Справа № 372/2089/19
Провадження № 2-1292/19
(заочне)
21 листопада 2019 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Бондаренко Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному нерухомому майні,
07 червня 2019 року позивачі звернулися до суду з позовною заявою до відповідача про припинення права на частку у спільному нерухомому майні. В позовній заяві позивачі просять суд припинити право власності відповідача на 1/3 частину земельної ділянки НОМЕР_1 з кадастровим номером №3223151000:04:070:0024 з цільовим призначенням для садівництва, площею 0,0608 га за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, садове товариство « Берізка » та визнати за позивачами на 1/3 частину земельної ділянки НОМЕР_1 з кадастровим номером №3223151000:04:070:0024 з цільовим призначенням для садівництва, площею 0,0608 га за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, садове товариство « Берізка» . В обгрунтування позову зазначили, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01.12.2010 року за позивачами та відповідачем визнано право власності на частину майна в порядку спадкування, так 30.07.2013 року за кожним зареєстровано паво речових прав по 1/3 частині на земельну ділянку НОМЕР_1 з кадастровим номером №3223151000:04:070:0024 з цільовим призначенням для садівництва, площею 0,0608 га за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, садове товариство « Берізка» . 08.06.2017 року за кожним також зареєстровано в рівних частинах право власності на садовий будинок з допоміжними спорудами НОМЕР_1 за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка , садове товариство « Берізка ». Відповідач, як власник 1/3 частини земельної ділянки неодноразово створював перешкоди позивачам в користуванні будинком, тому позивач як співвласник 1/3 частини земельної ділянки та житлового будинку, право власності ніким не скасовано, вважає спільне користування майном не можливе, оскільки частина відповідача виходячи із загальної ділянки є замалою, виділити внатурі її не можливо, оскільки на ділянці знаходиться садовий будинок з допоміжними спорудами, які належать їм на праві приватної власності, відповідач своєю частиною не користується, тому просили захистити їх право в судовому порядку шляхом припинення права відповідача на 1/3 частину земельної ділянки та визнання за позивачами земельної ділянки.
18 липня 2019 року ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у цивільній справі та призначення підготовчого провадження у справі.
16 вересня 2019 року винесено ухвалу про закриття провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Представник позивачів ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, виклик відповідача здійснювався відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової Обухівського районного суду Київської області на офіційному веб-порталі «Судова Влада України».
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд вважав можливим розглянути спір у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 263 Цивільного процесуального Кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити (ст. 264 Цивільного процесуального Кодексу України).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01.12.2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками по 1/3 частини земельної ділянки НОМЕР_1 з кадастровим номером №3223151000:04:070:0024 з цільовим призначенням для садівництва, площею 0,0608 га за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, садове товариство « Берізка» .
Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна на праві спільної часткової власності по Ѕ частини за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до вищезгаданої статті Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Із змісту зазначеної норми закону випливає, що припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності сукупно передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України обставин, та за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном.
При встановленні обставин справи суд враховує те, що належна відповідачу частка у майні не є незначною по відношенню до частки позивачів.
Крім того, поняття «незначна частка» є оціночним і має встановлюватися, виходячи з конкретних обставин справи. При цьому, умовою припинення права на частку є саме незначний розмір частки у праві, а не частини спільного майна, яка припадає на цю частку.
Верховний Суд України під час розгляду справи № 6-37цс13 сформулював правову позицію від 15 травня 2013 року, згідно з якою для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених п. п. 1-3 ч. 1ст. 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Суд вважає, що 1/3 частка у власності на майно є не значною, оскільки позивачі маючи у власності 2/3 частку майна та пред'явивши позов про припинення права відповідача у спільному майні, навели достатніх правових і фактичних підстав наявності у них переважного права на майно, порушення їх прав власника іншою стороною.
Відповідно до ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Статтею 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частки спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Згідно з ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що знаходиться у спільній частковій власності.
Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Згідно з ч. 3 ст.364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене суд вважає звернення позивачів правомірним, відповідач переконливих заперечень на позов не подав, доводи позивачів не спростував, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат сторонами на вирішення суду не подавалось.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 259, 264-265, 268, 273, 365 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 321, 328, 358, 364, 365, 367, 377, 392 ЦК України, ст.ст. 5, 80, 120, 125, 141, 153 ЗК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Припинити право власності ОСОБА_3 на 1/3 частину земельної ділянки НОМЕР_1 з кадастровим номером №3223151000:04:070:0024 з цільовим призначенням для садівництва, площею 0,0608 га за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, садове товариство «Берізка» .
Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину земельної ділянки НОМЕР_1 з кадастровим номером №3223151000:04:070:0024 з цільовим призначенням для садівництва, площею 0,0608 га за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, садове товариство « Берізка» .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя М.В.Кравченко