Справа № 369/4085/19
Провадження №2/369/2548/19
06.11.2019 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
В провадженні Києво-Святошинського перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
05 листопада 2019 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відповідно до якої просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на 1/3 частини жилого будинку АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 .
Заява про забезпечення позову обґрунтована ризиком того, що відповідач може не виконати рішення суду у разі задоволення позову, шляхом продажу належного відповідачу майна.
Заявник вказує, що відповідачем виставлено житловий будинок АДРЕСА_1 напродаж, що підтверджується оголошенням на сайті.
Дослідивши матеріали заяви, вважаю, що вона підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, заявником не сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.
Разом з тим до заяви про забезпечення позову позивачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ст.. 82 ЦПК України та ст.. 8 ЗУ «Про судовий збір», оскільки позивач у серпні 2019 року втратив роботу, крім того є багатодітним батьком. Вказує також, що з заявою про забезпечення доказів звертається втретє, тому просить звільнити його від сплати судового збору. До клопотання додано копія посвідчення № 007974 багатодітної сім'ї, відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків, відповідно до якої інформація про доходи ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2018 року по 4 квартал 2018 року відсутня, а також довідка від 28.10.2019 року № 1956 з Київського міського центру зайнятості відповідно ддо якої ОСОБА_1 з 08.08.2019 року зареєстрований в Оболонській районній філії Київського міського центру зайнятості як безробітній.
Разом з тим ст. 82 ЦПК України врегульовано питання звільнення від доказування, а не звільнення від сплати судового збору.
Частиною 1 статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, щостаттею 129 Конституції Українизакріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
У п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Предмет позовних вимог та надані позивачем документи та їх копії не можуть свідчити про скрутний майновий стан позивача, позивачем не надано інших належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його майновий стан на день звернення до суду об'єктивно перешкоджає сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі, або навіть в частині.
Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням зазначеного, вважаю, що подану заяву про забезпечення позову слід повернути заявнику, оскільки її подано без додержання вимог визначених ст. 151 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 151, 153, 259-261, 268, 353-355 ЦПК України, суддя, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Заяву позивача ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Н.С. Пінкевич