Дата документу 02.12.2019 Справа № 554/9300/19
Провадження №1кс/554/15191/2019
Іменем України
02 грудня 2019 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
заявника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,-
15.10.2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДРта просив суд зобов'язати уповноважену особу ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві внести відомості, що викладені в заяві про кримінальне правопорушення від 19.09.2019 року та розпочати досудове розслідування.
В обґрунтування скарги вказав, що 19.09.2019 ним було направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 375 КК України до ТУ ДБР розташованого у м.Мелітополь. Зазначив, що лист отримано адресатом 20.09.2019 року. 02.10.2019 року заявником отримано відповідь від 24.09.2019 за підписом начальника Другого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м.Мелітополі ОСОБА_4 , про направлення звернень ОСОБА_3 щодо можливих неправомірних дій суддів районних судів м.Харкова за належністю до ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві. В заяві про вчинення кримінального правопорушення, заявник вказав, що на його думку суддя Дзержинського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 27.08.2010 року, діючи умисно , в інтересах позивача, позбавивши позивача ОСОБА_3 прав на подачу доказів, участь у їх дослідженні, дачу усних і письмових пояснень, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також подачу заперечень проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, відкрито проявляючи особистий інтерес у результаті розгляду справи , надавши необгрунтовану перевагу доказам, які свідчать на користь позивача перед іншими доказами, що свідчать проти нього, та зробила висновки, які явно не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до винесення завідомо неправосудного рішення суду від 27.08.2010 року по справі №2-644/10.
Заявник в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Уповноважена особа ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, в судове засідання не з'явилася.
Вивчивши матеріали скарги та заслухавши пояснення заявника, приходжу до наступного висновку.
Судом встановлено, що 19.09.2019 заявником було направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 375 КК України до ТУ ДБР розташованого у м.Мелітополь.
Лист отримано адресатом 20.09.2019 року.
02.10.2019 року заявником отримано відповідь від 24.09.2019 за підписом начальника Другого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м.Мелітополі ОСОБА_4 , про направлення звернень ОСОБА_3 щодо можливих неправомірних дій суддів районних судів м.Харкова за належністю до ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві.
В заяві про вчинення кримінального правопорушення, заявник вказав, що на його думку суддя Дзержинського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 27.08.2010 року, діючи умисно , в інтересах позивача, позбавивши позивача ОСОБА_3 прав на подачу доказів, участь у їх дослідженні, дачу усних і письмових пояснень, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також подачу заперечень проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, відкрито проявляючи особистий інтерес у результаті розгляду справи , надавши необгрунтовану перевагу доказам, які свідчать на користь позивача перед іншими доказами, що свідчать проти нього, та зробила висновки, які явно не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до винесення завідомо неправосудного рішення суду від 27.08.2010 року по справі №2-644/10.
Як вбачається з матеріалів скарги, в провадженні судді Дзержинського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 перебувала цивільна справі за позовом Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку «Райфайзен банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райфайзен банк Аваль» до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ТОв «КМК ОЙЛ ПЛЮС» про стягнення заборгованості. За результатами розгляду даної справи суддею було винесено рішення 27.08.2010, з яким ОСОБА_3 не згоден.
Судом встановлено, 11.10.2019 року начальником Другого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві, заявнику надано відповідь, в якій вказано, що зі змісту поданої заяви не вбачається достатніх об'єктивних даних, які б вказували на вчинення суддями Дзержинського районного суду м.Харкова та Ленінського районного суду м.Харкова кримінальних правопорушень. У зявзку з чим відстуні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР
Відповідно до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012 року, встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення (п. 2.3 розділу ІІ Положення).
Внесенню до ЄРДР підлягає не будь-яка заява, а лише заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя приходить до висновку, що заява від 19.09.2019 року не містить відомостей, які б вказували на вчинення суддею Дзержинського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 конкретного злочину, заява не містить фактичних обставин вчинення злочину та жодних доказів на підтвердження неправомірних дій, а містить лише оціночні судження, пов'язані з незгодою з рішенням судді, винесеного під час здійснення правосуддя.
Фактично заява за своїм змістом не є заявою про вчинення конкретного кримінального правопорушення, а є заявою, в якій заявник висловлює свою незгоду з рішеннями судді Дзержинського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.2 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно ст. 14ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Оскільки заява не містить будь-яких об'єктивних та достовірних відомостей про наявність ознак кримінально-карних діянь, то підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР відсутні, а відтак слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає скаргу не обґрунтованою, а тому вважає її такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 303, 305-307, 309, 55 КПК України, слідчий суддя,
ухвалила,-
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1