Справа № 564/2902/19
Рядок статзвіту № 19
28 листопада 2019 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді Олійника П. В.
з участю секретаря Рубельського О. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови винесеної поліцейським роти №2 взводу №2 Управління патрульної поліції у Житомирській області ДПП молодшим лейтенантом поліції Низевичем Юрієм Володимировичем серії ДП18 №560944 від 11.10.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ст. 132-1 КУпАП.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що відповідач безпідставно, без будь-яких доказів виніс постанову від 11.10.2019 року серії ДП18 №560944 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. З постанови вбачається, що 11.10.2019 року о 11 год 20 хв на автодорозі Київ-Чоп, 236 км гр. ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі DAF з напів-причепом, д.н.з. НОМЕР_1 , перевозив вантаж, який перевищував дозволені обмеження по висоті та становив понад 1,25 м, чим порушив п. 22.5 ПДР України. Вказану постанову вважає незаконною та просить її скасувати.
Позивач в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзив на позовну заяву ним подано не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КУпАП неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Враховуючи ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, вирішив, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Встановлено, що 11.10.2019 року відповідачем винесено постанову серії ДП18 №560944 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. У вказаній постанові зазначено, що 11.10.2019 року о 11 год 20 хв на автодорозі Київ-Чоп,236 км гр. ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі DAF з напів-причепом, д.н.з. НОМЕР_1 , перевозив вантаж, який перевищував дозволені обмеження по висоті та становив понад 1,25 м, чим порушив п. 22.5 ПДР України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідач в судове засідання не з'явився, відзив з викладеними запереченнями проти позову на адресу суду подано не було.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідачем у встановленому законом порядку не надано жодного доказу, який би доводив винність позивача у вчиненні правопорушення, вказаного в постанові.
Вівідповідачем зафіксовано порушення правил проїзду великогабаритних вантажів, хоча чинним законодавством України вище наведеними нормами права, у т.ч. п. 22.5 ПДР України, на який покликається відповідач, врегульовано порядок перевезення вантажів та порядок проїзду великогабаритних т/з, а не проїзду "великогабаритних вантажів" і визначення такого поняття у ПДР відсутнє.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування (надалі - Порядок).
Відповідно до п.6 Порядку, габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Згідно п.13 Порядку, під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
В даному випадку відповідач здійснював габаритно-ваговий контроль не в місці спеціально обладнаному для здійснення габаритно-вагового контролю та не мав вимірювального обладнання яке проходить атестацію, з подальшим пломбуванням та видачею відповідного свідоцтва уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології тобто, порушив спеціальний порядок здійснення габаритно-вагового контролю.
Крім цього, відповідно до п.5 Постанови КМУ №103 від 11.02.2015 року «Про затвердження Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті» Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Таким чином, виключно на Укртрансбезпеку покладаються повноваження щодо здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а не на органи Національної поліції України.
Слід зауважити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» внесено зміни до ряду законодавчих актів України, у тому числі до ст.132-1 КУпАП, а саме статтю 132-1 КУпАП доповнено частиною другою та приміткою такого змісту:
"Порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%.
Примітка. Дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Суб'єктом правопорушення, передбаченого частиною другою цієї статті, є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. Підставою для звільнення від відповідальності є наявність у суб'єкта правопорушення дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні".
Таким чином, стаття 132-1 КУпАП з 25.09.2019 року містить частину першу та частину другу, в той час як в оскаржуваній постанові серії ДП18 №560944 від 11.10.2019 року відповідачем не зазначено частини статті 132-1 КУпАП, за якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.
Крім цього, з огляду на положення Примітки до ст.132-1 КУпАП дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.
Суб'єктом правопорушення за ч.2 ст.132-1 згідно з вимогами ст.14-3 КУпАП є відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. У разі якщо транспортний засіб зареєстровано за межами території України і такий транспортний засіб відповідно до законодавства не підлягає державній реєстрації в Україні, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, притягається особа, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України.
Таким чином, позивач, як водій транспортного засобу не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 або ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Будь-які довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю або Акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів відповідачем не складався.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту позовної заяви, судом встановлено, що поліцейським роти №2 взводу №2 Управління патрульної поліції у Житомирській області ДПП молодшим лейтенантом поліції Низевичем Юрієм Володимировичем при винесенні вказаної постанови відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, не з'ясовано обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що інспектором під час прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності не враховано всіх необхідних обставин справи, передбачених вимогами чинного законодавства, результатом чого стало винесення суб'єктом владних повноважень постанови серії ДП18 №560944 від 11.10.2019 року не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може залишатись чинною, оскільки прийнята з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справ з приводу рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 289 Кодексу про адміністративні правопорушення України скарга на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. У випадку пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, відносно якої винесено постанову, може бути поновлений органом (посадовою особою), яка правомочна розглядати скаргу.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За вказаних обставин суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку на оскарження по справі про адміністративне правопорушення, оскільки оскаржувану постанову він отримав поштою.
На підставі наведеного та керуючись ст. 122, 241, 243, 244, 246, 250, 271, 286, 295 КАС України, , суд
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Поновити строк на оскарження постанови серії ДП18 №560944 від 11.10.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпек дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Скасувати постанову поліцейського роти №2 взводу №2 Управління патрульної поліції у Житомирській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Низевича Юрія Володимировича серії ДП18 №560944 від 11.10.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на ОСОБА_1 за ст.132-1 КУпАП і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 3 грудня 2019 року.
СуддяП. В. Олійник