№ 207/1869/19
№ 1-кп/207/444/19
02 грудня 2019 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янське кримінальне провадження №12019040160000218 від 25.01.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України, -
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів в зв'язку з тим, що є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 просить змінити,- запобіжний захід на більш м'який не пов'язаний з триманням під вартою, а саме на цілодобовий домашній арешт, оскільки відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 331 КПК України встановлено, що, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд враховує те, що ОСОБА_5 на час затримання не працював, раніше судимий. На час розгляду клопотання в судовому засіданні не допитувались свідки, що не виключає впливу на них з боку обвинуваченого. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується та імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило.
Судом враховується, що злочини, які інкриміновано ОСОБА_5 відносяться до категорії тяжких та середньої тяжкості, обвинувачений на час затримання офіційно не працював і відповідно не мав легального джерела доходу; на час розгляду клопотання судовий розгляд кримінального провадження не завершено; до свідка сторони обвинувачення під час досудового слідства застосовано заходи забезпечення безпеки зі зміною анкетних даних, тому існує обгрунтований ризик впливу обвинуваченого на свідків, та (або) уникнення обвинуваченого явки до суду, у зв'язку з чим суд вважає, що станом на час розгляду клопотання існують встановлені ст. 177 КПК України ризики, вони не змінилися і не відпали, тому клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню, з продовженням строку тримання обвинуваченого під вартою до постановлення вироку суду, але не більш ніж на 60 діб.
З огляду на наведене, оцінивши в сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечення виконанняним процесуальних рішень, з урахуванням цілей п.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою.
Згідно п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому не пов'язане з застосуванням насильства, суд вважає за можливе встановити заставу в розмірі 20 прожиткових мінумумів, що дорівнює 42040,00 грн.
Згідно ч.2 ст. 182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки оовинуваченому під час розгляду справи, суд приходить до висновку, цо обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити строк тримання під вартою іа шістдесят днів, тобто по 29 січня 2020 року включно.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України, у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» до ухвалення вироку у справі, але не більше ніж до 29 січня 2020 року, включно.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави - 42040,00 гривень. У разі внесення застави на депозитний рахунок Баглійського районного уду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до обвинуваченого ОСОБА_5 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов'язання, які він повинен буде виконувати строком до 29.01.2020 року:
-з'являтися за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді суду, алежно від стадії кримінального провадження;
-не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу лідчого,прокурора;
-повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1