Справа № 372/4226/19
Провадження № 2-з-38/19
іменем України
25 листопада 2019 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Кравченко М.В., розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
22 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на об'єкт нерухомості - житловий будинок з надвірними побудовами, площею 713,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 1430051) та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та заборонити ОСОБА_2 , Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб'єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав на нерухоме майно, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо вищевказаного об'єкту нерухомості житловий будинок з надвірними побудовами, площею 713,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 1430051) та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та заборонити ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви вказав, що ним було подано позовну заяву саме до Обухівського районного суду Київської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного будинку, в порядку виключної підсудності, що передбачено п.1 ст.30 ЦПК України. Так, заявником з метою захисту своїх прав та охоронюваних Конституцією України інтересів звернувся із відповідною заявою про забезпечення позову, оскільки вважає, що його права та інтереси порушені внаслідок протиправних ОСОБА_3 щодо відчуження належного йому майна на користь близьких йому осіб (тещі) з метою уникнення виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а при наступному відчужені такого нерухомого майна може скластися ситуація за якої буде ускладнено та унеможливлено виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника. Заявник вважає, що правочин у вигляді договору купівлі-продажу укладено з метою уникнення можливості стягнення численних заборгованостей перед банками та фізичними особами, в тому числі і перед заявником. Перереєстрація відповідачем ОСОБА_3 належному йому майна на ОСОБА_2 на підставі оскаржуваного договору купівлі-продажу носить виключно формальний характер та направлений на приховування ОСОБА_3 належного йому майна, яким він фактично володіє та користується до цього часу. Також заявник зазначив, що ОСОБА_3 вживає заходи щодо продажу житлового будинку з надвірними побудовами, площею 713,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому вважає, що не забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно може унеможливити та/або ускладнити виконання рішення суду або ефективності захисту інтересів позивача, доказом чого додав скрин оголошення із сайту продажу нерухомості.
Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, яким зокрема може бути накладення арешту на майно.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч.1 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Відповідно до ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
У відповідності до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Тому, не може бути задоволено заяву про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
За змістом заяви заявник ОСОБА_1 просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомості - житловий будинок з надвірними побудовами, площею 713,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 1430051) та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та заборонити ОСОБА_2 , Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб'єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав на нерухоме майно, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо вищевказаного об'єкту нерухомості житловий будинок з надвірними побудовами, площею 713,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 1430051) та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та заборонити ОСОБА_2 , оскільки відповідач може вчинити заходи відчуження майна, з метою уникнення виконання взятих на себе зобов'язань що в подальшому може призвести до ускладнення та унеможливлення виконання рішення суду.
Заявником не обґрунтовано необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову що зазначено у заяві; не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову; не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Розглядаючи заявлену вимогу, суд вважає, що заявником не наведено жодних підстав для забезпечення позову, обґрунтування необхідності його застосування, не представлено відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чи призведе до порушення прав позивача.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали.
Суддя М.В. Кравченко