Дата документу 05.11.2019 Справа № 554/345/19
Провадження № 2/554/955/2019
(заочне)
05 листопада 2019 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді - Троцької А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в її інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3 , треті особи: Полтавська міська рада в особі Центру надання адміністративних послуг Полтавської міської ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просив визнати ОСОБА_2 та її малолітню доньку ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування даного позову зазначав, що відповідно до свідоцтва про право власності на жилий будинок від 24.06.1987 року, йому належить 3/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Разом з ним в будинку мешкає його дружина ОСОБА_4 . 20.03.2012 року він зареєстрував ОСОБА_2 за своєю адресою, за проханням її матері, яка є двоюрідною сестрою його дружини, з метою працевлаштування відповідачки. Відповідачка по справі жодного дня не жила в квартирі, але як стало потім відомо вона одразу після прописки ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку, яка без згоди позивача була зареєстрована за його адресою. Зараз склалась складна ситуація зі сплатою комунальних послуг. Відповідачка не приймає участі в сплаті комунальних послуг, позивач вже має заборгованість і без надання житлової субсидії не має змоги розрахуватись з існуючими боргами і не створювати наступних, враховуючи постійне підвищення цін. Відповідач добровільно виписуватись не бажає, тому звернувся до суду з цим позовом.
В судове засідання позивач та представник позивача не з'явились. Представник позивача направила заяву про розгляд справи у відсутність її та позивача, позов підтримала, проти винесення заочного не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 , яка про час та дату судового засідання повідомлена належним чином за останнім відомим місцем проживання, зареєстрованим у встановленому законом порядку та шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, в судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради направив пояснення, в яких просив прийняти рішення з урахуванням інтересів неповнолітнього та заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник Полтавської міської ради в особі Центру надання адміністративних послуг Полтавської міської ради в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомляв.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також доводи сторони відповідача, надавши належну правову оцінку доказам, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Положеннями п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом.
Згідно з вимогами ч.5 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.
Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до норм ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 3/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на жилий будинок від 24 червня 1987 року (а.с.5).
Як вбачається із копії домової книги будинку АДРЕСА_1 , за вказаною адресою зареєстровані, зокрема ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 20.03.2012 року, яка прибула з Львівської області таа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована як новонароджена 08.05.2012 року (а.с.87-98).
Факт не проживання відповідачів у квартирі позивача підтверджено свідченнями сусідів ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , які склали акт в тому, що у квартирі АДРЕСА_1 постійно проживають ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4 . ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_3 не проживають за вказаною адресою більше 7 років, їх особистих речей в будинку немає ( а.с.13).
Вирішуючи пред'явлені позовні вимоги суд враховує роз'яснення, викладені у п. 39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України в розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року, за якими члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлене домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Також, відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Так, глава 23 Цивільного кодексу України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд. Однак, як зазначено в ст. 13 ч. 3 Конституції України, власність зобов'язує, вона не повинна використовуватись на шкоду людині, суспільству. Тому право власності на житло охороняється правом лише настільки, наскільки його реалізація відповідає імперативним нормам закону. Пленум Верховного Суду України у постанові «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 року № 2 підкреслив, що правильний і своєчасний розгляд житлових спорів є гарантією реального здійснення конституційного права особи на житло, захисту прав і охоронюваних законом інтересів державних органів, підприємств, установ, організацій у здійсненні покладених на них завдань щодо управління житловим фондом, його експлуатації і збереження. Досконалий розгляд житлових спорів є запорукою своєчасного, реального здійснення конституційного права громадян на житло і зміцнення законності у житлових правовідносинах.
З вище викладених правових норм вбачається, що для ухвалення рішення про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, має бути належним чином доведено факт не проживання особи у приміщенні без поважних причин понад один рік. В той же час, в даному випадку, такі обставини належним чином доведені.
Суд вважає, що позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження факту, що відповідачі не проживають у спірній квартирі без поважних причин понад рік, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
За змістом ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Тому суд приходить до висновку про стягнення судових витрат в сумі 768, 40 грн. з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 259, 263-265, 273, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в її інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3 , треті особи: Полтавська міська рада в особі Центру надання адміністративних послуг Полтавської міської ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її малолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , такими що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , судовий збір в розмірі 768, 40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте Октябрським районним судом м.Полтави за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Представник позивача: ОСОБА_6 , АДРЕСА_4 .
Відповідач:
ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .
Треті особи:
Полтавська міська рада в особі Центру надання адміністративних послуг Полтавської міської ради, адреса: вул.Соборності, 36, м.Полтава.
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, адреса: вул.І.Мазепи, 30, м.Полтава.
Суддя Октябрського
районного суду м.Полтави Троцька А.І.