Справа № 373/1924/18
03 грудня 2019 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Залеської А.О.
при секретарі Руденко О.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Переяславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Воробей О.М., ОСОБА_2 , третя особа: Переяслав-Хмельницька міська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною позовною заявою та просить визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 , складений на користь ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Воробей О.М. 18 жовтня 2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Позивач подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за правом представлення та дізналася про заповіт, яким ОСОБА_3 все своє майно заповіла відповідачу ОСОБА_4 Ц. Вважає, що заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Воробей О.М. 18 жовтня 2017 року на користь ОСОБА_2 , з яким вона проживала до дня смерті, був складений поза волею баби, під впливом фізичного або психічного насильства. Вказує, що саме з метою недопущення складання заповіту на користь ОСОБА_2 . ОСОБА_3 віддала паспорт племінниці, а незадовго до складання оспорюваного заповіту ОСОБА_3 через вікно своєї квартири передала сусідці записку про те, що її незаконно утримують в квартирі.
Ухвалою суду від 13.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. Учасникам справи роз'яснено їх право та строки для подання заяв по суті спору.
28.11.2018 надійшов відзив на позов від ОСОБА_2 із запереченнями проти позову, де він, зокрема, посилається на безпідставність позову в частині оскарження волевиявлення особи при складанні заповіту та на дотримання вимог Закону України «Про нотаріат» при встановленні особи за паспортом громадянина України та посвідчення заповіту в присутності двох свідків.
04.12.2018 надійшов відзив на позов від приватного нотаріуса Воробей О., яка вказала обставини посвідчення заповіту ОСОБА_3 , зокрема, що особу заповідача вона встановила за паспортом громадянина України НОМЕР_1 , який був пред'явлений їй та зроблено з нього копію.
04.12.2018 на вимогу суду про витребування доказів від Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори надійшла спадкова справа заведена після смерті ОСОБА_3 .
04.12.2018 представник позивача ОСОБА_5 ознайомився з усіма матеріалами цивільної справи.
03.01.2019 суд постановив ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в судовому засідання.
03.12.2019 в судовому засіданні після допиту свідків та дослідження доказів представник позивача ОСОБА_5 заявив клопотання, про призначення судом технічної експертизи документу з метою з'ясування питання: чи виготовлялась ксерокопія паспорта ОСОБА_3 в момент складання нею заповіту з оригіналу цього паспорта.
Клопотання обґрунтоване тим, що відповідь на дане питання дасть можливість підтвердити чи спростувати твердження позивача, що померла ОСОБА_3 неодноразово скаржилась, що її примушують до складання заповіту, а тому вона віддала свій паспорт племінниці ОСОБА_6 .
Вказує, що про невизнання факту складання оспорюваного заповіту за відсутності оригіналу паспорта заповідача представник позивача дізнався лише в судовому засіданні. Проведення вказаної технічної експертизи документа дасть можливість перевірити показання свідків. З метою проведення експертного дослідження представник просив суд витребувати у нотаріуса ксерокопію паспорта ОСОБА_3 , яку вона посвідчила, а від ОСОБА_6 витребувати оригінал цього паспорта.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 та сам відповідач категорично заперечили проти даного клопотання. Представник вказав, що відповідь на поставлене експерту питання знаходиться поза межами предмету доказування, яким за змістом позову є наявність у заповідача волі на складання заповіту, а не порядок посвідчення заповіту нотаріусом. Крім того, представнику позивача з відзивів на позов ще з підготовчого засідання було відомо, що відповідачами не визнаються ті обставини, які зазначені у позові. Вважає, що представники позивача навмисно затягують розгляд справи, просив залишити клопотання без задоволення.
Вислухавши сторони, суд дійшов наступних висновків.
За правилами ч.2-4 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до ч.3 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
У підготовчому засіданні, суд, серед іншого: вирішує питання про витребування додаткових доказів, про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше, вирішує питання про призначення експертизи, виклик в судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста, встановлює порядок з'ясування обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті (ч.2 ст. 197 ЦПК).
Згідно з ч.1 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат ( ст.209 ЦПК).
За правилами ч.2 ст. 222 ЦПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявленів підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Як встановлено, в підготовчому засіданні ні відповідач ОСОБА_2 ні приватний нотаріус Воробей О.М. не визнали жодних обставин, на які посилалась позивач у своєму позові, окрім того, що позивач є онукою спадкодавця ОСОБА_3 та факту смерті заповідача.
Враховуючи те, що позивач та його представники при поданні позову та в підготовчому засіданні не просили про призначення експертизи документа - ксерокопії паспорта ОСОБА_3 , яка міститься в матеріалах спадкової справи, хоч в позовній заяві вказано, що на момент посвідчення спірного заповіту паспорт ОСОБА_3 перебував у її племінниці; не просили про витребування доказів для проведення експертизи; також не просили визначити додатковий строк для подання відповідних клопотань, суд з врахуванням вищевикладених норм процесуального закону, не находить підстав для розгляду клопотання про призначення експертизи на стадії закінчення зсування обставин справи та перевірки їх доказами, а також для задоволення клопотання про витребування доказів з метою надання їх на експертне дослідження.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.209, ч.2 ст. 222 ЦПК України, суд
Клопотання представника позивача про призначення судової технічної експертизи документу - залишити без розгляду.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя