Справа № 160/4497/19
Провадження № 2-а/201/345/2019
18 листопада 2019 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,
при секретарі - Разумняк К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та відшкодування шкоди, -
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 25 червня 2019 року за підсудністю надійшла справа за указаним позовом з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування доводів позову ОСОБА_1 вказує на те, що інспектором патрульної поліції було складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні позивача, відповідно до якого останній 26 серпня 2018 року о 03 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем Ауді д/н НОМЕР_1 , рухався по вул. Калинова в м. Дніпрі, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, зіниці очей не реагують на світло) після чого, будучи зупиненим співробітником поліції, ухилився від проходження освідчення на стан наркотичного сп'яніння у відповідності до встановленого порядку, шляхом відмови від його проходження на вимогу останнього у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Зазначає, що був зупинений патрульною поліцією за порушення ПДР, не став з цим сперечатись, після чого його попросили показати очі на світло та стали чомусь перевіряти можливі, на їх думку, ознаки сп'яніння, потім запропонували пройти освідчення на стан сп'яніння, в той же час не роз'яснювали яким саме шляхом, чи за допомогою спеціального технічного засобу, чи в закладі охорони здоров'я, також патрульним поліції йому було запропоновано відмовитись від проходження огляду, однак за умови, що він підпише протокол, він гадав, що під протоколом мається на увазі постанова про притягнення його до відповідальності за порушення ПДР, а тому він погодився з цим та підписав протокол, лише пізніше він дізнався, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння фактично прирівнюється до відповідальності за керування в стані сп'яніння. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі 202/5537/18 від 20.11.2018 року провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , притягнутого за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу правопорушення. Рішення набрало законної сили 03 грудня 2018 року. Таким чином позивач вважає дії працівників патрульної поліції такими, що не відповідають вимогам законодавства та є протиправними. Вказує на те, що вищезазначеними неправомірними діями поліцейських позивачу завдано майнову шкоду, яка складається з суми оплати за послуги з надання правової допомоги адвокатом, за відповідним договором, у загальному розмірі 16223,00 грн. Крім того, вважає що діями відповідача-1 йому також завдано моральну шкоду, яку останній оцінює в сумі 25 000 грн. Позивач заявляє, що неправомірними діями працівників поліції йому завдано моральну шкоду, яка полягає у приниженні його честі та гідності, оскільки порушення його прав при спробі незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності свідчить про зневажливе відношення відповідача-1 до позивача, як учасника дорожнього руху, так і особистості в цілому. Також приниженні гідності позивача полягає у твердженнях працівників поліції про вживання ним наркотичних засобів.
Представник позивача надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України також надала суду заяву, в якій просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Крім того, представником Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 06 серпня 2019 року було надано відзив на позовну заяву, в якому остання зазначила, що вважає обставини, викладені в позовній заяві надуманими та такими, що не відповідають дійсності, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки під час оформлення адміністративного матеріалу за ст. 130 КУпАП відносно позивача поліцейські діяли в межах наданих повноважень та в спосіб, встановлений чинним законодавством. Отже, враховуючи викладене, на відповідачів не може бути покладено й обов'язку щодо відшкодування шкоди, яка нібито була завдана такими діями.
Представник Державної казначейської служби України надав суду заяву, в якій просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також, представником Державної казначейської служби України 29 жовтня 20199 року було надано відзив на позовну заяву, з проханнями відмовити у задоволенні позову, оскільки законодавством безпосередньо поліцейському надано повноваження визначитись чи є підстави вважати, що водій перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану; законодавством зобов'язано поліцейського у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків скласти протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. З матеріалів справи вбачається, що вказані вимоги законодавства дотримані поліцейським. Позивачем не доведено іншого. Приниження честі та гідності позивача збоку поліцейського не відбулося, оскільки в даному випадку задля громадської безпеки законодавство уповноважило поліцейського, виявивши ознаки сп'яніння, вжити заходи, спрямовані на фіксацію правопорушення, від якої позивач відмовився, скористався своїм правом на відмову від медичного огляду, що і потягло необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення у зв'язку з такою відмовою.
18 листопада 2019 року позивачем було надано до суду відповіді на відзиви представників відповідачів, у яких останній не погодився із обставинами, викладеними у відзивах та просив задовольнити позовні вимоги.
Згідно із ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи та надані сторонами відеозаписи, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що 26 червня 2018 року інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Шейко Денисом Юрійовичем складено протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача, в якому зазначено про те, що останній керував автомобілем в м. Дніпрі по вул. Калинова, перебуваючи при цьому з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, зіниці очей не реагують на світло, та від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2018 року провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , притягнутого за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрито за відсутністю складу правопорушення.
Позивач вважає дії працівників патрульної поліції такими, що не відповідають вимогам законодавства та є протиправними.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Розділом IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (надалі - Інструкція № 1395) визначаються особливості оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена статтею 130 КУпАП.
Так, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на став сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. У разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп'яніння). У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, зі змісту наведеної норми вбачається, що огляд на стан наркотичного сп'яніння може бути проведений лише у відповідному закладі охорони здоров'я та не може бути здійснений поліцейським самостійно на місці зупинки транспортного засобу.
Достатніми підставами вважати, що особа знаходиться в стані наркотичного сп'яніння є ознаки такого сп'яніння, визначені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України ід 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до п. 2 та 4 Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського повноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (порушення координації рухів; порушення мови; вражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені ниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість і рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Розділом II Інструкції встановлені вимоги до оформлення протокол адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відповідно до яких протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються:
1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності;
2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу здійснення його затримання;
3) акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння;
4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 21 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) мають право складати протоколи про правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 130 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 257 КУпАП встановлено, що протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені, крім іншого, статтею 130 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, з аналізу зазначених правових норм вбачається, що протокол адміністративне правопорушення, складання якого в даному випадку є компетенцією поліцейських, є одним з можливих доказів по справі про адміністративне правопорушення, який поряд з іншими доказами, як то пояснення свідків чи висновок лікаря, призначений для встановлення дійсних обставин справи судом, до якого для подальшого розгляду та прийняття рішення надсилається зібраний уповноваженою особою адміністративний матеріал. При цьому такий адміністративний матеріал підлягає подальшому розгляду та оцінці судом в сукупності з іншими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, після чого на підставі повного та об'єктивного дослідження обставин справи суд приймає рішення щодо наявності чи відсутності в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого адміністративного правопорушення та, відповідно, щодо необхідності притягнення такої особи до адміністративної відповідальності.
Основні повноваження поліції визначені ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», згідно якої поліція відповідно до покладених на неї завдань:
1 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;
2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;
3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;
4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення;
5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;
6) здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності;
7) розшукує осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом;
8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання;
9) доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;
10) вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях;
11) регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі;
12) здійснює супроводження транспортних засобів у випадках, визначених законом;
13) видає відповідно до закону дозволи на рух окремих категорій транспортних засобів; у випадках, визначених законом, видає та погоджує дозвільні документи у сфері безпеки дорожнього руху;
14) вживає всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров'я;
15) вживає заходів для визначення осіб, які не здатні через стан здоров'я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе; встановлює особу за невпізнаним трупом;
16) забезпечує безпеку взятих під захист осіб на підставах та в порядку, визначених законом;
17) у межах своєї компетенції, визначеної законом, здійснює контроль за дотриманням вимог законів та інших нормативно-правових актів щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, вживає заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності, правопорушенням серед дітей, а також соціального патронажу щодо дітей, які відбували покарання у виді позбавлення волі;
18) вживає заходів для запобігання та протидії домашньому насильству або насильству за ознакою статі;
19) здійснює охорону об'єктів права державної власності у випадках та порядку, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також бере участь у здійсненні державної охорони;
20) здійснює на договірних засадах охорону фізичних осіб та об'єктів права приватної і комунальної власності;
21) здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ;
22) здійснює у визначеному законом порядку приймання, зберігання та знищення вилученої, добровільно зданої або знайденої вогнепальної, газової, холодної та іншої зброї, боєприпасів, набоїв, вибухових речовин та пристроїв, наркотичних засобів або психотропних речовин;
23) здійснює контроль у межах своєї компетенції, визначеної законом, за дотриманням вимог режиму радіаційної безпеки у спеціально визначеній зоні радіоактивного забруднення;
24) сприяє забезпеченню відповідно до закону правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості;
25) виконує в межах компетенції запити органів правопорядку (правоохоронних органів) інших держав або міжнародних організацій поліції відповідно до закону та міжнародних договорів України;
26) здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону;
27) вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), а також вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, здійснює привід у виконавчому провадженні, здійснює розшук боржника чи дитини у виконавчому провадженні у випадках, передбачених законом або рішенням суду.
Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. Відмова у залученні поліції для проведення виконавчих дій допускається лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій;
28) забезпечує інформування Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, про хід досудового розслідування, вжиття заходів для розшуку осіб, зниклих безвісти, у тому числі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, для внесення даних до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
29) виявляє транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб та не зареєстровані в Україні у встановлені законодавством строки;
30) вживає заходів для виявлення неправомірного керування транспортними засобами, щодо яких порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортні засоби використовуються для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортні засоби передано у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили їх на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, а також заходів для виявлення неправомірного розкомплектування таких транспортних засобів.
Згідно ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, І сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.
Крім того, сам по собі факт закриття судом провадження у справі про адміністративне правопорушення не свідчить про незаконність дій поліцейського, які оскаржує позивач, оскільки поліцейській діяв межах своєї компетенції на виконання вищезгаданих норм закону.
Таким чином, як вбачається з викладеного, під час оформлення адміністративного матеріалу за ст. 130 КУпАП відносно позивача поліцейські діяли в межах наданих повноважень та в спосіб, встановлений чинним законодавством. Поліцейськими відносно позивача були вчинені певні процесуальні дії, направлені на фіксацію ознак адміністративного правопорушення й збір доказів наявності такого правопорушення та визначені нормами чинного законодавства, з метою реалізації повноважень поліції, забезпечення повного та об'єктивного розгляду уповноваженим органом питання щодо наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення та необхідності його притягнення до адміністративної відповідальності. А відтак, такі дії не можуть бути розцінені як неправомірні чи протиправні, а тому позовні вимоги в частині визнання дій відповідача із складання 26 серпня 2018 року протоколу про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають.
Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про можливість відмови у задоволені вимоги про визнання дій незаконними, позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимоги про визнання дій незаконними.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 КАС України, згідно яких судові витрати підлягають відшкодуванню лише при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
При звернені до суду позивач, який не є суб'єктом владних повноважень, сплатив 768,40 грн. судового збору, проте зазначена сума відшкодуванню не підлягає, оскільки суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та відшкодування шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Федоріщев