Справа № 180/1956/19
2/180/783/19
25 листопада 2019 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Янжули О.С.
при секретарі - Котовій Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 180/1956/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: територіальна громада міста Марганця в особі Марганецької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
04 жовтня 2018 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: територіальна громада міста Марганця в особі Марганецької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_5 . При житті ОСОБА_5 була власником будинку АДРЕСА_1 . відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї. ОСОБА_1 не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, так як він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і проживає до теперішнього часу. Таким чином ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 . У будинку зареєстрований та проживає сам позивач, зареєстрована та не проживає його племінниця ОСОБА_2 . Відповідачка не проживає у будинку 2007 року, а проживає у АДРЕСА_2 . Договору найму жилого приміщення відповідачка з позивачем не укладала, добровільно знятися з реєстрації відмовляється, у зв'язку з чим у позивача виникають труднощі в оформленні субсидії.
Просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2019 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача надав суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовільнити у повному обсязі.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про слухання справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв, клопотань не надала.
Відповідач у встановлений судом строк на адресу суду відзиву на позовну заяву не надала, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозв'язку, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
Згідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що відповідно копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 грудня 1997 року, посвідченого державним нотаріусом Марганецької державної нотаріальної контори Дрябловою Н.Ф., ОСОБА_5 є спадкоємцем майна її померлого чоловіка - ОСОБА_9 . До складу майна, крім іншого, входить і будинок АДРЕСА_1 (а.с.7).
Відповідно копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 08 серпня 2016 року, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Представник позивача у позові зазначає, що в будинок АДРЕСА_1 значиться зареєстрованою, однак з 2017 року не проживає його племінниця ОСОБА_2 , даний факт підтверджується копією домової книги для прописки громадян проживаючих в будинку АДРЕСА_1 (а.с.11-13); актом від 27.09.2019 року, складеним головою квартального комітету 50 кварталу Марганецької міської ради Самойленко О.Г . (а.с.14); довідкою про склад сім'ї від 27.09.2019 року, виданою головою квартального комітету 50 кварталу Марганецької міської ради (а.с.15).
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
На підставі ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У відповідності до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 не являється власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , а лише зареєстрований у ньому.
Наданий позивачем до матеріалів справи договір купівлі-продажу квартири від 06.04.2017 року, відповідно якого ОСОБА_2 , від імені якої діє ОСОБА_11 , придбала будинок по АДРЕСА_2 , не підтверджує також факту проживання відповідача саме за цією адресою.
Оскільки позивач ОСОБА_1 не являється власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , а власник ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у передбачений законом спосіб позивач право власностіпісля прийняття спадщини не зареєстрував, суд вважає, що позов про визнання особи такою, що втратила право користування житлом задоволенню не підлягає.
Щодо розподілу судових витрат пов'язаних з розглядом справи, то вони, відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позову, покладаються на позивача.
Враховуючи вище викладене, керуючись ст. ст. 316,317,319,321,379 ЦК України, ст. ст. 2,3, 4, 10,12,13,19,28,76,81,141,258,259,263-265,268,274-277,279,354-355ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: територіальна громада міста Марганця в особі Марганецької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 гривень залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.
Суддя: О. С. Янжула