24.10.2019 Єдиний унікальний номер 205/8238/19
Провадження № 3/205/3409/19
24 жовтня 2019 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду Шавула В.С., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 212-2 КУпАП, -
24 вересня 2019 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов адміністративний матеріал із Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області, в якому зазначено, що за результатами перевірки стану охорони державної таємниці у ДП «ДЕВЗ» у 19.02.2018 року зроблено висновок про відсутність умов для провадження такої діяльності . Керівництву ДП «ДЕВЗ» було вказано на необхідність усунення недоліків виявлених під час перевірки або здійснення заходів з ліквідації режимно-секретного органу відповідно до вимог чинного законодавства, для чого надано термін до 26.02.2018 року. Водночас, у порушення вимог ст.. 37 Закону України «Про державну таємницю», висновки спеціальної експертної комісії УСБУ у Дніпропетровській області до тепер не виконані. При цьому строк дії наданого спеціального дозволу сплинув, однак ДП «ДЕВЗ» продовжує зберігати матеріальні носії секретної інформації, що відповідно до п.2(17) Порядку №939 є одним із видів провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею. У свою чергу громадянин ОСОБА_1 в порушення вимог ст..21 Закону України «Про державну таємницю» та п.42 Порядку №939 самоусунувся від забезпечення охорони державної таємниці у ДП «ДЕВЗ» та від виконання висновків Служби безпеки України, викладених в акті перевірки за результатами контролю стану охорони державної таємниці, які є обов'язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності, у зв'язку із чим, у відношенні нього порушено адміністративне провадження за ознаками правопорушення передбаченого п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про причини неявки не повідомив. Письмових заяв та пояснень не надсилав.
Дослідивши матеріали справи суддя виходить із наступного.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення вказаного вище, Управлінням СБ України у Дніпропетровській області надано протокол про адміністративне правопорушення №20 від 04.09.2019 року, наказ №102 від 13.10.2010 року ДП «НВК «ЕЛЕКТРОВОЗОБУДУВАННЯ» про прийняття на посаду, функціональні обов'язки працівників першого відділу ДП «НВК «ЕЛЕКТРОВОЗОБУДУВАННЯ» та письмові пояснення ОСОБА_1 від 04.09.2019 року.
Згідно наказу №102 від 13.10.2010 року ДП «НВК «ЕЛЕКТРОВОЗОБУДУВАННЯ» ОСОБА_1 прийнято на посаду начальника першого відділу з 13.10.2010 року по переводу з ВАТ «Дніпровський машинобудівний завод» (а.с.7).
Надано роздруковану копію функціональних обов'язків працівників першого відділу ДП «НВК «ЕЛЕКТРОВОЗОБУДУВАННЯ», але будь-якого розпорядження або наказу про надання ОСОБА_1 доступу до таємних відомостей не надано.
Із протоколу про адміністративне правопорушення №20 від 04.09.2019 року вбачається, що він складений за результатами проведеної перевірки, але висновку про проведення вказаної перевірки у підтвердження обставин Управлінням СБ України у Дніпропетровській області не надано.
Зі статті 1 Закону України Про державну таємницю слідує, що охорона державної таємниці - комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв.
У відповідності до положень п. ч.1 ст. 212-2 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, зокрема невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.
При цьому, в силу положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого, висунутого проти нього, кримінального обвинувачення.
Зважаючи на викладене суд приходить до висновку про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б вказували на доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а почате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку із відсутністю достатніх та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, суддя вважає необхідним закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 212-2, 247, 251, 283, п. 3. ч. 1 ст. 284 КУпАП суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч.1 ст.212-2 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.С. Шавула