Справа № 182/6703/19
Провадження № 1-кс/0182/3844/2019
Іменем України
03.12.2019 року м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нікопольського міськрайонного суду клопотання слідчого СВ Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 вересня 2019 року за №12019040340002429, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нікополь, Дніпропетровської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, працює торговим агентом неофіційно, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною, на утримані має малолітніх дітей ОСОБА_6 , 2007 р.н., ОСОБА_7 , 2018 р.н., яка зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілої
ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,-
28.11.2019 року до Нікопольського міськрайонного суду надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваної ОСОБА_5 ..
Клопотання обґрунтовано тим, що 21 вересня 2019 року розпочато кримінальне провадження, відомості про вчинення якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040340002429 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України за фактом умисного вбивства ОСОБА_12 .
Як встановлено досудовим розслідуванням, 20.09.2019р. приблизно о 22.30 ОСОБА_5 разом з ОСОБА_12 , перебувала за місцем свого мешкання за адресою : АДРЕСА_1 , де на грунті ревнощів між ними раптово виникла сварка, в ході якої ОСОБА_12 наніс один удар долонею руки в область голови ОСОБА_5 від чого остання впала на підлогу. І в цей час у неї виник умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_12 . Реалізуючи який, ОСОБА_5 , знаходячись в приміщенні кухні будинку АДРЕСА_1 , бажаючи смерті потерпілого, взяла зі столу кухонний ніж та тримаючи його в правій руці умисно нанесла один удар в область спини ліворуч ОСОБА_12 , внаслідок чого заподіяла останньому згідно лікарського свідоцтва про смерть №490 від 21.09.2019 тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення спини ліворуч , множинних травм органів грудної порожнини, гострої крововтрати. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_12 помер на місці.
21 вересня 2019 року підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України оголошено ОСОБА_5 .
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання, посилаючись на те, що підозра оголошена ОСОБА_5 обгрунтована і її вина повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. Зокрема протоколом огляду місця події від 20.09.2019р. під час якого вилучено кухонний ніж з плямами РБК, протоколом огляду трупу ОСОБА_12 , висновком судово-медичної експертизи за наслідками його розтину, показами свідків, висновками судово-імунологічної і судово-цитологічної експертизи.
Прокурор вказав, що ризики , які були враховані слідчим суддею при постановленні попередньої ухвали від 25.09.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , строк дії якої закінчився 23.11.2019 року, не змінились. У разі доведеності вини ОСОБА_5 , їй може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, що може спонукати останню незаконно впливати на потерпілих та свідків, одним з яких є ОСОБА_13 - батько підозрюваної. Крім того, потерпіла ОСОБА_8 звернулася дослідчого з заявою про те, що ОСОБА_5 здійснює психологічний вплив на неї, шляхом погроз позбавити потерпілу можливості спілкуватися з її малолітньою донькою, яка є єдиною онукою загиблого сина. На даний час продовжується допит свідків, на яких може здійснити вплив підозрювана, оскільки знайома з ними. В зв'язку з чим, прокурор просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 19 до 07 години наступної доби, за місцем реєстрації і проживання підозрюваної, поклавши на неї також обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Зазначене клопотання підтримала представник потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 , яка зазначила, що на її адвокатський запит вона отримала відповідь голови квартального комітету з місця проживання ОСОБА_5 відповідно до якої за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано 7 осіб, але проживає лише підозрювана ОСОБА_5 і її малолітня донька ОСОБА_14 2018р.н., оскільки син підозрюваної від першого шлюбу - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає з батьком і бабусею. Як відомо адвокату, зі слів потерпілої ОСОБА_8 , підозрювана ОСОБА_5 не працює і дійсно погрожує потерпілій, що заборонить спілкуватися з онучкою. Тому, представник потерпілої вважає, що ризики, на які послався прокурор є доведеними і запобігти їх існуванню можливо лише обравши більш суворий запобіжний захід стосовно підозрюваної.
Підозрювана ОСОБА_5 та її захисники заперечували проти клопотання прокурора, посилаючись на те, що підозра оголошена ОСОБА_5 за ч.1 ст. 115 КК України є необгрунтованою. Так, слідчим не надано оцінку кількості і локалізації тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_5 відповідно до висновку судово-медичного обстеження. Мотив виникнення сварки між підозрюваною і потерпілим у вигляді ревнощів, на думку сторони захисту, є вигадкою слідчого і немає жодного підгрунття. Підозрювана визнає ту обставину, що спричинила тілесні ушкодження при відсутності очевидців зазначеної події, не ухилялася від слідства та з'явилася за першим викликом до суду, незважаючи на те, що строк дії раніше обраного стосовно неї запобіжного заходу закінчився ще 23.11.2019року і вчасно слідчий з клопотанням про його продовження не звернувся до суду. Тому, посилання слідчого на тяжкість вчиненого злочину і суворість покарання, яке може загрожувати підозрюваній є недоречним. Щодо можливого впливу на свідка у кримінальному провадженні, який є батьком підозрюваної і не був очевидцем події злочину, такий вплив виключається, оскільки розбіжностей у показах підозрюваної та її батька немає. Вигаданою є і заява потерпілої ОСОБА_8 щодо здійснення на неї психологічного тиску з боку підозрюваної, оскільки ОСОБА_15 вже притягається до кримінальної відповідальності у розпочатому кримінальному провадженні і тому немає сенсу ставити умови потерпілій щодо відмови від обвинувачення. На думку сторони захисту, ризики на які послався прокурор у своєму клопотанні відсутні взагалі, тому просили відмовити в його задоволенні.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, вважаю, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам.
Як встановлено, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і 21 вересня 2019 року їй було оголошено про підозру по кримінальному провадженню №12019040340002429 за фактом умисного вбивства її чоловіка - ОСОБА_12 (а.п.33-34). Будучи допитаною додатково в якості підозрюваної 25.11.2019року (а.п.35-37) ОСОБА_5 відмовилася від показів наданих нею раніше, повідомивши, що перебувала у шоці, депресивному стані, а її психологічно примусили давати покази, які не відповідали дійсності. При цьому від проведення слідчого експерименту ОСОБА_5 відмовилася в присутності захисників. Незважаючи на це, постановою керівника Нікопольської місцевої прокуратури від 26.11.2019 року (а.п.41,42) строк досудового розслідування зазначеного кримінального провадження продовжено до 01.01.2020 року у зв'язку з необхідністю провести слідчий експеримент, після якого призначити додатково експертизи судово-медичні, змінити підозру, з урахуванням нових обставин, ознайомити сторони з матеріалами кримінального провадження і підготувати обвинувальний акт. В матеріалах, наданих слідчому судді в обгрунтування клопотання міститься постанова про зупинення досудового розслідування від11.10.2019 р. (а.п. 39) з якої вбачається що ОСОБА_5 з 09.10.2019р. знаходилася на стаціонарному лікуванні в психоневрологічній лікарні, але медичні довідки про її діагноз слідчому судді не надані. І як повідомив слідчий він лише призначив амбулаторну комплексну судово-психіатричну експертизу стосовно підозрюваної щодо визначення її стану осудності та можливого перебування у стані афекту на момент вчинення інкримінованого злочину.
З огляду на матеріали кримінального провадження, надані слідчому судді в обґрунтування оголошеної підозри, вважаю, що оголошена підозра є обґрунтованою, лише виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК.
На думку, слідчого судді, ризики на які послався прокурор у клопотанні є недоведеними, зокрема щодо впливу на свідків і потерпілу ОСОБА_8 у кримінальному провадженні. Так, слідчий в судовому засіданні не заперечував, що батько підозрюваної - свідок ОСОБА_13 не має розбіжностей у показах зі своєю донькою і не повідомляв йому як і інші свідки у кримінальному провадженні про спроби впливу на них з боку підозрюваної. Потерпіла ОСОБА_8 , яка звернулася до слідчого з заявою про психологічний тиск на неї з боку підозрюваної, не ставила питання про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності у зв'язку з чим її заяву навіть не внесено до ЄРДР, не проведено за нею перевірку та не встановлено всіх обставин психологічного впливу на потерпілу, з якою у підозрюваної особисті неприязливі стосунки. Враховуючи що підозрювана і потерпілий ОСОБА_12 перебували у шлюбі вдруге і кожен з них мав від попереднього шлюбу дітей, що вказує на те, що малолітня донька підозрюваної ОСОБА_7 , 2018р.н. не є єдиною онукою потерпілої ОСОБА_8 , як зазначив прокурор у клопотанні, посилаючись на ризик психологічного впливу на останню.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків. Зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі:
вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється;
вік та стан здоров'я підозрюваної;
міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців;
репутацію підозрюваної особи;
майновий стан;
наявність судимостей;\
дотримання умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до підозрюваного раніше;
наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
розмір майнової шкоди у завданні якої підозрюється особа внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На думку слідчого судді існуючим ризиком, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України є можливість підозрюваної перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак ані прокурор ані слідчий в своєму клопотанні не послалися на зазначений ризик і не доповнили клопотання по суті під час його судового розгляду.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого стосовно свого чоловіка, і у разі доведеності її провини за оголошеною підозрою їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. Однак, вона є матір'ю двох дітей сина - ОСОБА_6 2007 р.н. і малолітньої доньки - ОСОБА_14 2018р.н. по догляду за якою знаходиться у відпустці після пологів. Вона має постійне місце проживання за яким зареєстрована разом з дітьми, що свідчить про наявність міцних родинних зв'язків. З урахуванням викладених обставин а також бездоганної репутації підозрюваної ОСОБА_16 , яка раніше до кримінальної чи адміністративно відповідальності не притягалася, задовільно характеризується за місцем постійного проживання, сумлінно виконувала зобов'язання, покладені на неї слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважаю, що в задоволенні клопотання слідчого, яке підтримав прокурор слід відмовити, оскільки не існує жодного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України на які послався прокурор і слідчий у клопотанні.
Керуючись ст.ст. 176-178, 196 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити в задоволені клопотання слідчого СВ Нікопольського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 вересня 2019 року за №12019040340002429 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваної ОСОБА_5 .
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1