі докази не допустимими.
Враховуючи викладене, сторона захисту вважає, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку.
Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, вважаю, що всі докази, отримані на підставі вказаної перевірки органу прокуратури та Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України і додані до протокол №1427 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 28 серпня 2019 року є недопустимими, враховуючи, що перевірка була проведена не уповноваженою на те особою, а також, що факт несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 був виявлений працівниками УЗЕ в Дніпропетровській області ДЗЕ Національної поліції України, які всупереч вимог ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції» не направили вказані матеріали перевірки до НАЗК, які уповноважені законом здійснювати побідні перевірки. Вказане є самостійною підставою для закриття провадження по справі.
В свою чергу прокурор в судовому засіданні вважав, що вина ОСОБА_1 повністю доведена та їй слід обрати покарання у вигляді штрафу на користь держави.
Вислухавши сторін провадження, а також вивчивши протокол з доданими до нього матеріалами, суд приходить до наступних висновків
Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті «б» пункту 2 частини першої ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» зобов'язані, щорічно до першого квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національного агентства з питань запобігання корупції.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належить до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
На підставі підпункту «б» пункту 1 частини першої ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», депутат Покровської сільської ради Нікопольського району ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного закону, й суб'єктом декларування, визначеним у ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно п.3 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 року було призупинено строк розгляду вказаної справи у зв'язку з перебуванням на лікуванні ОСОБА_1 , а постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.12.2019 року строк розгляду було відновлено.
Факт подачі декларації ОСОБА_1 03.04.2019 року не оспорювався.
ОСОБА_1 , являючись депутатом Покровської сільської ради Нікопольського району, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» не виконала у встановлений законодавством строк (до 01.04.2019 року) обов'язок щодо вчинення відповідних активних дій, спрямованих на подачу щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік.
Тобто, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , являючись депутатом Покровської сільської ради Нікопольського району. в порушення вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, несвоєчасно, поза межами терміну подачі декларації, без поважних на те причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується доданими до протоколів матеріалами, наданими у судовому засіданні поясненнями, запитом до Покровської сільської ради № 6415/39/103/03-2019 та відповіддю на нього, скріншотами особистого кабінету НАЗК ОСОБА_1 та її листування з НАЗК, іншими документами, доданими до протоколу.
Дослідивши надані матеріали, суддя дійшов висновку, що дії правопорушника вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Вислухавши думку прокурора та сторін по провадженню, вивчивши протокол № 1427 від 28.08.2019 року з доданими до них матеріалами, обставини правопорушення та обставини що пом'якшують покарання, ґрунтуючись на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина правопорушника є доведеною та в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, тому вважаю за необхідне притягти ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу на користь держави.
Керуючись ст.ст. 221, 283, ч.1 ст. 172-6 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 384 грн. 20 коп. (триста вісімдесят чотири грн. двадцять копійок) судового збору.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: А. П. Чуприна