Справа № 175/4671/19
Провадження № 1-кс/175/1940/19
іменем України
29 листопада 2019 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретареві - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Слобожанське клопотання слідчого Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 про арешт майна, а також перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12019040440001600 від 26.11.2019 року, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даному матеріалу, -
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що 25.11.2019 о 15:06 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.11.2019 о 16:46 за адресою: Дніпровський район, Криворізьке шосе, «110A екіпаж-421 зупинили автомобіль Мерседенс Бенс сірого кольору, д/з НОМЕР_1 та виявили факт підробки реєстраційних документів. (ЖЄО 19248, 19250).
26.11.2019 слідчим Дніпровського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 12019040440001600 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно рапорту УПП 4 роти 3 батальйону у Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , що під час несення служби ним був зупинений автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» 300D, д/н НОМЕР_1 , сірого кольору, під керуванням гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перевірки документів та VIN кода автомобіля, було виявлено сліди та ознаки кустарного нанесення символів ідентифікатору методом відтиску, що не є властивим заводу виробника, з порушенням вертикалей та горизонталей, глибини символів.
Для подальшого досудового розслідування та встановлення фактичних даних по кримінальному провадженню, автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» 300D, д/н НОМЕР_1 , сірого кольору, VIN № НОМЕР_2 , слідчим вилучено протоколом огляду місця події від 25.11.2019 та передано для зберігання до штраф-майданчику.
Вилучене майно визнається речовими доказами постановою про визнання речовими доказами від 26.11.2019 року у кримінальному проваджені внесеного до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні
№12019040440001600 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
З метою доведення вчинення кримінального правопорушення, забезпечення цивільного позову, а також передбачити заборону для особи, у володінні якої перебувало майно, розпоряджатися будь-яким чином та використовувати його, в іншому випадку його використання може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна, що є знаряддям кримінального правопорушення, та може перешкодити кримінальному провадженню, виникла необхідність в накладенні арешту на транспортний засіб «MERCEDES-BENZ» 300D, д/н НОМЕР_1 , сірого кольору, VIN № НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 .
Слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене у кримінальному провадженні майно та заборонити особам право на відчуження, у володінні яких перебувало зазначене майно, а саме на: транспортний засіб «MERCEDES-BENZ» ЗООD, д/н НОМЕР_1 , сірого кольору, VIN № НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 на транспортний засіб «MERCEDES-BENZ» З00D, д/н НОМЕР_1 , сірого кольору, VIN № НОМЕР_2 . Вказане клопотання прошу розглянути без участі особи, у володінні якої знаходиться вказане майно, з метою унеможливити настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Як вбачається із матеріалів клопотання, а саме з витягу з ЄРДР, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 26.11.2019 р. за №12019040440001600 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, в рамках якого подається клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
25.11.2019 року слідчим було проведено огляд місця події, в ході якого було виявлено та тимчасово вилучено: транспортний засіб «Mersedes-Вenz» 300D д/н НОМЕР_1 , сірого кольору, VIN№ НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 на транспортний засіб «Mersedes-Вenz» 300D д/н НОМЕР_1 , сірого кольору, VIN№ НОМЕР_2 .
Постановою від 26.11.2019 року вищевказане майно було визнано речовими доказами.
У розумінні положень ст. 131, ч. 2 ст. 170 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, частиною 1 якої визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вимоги до змісту клопотання про накладення арешту на майно та строків його подання до суду визначені ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано до слідчого судді, суду не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з ч. 2ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
Клопотання та долучені матеріали хоч і містять інформацію про те, з якою метою було вилучено автомобіль марки «Mersedes-Вenz» 300D д/н НОМЕР_1 , сірого кольору, VIN№ НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 на транспортний засіб «Mersedes-Вenz» 300D д/н НОМЕР_1 , сірого кольору, VIN№ НОМЕР_2 , однак в подальшому відомості до ЄРДР внесено лише за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, де предметом злочину є офіційний документ, який і був вилучений у ОСОБА_6 , а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії серія НОМЕР_3 на транспортний засіб «Mersedes-Вenz» 300D д/н НОМЕР_1 , сірого кольору, VIN№ НОМЕР_2 .
В той же час у ОСОБА_6 було вилучено автомобіль марки «Mersedes-Вenz» 300D д/н НОМЕР_1 , хоча в клопотанні та долучених матеріалах не вказується щодо внесення відомостей до ЄРДР за фактом знищення, підробки або зміни ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміни без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу, що є предметом іншого складу злочину, відомості про який до ЄРДР не внесено, а тому виходить за межі кримінального провадження №12019040440001600 від 26 листопада 2019 року за ч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно п. 1 ч. 2, ч. 3ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна та вважає, що орган досудового розслідування, виходячи з фактичних обставин кримінального правопорушення, обґрунтовано звернувся з клопотанням про арешт свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії серія НОМЕР_3 на транспортний засіб «Mersedes-Вenz» 300D д/н НОМЕР_1 , сірого кольору, VIN№ НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_7 .
Слідчим у клопотанні доведено, що арешт свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на транспортний засіб «Mersedes-Вenz» 300D д/н НОМЕР_1 , сірого кольору, VIN№ НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_7 , необхідний з метою забезпечення його збереження як речового доказу та проведення експертизи. Зокрема, як вбачається з долученої до клопотання копії постанови про визнання речових доказів від 26 листопада 2019 року, вищевказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12019040440001600 від 26 листопада 2019 року за ч. 4ст. 358 КК України.
Однак, слідчий суддя відмовляє в накладенні арешту на автомобіль марки «Mersedes-Вenz» 300D д/н НОМЕР_1 , сірого кольору, VIN№ НОМЕР_2 .
Так, відповідно до п. 2 ч. 2ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу). Однак, зважаючи на вищевикладене, слідчим не доведено можливості використання автомобіля як доказу у кримінальному провадженні №12019040440001600 від 26 листопада 2019 року за ч. 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до ч. 3ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 169, 170 - 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на транспортний засіб «Mersedes-Вenz» 300D д/н НОМЕР_1 , сірого кольору, VIN№ НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_7 , яке визнане речовим доказом у кримінальному провадженні №12019040440001600 від 26 листопада 2019 року.
В частині клопотання стосовно накладення арешту на автомобіль марки «Mersedes-Вenz» 300D д/н НОМЕР_1 , сірого кольору, VIN№ НОМЕР_2 - відмовити.
Тимчасово вилучене майно, яким є автомобіль марки «Mersedes-Вenz» 300D д/н НОМЕР_1 , сірого кольору, VIN№ НОМЕР_2 , повернути особі, у якої воно було вилучено, у зв'язку з відмовою у задоволенні клопотання слідчого про арешт цього майна.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровський області ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1