Справа № 211/5018/19
Провадження № 3/211/1849/19
03 грудня 2019 року суддя Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко С.В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст.130 КУпАП,-
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 138664 від 05 08 2019 року водій ОСОБА_1 05 08 2019 року, о 22-35 год., керував транспортним засобом DAEWOO LANOS , номерний знак НОМЕР_1 , в м. Кривому Розі по вулиці Каменокська, ео 349, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме : не природна блідість обличчя, поведінка,що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння в установленому порядку відмовився в присутності двох свідків.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.130 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з'явився.
Суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду судом справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу, інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з'ясовує обставини справи.
Вимогами ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, передбачає необхідність обов'язкової наявності кваліфікуючої ознаки цього правопорушення, зокрема, керування транспортним засобом в стані алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а відтак спеціального суб'єкта водія, вчиненого особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню.
Так, згідно з п.1.10 ПДР України, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Відповідно до п.27Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП органами поліції вказано: протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 138664 від 05 08 2019 року, від підпису у якому ОСОБА_1 відмовився, направлення на огляд водія з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у присутності яких водій відмовився від медогляду , рапортом.
Разом з тим, до матеріалів справи не надано відеозапису з фіксацією факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 та факту його відмови від проходження медичного огляду для встановлення стану сп'яніння у встановленому законом порядку.
Пояснення свідків складені на завчасно підготовлених бланках, які є шаблонними, та вони складені не власноручно, а на бланках одним почерком. Дані свідки лише засвідчили відмову від проходження медичного огляду, однак вони не були свідками керування водієм транспортним засобом. А тому дані пояснення судом не можуть бути прийняті як доказ вчинення правопорушення.
Сам протокол про адміністративне правопорушення не доводить вини водія у скоєнні правопорушення.
Крім того в протоколі не розкрита об'єктивна сторона правовопорушення , оскільки частина 3 ст. 130 КУпАП передбачає вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ст..130 ч 1.2 КУпАП., однак в протоколі це відсутнє.
Інші належні та допустимі докази що підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та взагалі керування водієм автомобілем в матеріалах справи відсутні, що позбавляє суд можливості вирішити питання про наявність складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Суд приходить до висновку, що протокол складено на припущеннях.
При цьому матеріали справи та сам протокол про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі цього автомобіля для керування іншій особі.
Також вважаю за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ».
Так, у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Крім того, в своєму рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, яке повинно бути обгрунтованим.
Також , у рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що «… формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод...».
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Згідно з п.1 ч.1ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що справу слід закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 3 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з дня винесення постанови.
Суддя: С. В. Ткаченко