Справа №949/1646/19
02 грудня 2019 року Дубровицький районний суд Рівненської області в складі
головуючого - судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління патрульної поліції у Рівненській області та просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 №726625, винесену представником патрульної поліції в Рівненській області 21.10.2019 року.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 21 жовтня 2019 року його, як начальника філії «Дубровицький райавтодор» Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», постановою серії ДПО 18 № 726625 від 21.10.2019 року, яка була винесена посадовою особою Управління патрульної поліції у Рівненській області за ч.1 ст.140 КупАП притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, оскільки покриття автомобільної дороги Т 1809 Переброди-Дубровиця-Володимирець-Суховоля км 37 +100 м не відповідає вимогам п.3.1.2 ДСТУ 3587-97 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн.
Позивач вважає, що при притягненні його до адміністративної відповідальності було порушено норми матеріального і процесуального права.
Так, зокрема 21 жовтня 2019 року разом із оскаржувальною постановою йому було вручено вимогу (припис) Національної поліції, якою його було зобов'язано ліквідувати ямковість та окремі вибоїни на проїзній частині автомобільної дороги Т-1809 Переброди-Дубровиця-Володимирець-Суховоля км 137 +100 м в терміни згідно ДСТУ 3587-97 та негайно позначити дорожніми знаками 1.12 "Вибоїна" разом з дорожнім знаком 3.29 "Обмеження максимальної швидкості 40 км/год".
Також позивач зазначив, що постанову було винесено на посадову особу підрядної організації, яка несе відповідальність щодо невиконання чи неякісного виконання умов договору лише перед замовником підрядних робіт - Службою автомобільних доріг у Рівненській області, яка в свою чергу, як власник доріг, відповідає за дотримання норм, правил та стандартів утримання автомобільних доріг. Тобто позивач не є суб"єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП.
Позивач є керівником філії "Дубровицький райавтодор", що є структурним підрозділом без права юридичної особи дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". Рівненський облавтодор проводить господарську діяльність та регулює відносини з іншими підприємствами, організаціями та громадянами в усіх сферах діяльності на підставі договорів.
Власником доріг є Служба автодоріг у Рівненській області, яка укладає договори підряду, на підставі яких виконуються види та обсяги робіт, зазначені у договорі. Філія "Дубровицький райавтодор" є підрядною організацією, яка виконує роботи, ремонтує дороги в межах коштів, що виділяються Службою автодоріг.
В період винесення оскаржуваної Постанови ДП "Рівненський облавтодор" надавало послуги на замовлення Служби автомобільних доріг у Рівненській області на експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення в межах Рівненської області протяжністю 2004,8 км. на підставі договору №2 від 09.01.2019 року.
Відповідно до умов договору, до виконання припису посадові особи ДП «Рівненський облавтодор» повинні приступити за письмовою згодою Замовника. Однак, оскільки від Замовника письмової згоди на виконання припису УНП від 21.10.2019 року не було надіслано, позивач виконав вимоги тільки п.1 припису. Виконати вимоги п.2 припису він не мав можливості у зв'язку з відсутністю письмового дозволу Замовника, а також філією «Дубровицький райавтодор» повністю виконано завдання Замовника - Служби автомобільних доріг у Рівненській області на жовтень місяць, яким в свою чергу передбачено ліквідувати пошкодження, руйнування та деформації основи дорожнього одягу та покриття проїзної частини доріг: Т 1809 Переброди-Дубровиця-Володимирець-Суховоля (протяжністю 72 км), КПП Прикладники-3арічне-Дубровиця (протяжністю 25 км) та Городище-Рівне-Старокостянтинів (протяжністю 50 км) загалом на суму 99 тисяч гривень.
Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи.
З вказаних підстав позивач просить скасувати постанову серії ДПО18 № 726625 про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП
До початку розгляду справи від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції у Рівненській області в судове засідання повторно не з'явився, про причини неприбуття в судове засідання не повідомлено, відзиву на адміністративний позов до суду не подано.
Відповідно до правил ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Заслухавши пояснення позивача, повно і всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази по справі за внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 жовтня 2019 року інспектором ВОНС в м.Сарни УПП в Рівненській області Торошем Іваном Ростиславовичем винесено постанову, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1020,00 грн. (а.с.11).
Відповідно до вказаної постанови 21 жовтня 2019 року о 15-01 год. на автодорозі Т-1809 сполученням Переброди - Дубровиця - Володимирець - Суховоля, 37 км + 100 м., ОСОБА_1 будучи посадовою особою, порушив правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, а саме стан покриття проїздної частини на автодорозі автомобільної дороги Т 1809 Переброди-Дубровиця-Володимирець-Суховоля км 37 +100 м не відповідає вимогам п.3.1.2 ДСТУ 3587-97, глибина окремих осідань перевищує 6 см., не вжив заходів для попередження учасників дорожнього руху про небезпеку, не позначив ділянку уражену ямковістю відповідними засобами для інформування дорожнього руху, відсутні дорожні знаки 1.12 "Вибоїна" та "Обмеження максимальної швидкості 40 км/год", за що передбачено відповідальність ч.1 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу.
Того ж дня, 21 жовтня 2019 року позивачу було вручено вимогу (припис) Національної поліції, якою його було зобов'язано ліквідувати ямковість та окремі вибоїни на проїзній частині автомобільної дороги Т-1809 Переброди-Дубровиця-Володимирець-Суховоля км 137 +100 м в терміни згідно ДСТУ 3587-97 та негайно позначити дорожніми знаками 1.12 "Вибоїна" разом з дорожнім знаком 3.29 "Обмеження максимальної швидкості 40 км/год" (а.с.12).
Відповідно до ст. 7 Закону України „Про автомобільні дороги" №2862-ІУ від 08.09.2005 р. із змінами та доповненнями (далі - Закон України „Про автомобільні дороги") автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності.
Відповідно до ст. 10 Закону України „Про автомобільні дороги" органами, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування, є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська державні адміністрації.
Таким чином, органом управління у Рівненській області є Служба автомобільних доріг у Рівненській області.
Статтею 13 Закону України „Про автомобільні дороги" передбачено, що орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за: 1) стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування; 3) відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом; 4) відповідність нормативно-правовим актам розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; 5) цільове використання бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування; 6) санітарний та екологічний стан автомобільних доріг загального користування та їх смуг відведення.
Відповідно ст. 40 Закону України "Про автомобільні дороги", джерела фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування визначаються згідно із законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, законами України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України", "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", "Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг", а також іншими нормативно-правовими актами".
Філія «Дубровицький райавтодор», є структурним підрозділом без права юридичної особи дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», що зобов'язується виконати лише ті види та обсяги робіт, які встановлені замовником - Службою автомобільних доріг у Рівненській області та в межах коштів, що виділяються службою.
Таким чином, ДП „Рівненський облавтодор" здійснює виконання підрядних робіт за укладеними договорами, то і відповідальність на нього покладається лише за невиконання або неналежне виконання умов укладених договорів. Посадові особи підрядника: чи то філії чи дочірнього підприємства в таких випадках не є суб'єктами адміністративного правопорушення за ст. 140 КУпАП, оскільки несуть відповідальність виключно за невиконання або неналежне виконання робіт по договорах підряду.
В порушення вимог ст. 245, ст. 280 КАС України, при розгляді справи відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП, інспектором ВОНС в м.Сарни УПП в Рівненській області Торошем Іваном Ростиславовичем неповно з'ясовано обставини справи; припис про усунення виявлених порушень вручено в день винесення постанови, що позбавило позивача можливості усунути вимоги припису, не з'ясовано, хто має виконувати вимоги, значені в приписі, тощо.
Разом із тим, перший пункт припису позивачем було виконано та встановлено дорожні знаки 1.12 "Вибоїна" разом з дорожнім знаком 3.29 "Обмеження максимальної швидкості 40 км/год" (а.с.20, 21). Інший пункт припису як зазначив позивач у адміністративному позові, виконати не зміг, оскільки він є підрядником і не має можливості виконувати роботи, які не були замовлені замовником по договору.
Частина 1 ст. 5 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Судом встановлено, що відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву позивача, та не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.
Положення ч. 3 ст. 62 Конституції України визначають, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП спростовується дослідженими доказами по справі, а тому позов слід задоволити, а постанову від 21 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 необхідно скасувати.
Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 286 КАС України, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Постанову серії ДПО18 № 726625 від 21 жовтня 2019 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 140 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1020,00 гривень - скасувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя підпис
З оригіналом згідно
Суддя Дубровицького
районного суду Оборонова І.В.