Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему 18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
21 листопада 2019 року м. Черкаси справа № 925/1115/19
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Сахно І.В., за участю представників сторін:
від прокуратури - Бутар В.С. - прокурор відділу, за посвідченням,
від позивача 1 - представник не з'явився,
від позивача 2 - представник не з'явився,
від відповідача 1 - Недзеленко І.М. - особисто,
від відповідача 2 - Скрипник М.Г. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу
за позовом виконувача обов'язків керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради (Позивач 1)
та Департаменту освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації (Позивач 2)
до Фізичної особи-підприємця Недзеленко Інни Миколаївни (Відповідач 1)
та Комунального закладу «Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради» (Відповідач 2)
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 77135 грн 05 коп.,
Виконувач обов'язків керівника Смілянської місцевої прокуратури (20700, м. Сміла, Черкаська область, вул. Ю.Кондратюка, 25) звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради (18001, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, код ЄДРПОУ 24411541) та Департаменту освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації (18001, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, код ЄДРПОУ 02141265) з позовом до Фізичної особи-підприємця Недзеленко Інни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) та Комунального закладу "Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради" (20701, м. Сміла, пров. Захисників України, 34, код ЄДРПОУ 21378797), у якому просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 21.02.2018 до договору № 17 від 22.01.2018, укладеного між КЗ "Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради" та ФОП Недзеленко І.М.;
- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 02.05.2018 до договору № 17 від 22.01.2018, укладеного між КЗ "Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради" та ФОП Недзеленко І.М.;
- визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 21.01.2019 до договору № 17 від 22.01.2018, укладеного між КЗ "Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради" та ФОП Недзеленко І.М.;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Недзеленко Інни Миколаївни на користь Комунального закладу "Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради" надміру сплачені бюджетні кошти в сумі 77135 грн 05 коп.;
- стягнути з відповідачів судові витрати.
Позов прокурора мотивований тим, що додаткові угоди №2 від 21.02.2018 та №2 від 02.05.2018, №8 від 21.01.2019 якими внесено зміни до основного договору № 17 від 22.01.2018 укладені між Смілянською загальноосвітньою школою-інтернатом I-III ступенів Черкаської обласної ради (Відповідач 2) та Фізичною особою-підприємцем Недзеленко І.М. (Відповідач 1) за результатами закупівлі за державні кошти з порушенням вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель.
Ухвалою від 20 вересня 2019 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 заяву Фізичної особи-підприємця Недзеленко Інни Миколаївни (Відповідач 1) від 14.10.2019 про відкладення розгляду справи у підготовчому засіданні на іншу дату задоволено. Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 10 годину 45 хвилин 29 жовтня 2019 року.
У судове зсідання 29 жовтня 2019 року Позивачі та Відповідач 1 представників не направили, про причини неявки суду не повідомили.
Ухвали суду від 20 вересня та 15 жовтня 2019 року були отримані уповноваженими представниками учасників справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень, які наявні у матеріалах справи (а.с. 99-107, 115-120).
Відповідачі у встановлений судом строк відзивів на позов не надали.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.10.2019 відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 год. 00 хв. 12 листопада 2019 року.
12 листопада 2019 року відповідач 1 подав до суду відзив на позов, однак суд залишає даний відзив без розгляду виходячи з наступного.
Згідно з ст. 178 ГПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати:
1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;
2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст. 251 ГПК України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалу суду від 20 вересня 2019 року про відкриття провадження у справі відповідач 1 отримав 25 вересня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 100)
Тобто, відзив на позов відповідач мав право подати суду до 12 жовтня 2019 року, а не 12 листопада 2019 року.
Також ч.1 ст.119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Проте, відповідних клопотань до суду від відповідача 1 не надходило.
Таким чином, відповідач 1 не скористався своїм правом подати відзив у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а подав його з порушенням строків, встановлених ГПК України для подання суду відзиву на позов, тому останній долучається до матеріалів справи, але залишається без розгляду.
12 листопада 2019 року відповідач 2 подав до суду додаткові письмові пояснення, в судовому засіданні 21.10.2019 представник відповідача 2 просила не брати письмові пояснення до відома.
Позивачі в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.
12 листопада 2019 року позивач 1 направив до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити з підстав та мотивів, зазначених у позовній заяві.
Відповідач 1 в судовому засіданні проти позову заперечила з наступних підстав.
- укладанню кожної з додаткових угод передувало надання постачальником відповідних документальних підтверджень коливання ціни за одиницю товару, а саме: лист Державної служби статистики України від 13.02.2018 № 05-17/461 з інформацією щодо середніх цін на запитувані товари по Черкаській області за січень 2018 року, лист Державної служби статистики України від 10.04.2018 № 05-17/1140 з інформацією щодо середніх цін на запитувані товари по Черкаській області за лютий 2018 року, експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 03.04.2018 № 0-264, лист Державної служби статистики України від 15.01.2019 № 05-17 з інформацією щодо середніх цін на запитувані товари по Черкаській області за грудень 2018 року, жоден з цих документів позивач не визнає, як належу підставу.
- ні статтею 36 Закону, а ні в цілому Законом не визначений орган, який має право або повинен надавати документальне підтвердження того, чи було коливання цін та відсутня вимога про те, що постачальник повинен документально підтверджувати це коливання. До того ж у статті 1 Закону відсутнє тлумачення самого терміну «коливання цін.»
- посилання Позивача на роз'яснення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору» є недоречним, так як цей лист не є актом нормативного характеру.
- відсутнє чітке визначення/тлумачення правової природи «безпідставно сплачені кошти (надміру сплачені бюджетні кошти)» та відповідне правове обґрунтування вимог в цій частині.
- орган прокуратури не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення алгоритму та здійснення розрахунків надміру сплачено бюджетних коштів на суму 77 135 грн. 05 коп. (46 163,68 +18 195,60 + 12 775,77).
- в зв'язку з наявністю між сторонами договірних відносин, застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК, яка містися в главі 83 ЦК України суперечить правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду (постанова від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) щодо неможливості застосування судом положень глави 83 ЦК України у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав при наявності договірного характеру спірних правовідносин.
Представник відповідач 2 в судовому засіданні проти позову заперечила повністю, оскільки стверджує, що комунальний заклад «Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради» діяв відповідно до чинного законодавства України в межах повноважень, тому ознаки протиправності в його діях відсутні.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 21.11.2019 проголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.
Заслухавши доводи та пояснення прокурора, відповідачів, дослідивши наявні в справі матеріали, суд встановив наступні обставини справи.
Смілянською загальноосвітньою школою - інтернат І-ІІІ ступенів Черкаської обласної ради проведено відкриті торги щодо закупівлі 2000 кг свинини свіжої чи охолодженої без кістки, 880 кг філе курячого свіжого чи охолодженого та 1400 кг четверті курячої свіжої чи охолодженої для навчального закладу.
Оголошення про проведення відкритих торгів 19.12.2017 оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті «Рrоzоrrо - публічні закупівлі» за UА-2017-12-19-002652-а. Основним критерієм вибору переможця є ціна.
Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися:
1) ФОП Недзеленко І.М., остаточна пропозиція: 303430,40 грн.;
2) ФОП Токаренко О.В., остаточна пропозиція: 303836,00 грн.;
3) ТОВ «Хлібний Дім-Україна», остаточна пропозиція: 326331,28 грн.
За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено ФОП Недзеленко І.М. з ціновою пропозицією 303430.40 грн.
22 січня 2018 року Смілянська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів Черкаської обласної ради (покупець) та фізична особа - підприемець Недзеленко І.М. (постачальник) уклали договір № 17 про закупівлю продукції за державні кошти (а.с.23-26), відповідно до якого постачальник зобов'язувався у 2018 році поставити покупцеві м'ясо (код за ДК 021:2015 -15110000-2), визначене в п. 2.1 договору, а покупець прийняти і оплатити продукцію (п 1.1 договору).
Відповідно до п.7.7. договору, його ціна становить 303430,40 грн..
Розділом ІІ договору визначено асортимент та кількість продукції, а саме загальна кількість товару, що підлягає поставці у 2018 році складає 2000 кг свинини свіжої чи охолодженої без кістки, 880 кг філе курячою свіжого чи охолодженого та 1400 кг четверті курячої свіжої чи охолодженої.
Відповідно до п. 7.8 договору одиниця виміру 1 кг, ціна за одиницю товару - 90,0012 грн. без ПДВ - свинина свіжа чи охолоджена без кістки, 75,00 грн. без ПДВ - філе куряче свіже чи охолоджене та 41,02 грн. без ПДВ - четверть куряча свіжа чи охолоджена.
Відповідно до п. 7.9. договору сторони дійшли згоди, що зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
16.02.2018 постачальник звернувся до замовника з листом № 01/2-11 з проханням щодо підвищення ціни на свинину свіжу чи охолоджену без кістки до 99,00 грн/кг, філе куряче свіже чи охолоджене до 82,50 грн/кг та четверть курячу свіжу чи охолоджену до 45,12 грн/кг, долучивши лист Державної служби статистики України від 13.02.2018 № 05-17/461 з інформацією щодо середніх цін на запитувані товари по Черкаській області за січень 2018 року.
21 лютого 2018 року Смілянська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів Черкаської обласної ради (покупець) та фізична особа - підприемець Недзеленко І.М. (постачальник) уклали додаткову угоду № 2. Відповідно до даної угоди збільшено ціну за одиницю товару, а саме визначено ціну: свинина свіжа чи охолоджена без кістки - 99,00 грн/кг, філе куряче свіже чи охолоджене - 82,50 грн/кг, четверть куряча свіжа чи охолоджена - 45,12 грн/кг (а.с. 28).
16.04.2018 постачальник звернувся до замовника з листом № 04/4-22 з проханням щодо підвищення ціни на свинину свіжу чи охолоджену без кістки до 108,90 грн/кг, філе куряче свіже чи охолоджене до 90,75 грн/кг та четверть курячу свіжу чи охолоджену до 49,63 грн/кг, долучивши експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № 0-264 від 03.04.2018, згідно якого середній рівень роздрібної ринкової вартості продуктів харчування, згідно заявки замовника, станом на 03.04.2018 у Черкаській області становить: м'ясо свинини - 130,00-145,00 грн/кг, філе куряче - 92,75-96,49 грн/кг та лист Державної служби статистики України від 10.04.2018 № 05-17/1140 з інформацією щодо середніх цін на запитувані товари по Черкаській області за лютий 2018 року.
02 травня 2018 року Смілянська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів Черкаської обласної ради (покупець) та фізична особа - підприемець Недзеленко І.М. (постачальник) уклали додаткову угоду № 2, якою збільшено ціну за одиницю товару та визначено ціну: свинина свіжа чи охолоджена без кістки - 108,90 грн/кг, філе куряче свіже чи охолоджене - 90,75 грн/кг, четверть куряча свіжа чи охолоджена - 49,63 грн/кг (а.с. 29)
Відповідно до витягу з ЄДРПОУ комунальний заклад «Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради» є правонаступником Смілянської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Черкаської обласної ради (а.с. 85-88).
Згідно з п. 2 Статуту комунального закладу «Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради», затвердженого розпорядженням голови Черкаської обласної ради від 06.12.2018 №402-р у редакції розпорядження Черкаської обласної ради від 24.06.2019 № 288-р комунальний заклад «Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради» є правонаступником комунального закладу «Смілянська спеціалізована мистецька школа Черкаської обласної ради»
Додатковою угодою №6 від 14.01.19 сторони домовились змінити найменування Смілянська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів Черкаської обласної ради на Комунальний заклад «Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради» у зв'язку з державною реєстрацією зміни найменування, чим внесли зміни до п. 13 договору № 17 від 22.01.2018.
17.01.2019 постачальник звернувся до замовника з листом № 02/4-25 з проханням щодо підвищення ціни на свинину свіжу чи охолоджену без кістки до 119,79 грн/кг, філе куряче свіже чи охолоджене до 99,83 грн/кг та четверть курячу свіжу чи охолоджену до 54,59 грн/кг, долучивши лист Державної служби статистики України від 15.01.2019 № 05-17 з інформацією щодо середніх цін на запитувані товари по Черкаській області за грудень 2018 року.
21 січня 2019 року Комунальним закладом «Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради» (покупець) та фізична особа - підприемець Недзеленко І.М. (постачальник) уклали додаткову угоду № 8, якою збільшено ціну за одиницю товару та визначено ціну: свинина свіжа чи охолоджена без кістки - 119,79 грн/кг, філе куряче свіже чи охолоджене - 99,83 грн/кг, четверть куряча свіжа чи охолоджена - 54,59 грн/кг (а.с. 34).
Відповідно до довідки комунального закладу «Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради» від 11.03.2019 № 91 на виконання умов договору № 17 від 22.01.2018 Комунальному закладу «Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради» (Відповідач 2) фізичною особою-підприємцем Недзеленко І. М. (Відповідач 1) поставлено 186,05 кг свинини свіжої чи охолодженої без кістки за ціною 90,00 грн/кг, на суму 16744,50 грн, 153,3 кг філе курячого свіжого чи охолодженого за ціною 75,00 грн/кг, на суму 11497,50 грн, 137.20 кг четверті курячої свіжої чи охолодженої за ціною 41,02 грн/кг, на суму 5627,94 грн (а.с. 40).
На виконання договору № 17 від 22.01.2018 з урахуванням додаткової угоди № 2 від 21.02.2018 поставлено 360,04 кг свинини свіжої чи охолодженої без кістки за ціною 99,00 грн/кг, на суму 35643,96 грн, 98,4 кг філе курячого свіжого чи охолодженого за ціною 82,50 грн/кг, на суму 8118,00 грн, 135,7 кг четверті курячої свіжої чи охолодженої за ціною 45,12 грн/кг, на суму 6122,78 грн.
На виконання договору № 17 від 22.01.2018 з урахуванням додаткової угоди № 2 від 02.05.2018 поставлено 1221,333 кг свинини свіжої чи охолодженої без кістки за ціною 108,90грн/кг, на суму 133003,16 грн, 93.00 кг філе курячого свіжого чи охолодженого за ціною 90,75 грн/кг, на суму 8439,75 грн, 561,00 кг четверті курячої свіжої чи охолодженої за ціною 49,63 грн/кг, на суму 27842,43 грн.
На виконання договору № 17 від 22.01.2018 з урахуванням додаткової угоди № 8 від 21.01.2019 поставлено 103,915 кг свинини свіжої чи охолодженої без кістки за ціною 119,79 грн/кг, на суму 12447,98 грн, 181,045 кг філе курячого свіжого чи охолодженого за ціною 99,83 грн/кг, на суму 18073,72 грн., 129,79 кг четверті курячої свіжої чи охолодженої за ціною 54,59 грн/кг, на суму 7085,24 грн.
Смілянською місцевою прокуратурою вивчалось питання дотримання вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель за рахунок державних коштів, в результаті чого було встановлено, що додаткові угоди №2 від 21.02.2018 та №2 від 02.05.2018, №8 від 21.01.2019 якими внесено зміни до основного договору № 17 від 22.01.2018 укладені між Смілянською загальноосвітньою школою-інтернатом І-ІІІ ступенів Черкаської обласної ради (Відповідач 2) та Фізичною особою-підприємцем Недзеленко І.М. (Відповідач 1) з порушенням вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель.
Посилаючись на те, що оспорювані додаткові угоди №2 від 21.02.2018 та №2 від 02.05.2018, №8 від 21.01.2019 якими внесено зміни до основного договору № 17 від 22.01.2018 були укладені відповідачами з порушенням вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель, прокурор звернувся з даним позовом до суду про визнання таких правочинів недійсними, а також про стягнення надмірно сплачених на їх виконання бюджетних коштів у розмірі 77135 грн 05 коп.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами у даній справі, суд вважає, що спірні правовідносини виникли в сфері державних закупівель, які регулюються, зокрема, положеннями Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до ст. 183 ГК України укладання сторонами договору за державним замовленням (державного контракту) здійснюється в порядку, передбаченому ст. 181 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених законодавством.
Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарського договору шляхом надання однією із сторін проекту договору іншій стороні.
Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України "Про публічні закупівлі", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, з метою забезпечення ефективного, прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Пунктом 20 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з п. 5 ст. 1 "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Пунктами 9, 18 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що замовниками є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.
Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами, як добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Основні вимоги до договору про закупівлю, а також виключні підстави для внесення змін до істотних умов такого договору встановлені статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно з п. 4 вказаної норми умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Таким чином, для зміни ціни за одиницю товару законодавець встановив наступні обов'язкові умови:
- ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від встановленої ціни за одиницю товару в договорі;
- відбулося коливання ціни такого товару на ринку;
- зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Інших умов для збільшення ціни за одиницю товару Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 904/6861/17, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі.
Тобто, задля дотримання вимоги щодо недопущення збільшення загальної суми договору, замовнику необхідно здійснити пропорційне зменшення обсягу закупівлі товару.
При цьому, для прийняття такого рішення у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції.
Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, основним із завдань Міністерства економічного розвитку і торгівлі України є забезпечення і формування державної політики у сфері державних та публічних закупівель, а тому роз'яснення саме вказаного органу має важливе значення для розуміння та правильної інтерпретації вказаної статті закону.
Так, згідно з роз'ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.
Одним із таких органів є Державна служба статистики України (надалі - Держстат), яку відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 №481, визначено як спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі статистики, одним з основних завдань якого є реалізація державної політики у сфері статистики. Держстат організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для внесення змін до договору та укладення додаткової угоди № 2 від 22.01.2018 стали надані відповідачем 1 дані Державної служби статистики України від 13.02.2018 № 05-17/461, де зазначені середні ринкові ціни на запитувані товари.
Згідно з даними Державної служби статистики України, зазначеними у листі від 26.06.2019 № 05-15/2220-19, коливання ціни на свинину свіжу чи охолоджену без кістки, філе куряче свіже чи охолоджене та четверть курячу свіжу чи охолоджену у бік збільшення, у порівнянні січень 2018 року (укладання договору) та лютий 2018 року (укладання додаткової угоди № 2) не відбувалось, навпаки, ціна на товар зменшилась (а.с. 62)
З викладеного слідує, що додаткова угода № 2 від 21.02.2018 до договору № 17 від 22.01.2018 про закупівлю свинини свіжої чи охолодженої без кістки, філе курячого свіжого чи охолодженого та четверті курячої свіжу чи охолодженої за державні кошти, між Смілянською загальноосвітньою школою-інтернатом І-ІІІ ступенів Черкаської обласної ради (Відповідач 2) та Фізичною особою-підприємцем Недзеленко І.М. (Відповідач 1), укладена за відсутності коливання ціни на товар у бік збільшення, тобто в порушення вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для збільшення ціни та укладення додаткової угоди № 2 від 02.05.2018 до договору став наданий відповідачем експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 03.04.2018 № 0-264, згідно якого середній рівень роздрібної ринкової вартості продуктів харчування, згідно заявки замовника, станом на 03.04.2018 у Черкаській області становить: м'ясо свинини - 130,00-145,00 грн/кг, філе куряче - 92,75-96,49 грн/кг та лист Державної служби статистики України від 10.04.2018 № 05-17/1140 з інформацією щодо середніх цін на запитувані товари по Черкаській області за лютий 2018 року
Судом встановлено, що вище вказаний висновок не є підставою для підвищення ціни, оскільки: по-перше, у договорі сторони чітко визначили підстави, за яких можливе підвищення ціни на товар, проте, серед цих підстав, як зазначалося вище, відсутнє посилання на висновки торгово-промислових палат: по-друге: діапазон цін на товари експерти формують на підставі заявки замовника, про що зазначено безпосередньо у експертному висновку. При цьому, замовник експертизи зазначив конкретну дату, відповідно станом на яку і дійсний визначений висновком діапазон цін.
Таким чином, висновок Черкаської торгово-промислової палати свідчить про середній рівень ринкової вартості продуктів харчування станом на 03.04.2018, не може підтверджувати вартість продукції станом на 02.05.2018 та не являється належним підтвердженням факту наявності коливання ціни.
Згідно з ч.1 п.1 ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати мають право проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців.
Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
З огляду на викладене, судом встановлено, що викладені у висновку Черкаської торгово-промислової палати від 03.04.20118 не можуть підтверджувати вартість продукції станом на 02.05.2018, а тим більше підтверджувати факт наявності коливання ціни.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що додаткова угода № 2 від 02.05.2018 до договору № 17 від 22.01.2018 про закупівлю свинини свіжої чи охолодженої без кістки, філе курячого свіжого чи охолодженого та четверті курячої свіжу чи охолодженої за державні кошти, між Смілянською загальноосвітньою школою-інтернатом І-ІІІ ступенів Черкаської обласної ради (Відповідач 2) та Фізичною особою-підприємцем Недзеленко І.М. (Відповідач 1), укладена за відсутності коливання ціни на товар у бік збільшення, тобто в порушення вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для внесення змін до договору та укладення додаткової угоди № 8 від 21.01.2019 стали надані відповідачем 1 дані Державної служби статистики України від 15.01.2019 № 05-17, де зазначені середні ринкові ціни на запитувані товари по черкаській області за грудень 2018 року.
Враховуючи, що додатковою угодою №2 від 21.02.2018 та додатковою угодою №2 від 02.05.2018 необґрунтовано збільшено ціну на продукцію, то ціна, яка збільшена в результаті укладення додаткової угоди № 8 від 21.01.2019, а саме, свинина свіжа чи охолоджена без кістки - 119,79 грн/кг, філе куряче свіже чи охолоджене - 99,83 грн/кг, четверть куряча свіжа чи охолоджена - 54,59 грн/кг, значно перевищує 10% від вартості за одиницю товару, визначеної договором від 22.01.2018 № 17, а саме, ціна за одиницю товару - 90,0012 грн. без ПДВ - свинина свіжа чи охолоджена без кістки, 75,00 грн. без ПДВ - філе куряче свіже чи охолоджене та 41,02 грн. без ПДВ - четверть куряча свіжа чи охолоджена.
Крім того, внаслідок укладення додаткової угоди № 8 від 21.01.2019 також було суттєво зменшено обсяги продукції, що планувалося закупити та збільшено ціну за одиницю товару, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації.
За таких обставин, додаткова угода № 8 від 21.01.2019 також укладена з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та умов договору від 22.01.2018 № 17.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до норми 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; іншими способами, передбаченими законом.
У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За приписами частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною першою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
З огляду на викладені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що додаткові угоди №2 від 21.02.2018 та №2 від 02.05.2018, № 8 від 21.01.2019, якими внесено зміни до договору про закупівлю товарів за державні кошти №17 від 22.01.2018, були укладені з порушенням вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель, а саме, приписів ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак, підлягають визнанню недійсними.
Також в позовній заяві прокурор просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Недзеленко Інни Миколаївни на користь Комунального закладу "Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради" надміру сплачені бюджетні кошти в сумі 77135 грн 05 коп..
Згідно з умовами основного договору ціна за одиницю товару має становити: свинина свіжа чи охолоджена без кістки риби - 90,00 грн/кг, філе куряче свіже чи охолоджене - 75.00 грн/кг та четверть куряча свіжа чи охолоджена - 41,02 грн/кг.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання оскаржуваних угод поставлено товару свинина свіжа чи охолоджена без кістки у кількості 1685,288 кг тобто повинно бути сплачено 151 675,92 грн (1685,288*90). Фактично, з урахуванням оскаржуваних угод сплачено 197839,6 грн (16744,50+181095,1). Таким чином, за закупівлю свинини свіжої чи охолодженої без кістки надміру сплачено бюджетних коштів на суму 46 163 грн. 68 коп. (197 839,6-151 675,92).
Всього, на виконання оскаржуваних угод поставлено товару філе курячого свіжого чи охолодженого у кількості 372,445 кг. тобто повинно бути сплачено 27933,37 грн (372,445*75,00). Фактично, з урахуванням оскаржуваних угод сплачено 46 128,97 грн (1 1497,50 + 8118,00 + 8439,75 + 18073,72). Таким чином, за закупівлю філе курячого свіжого чи охолодженого надміру сплачено бюджетних коштів на суму 18 195 грн 60 коп. (46 128,97-27 933,37).
Всього, на виконання оскаржуваних угод поставлено товару четверті курячої свіжої чи охолодженої у кількості 826,49 кг, тобто повинно бути сплачено 33 902,62 грн (826,49*41,02). Фактично, з урахуванням оскаржуваних угод сплачено 46 678,39 грн (5627,94 + 6122,78 + 27842,43 + 7085,24). Таким чином, за закупівлю філе курячого свіжого чи охолодженого надміру сплачено бюджетних коштів на суму 12 775 грн. 77 коп. (46 678,39-33 902,62).
Отже, на підставі оскаржуваних додаткових угод надміру сплачено бюджетних коштів на суму 77 135 грн 05 коп. (46 163,68 +18195,60 + 12775,77).
Положеннями ч. 1 ст. 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Верховним Судом України у листі від 24.11.2008 "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" у розділі "Застосування правових наслідків недійсності правочину" до відома судів доведено, що визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом. І хоча реституція не передбачена у ст.16 ЦК як один із способів захисту, проте норма ч.1 ст.216 ЦК є імперативною і суд має забезпечити зазначені в ній правові наслідки. Реституцію цілком можна вважати окремим способом захисту цивільних прав, які порушуються у зв'язку з недійсністю правочину, оскільки у ст.16 ЦК немає вичерпного переліку способів захисту цивільних прав.
Крім того, у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
При цьому, суд зазначає, що загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, а отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi вказаної норми лише за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17.
Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення,
Враховуючи викладене, набуте стороною майно (грошові кошти) за правочином, який в подальшому було визнано судом недійсним, є безпідставно отриманим та підлягає поверненню іншій стороні на підставі п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України.
Як встановлено судом, на виконання умов договору про закупівлю № 17 від 22.01.2018, з урахуванням укладених між сторонами додаткових угод до договору, відповідач 1 поставляв позивачеві продукти харчування, а відповідач 2 відповідно здійснював оплату за отриману від відповідача 1 продукцію.
При цьому, поставка продукції та його оплата здійснювались за ціною, погодженою сторонами, у тому числі, додатковими угодами №2 від 21.02.2018 та №2 від 02.05.2018, № 8 від 21.01.2019.
Враховуючи, що вказані додаткові угоди визнані недійсними, суд вважає, що сплачені на їх підставі грошові кошти, тобто оплата вартості поставленої продукції з урахуванням збільшеної такими угодами ціни, є безпідставно набутим майном в розумінні ст. 1212 ЦК України.
За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що грошові кошти, які становлять різницю в коштах фактично сплачених за поставлену продукцію та коштах, що повинні були бути сплачені замовником за відсутності недійсних додаткових угод є безпідставно отриманими відповідачем 1.
Так, перевіривши здійснений прокурором розрахунок безпідставно набутих відповідачем 1 грошових коштів, враховуючи відсутність контррозрахунку останнього, суд встановив, що такий є правильним, а сума надмірно сплачених позивачем грошових коштів на підставі додаткових угод №2 від 21.02.2018 та №2 від 02.05.2018, № 8 від 21.01.2019 становить 77 135,05 грн.
З огляду на те, що правовою підставою пред'явлення прокурором вимоги про повернення відповідачем1 надмірно сплачених відповідачем 2 бюджетних коштів є відсутність зобов'язань сторін за недійсними угодами, на підставі яких такі кошти були сплачені, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача 1 підстав для подальшого утримання вказаної грошової суми.
При цьому, суд звертає увагу, що положення глави 83 ЦК України застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Таким чином, позовна вимога про стягнення в порядку статті 1212 ЦК України надмірно сплачених бюджетних коштів у розмірі 77 135,05 грн згідно додаткових угод №2 від 21.02.2018 та №2 від 02.05.2018, № 8 від 21.01.2019 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Черкаської обласної ради (Позивач 1) та Департаменту освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації (Позивач 2) судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладаються, зокрема, функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
За приписами ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Аналіз положень, частин 3-5 статті 53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 3-рп/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спільних відносинах.
В обґрунтування підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах Черкаської обласної ради (Позивач 1) та Департаменту освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації (Позивач 2) прокурором зазначено, що останніми самостійно цивільно-правові заходи щодо оскарження додаткових угод до договору № 17 від 22.01.2018 та повернення безпідставно витрачених коштів до бюджету не вживаються, що свідчить про неналежне здійснення позивачами захисту інтересів держави в сфері регулювання спірних правовідносин, що і стало підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів.
З матеріалів справи вбачається, що Смілянською місцевою прокуратурою 12.08.2019 повідомлено Черкаську обласну раду та Департамент освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації про наявність порушень законодавства у сфері публічних закупівель при укладенні оскаржуваних додаткових угод до договору № 17 від 22.01.2018 (а.с. 39)
14.08.2019 листом № 01.1-31/1116 Черкаська обласна рада повідомила місцеву прокуратуру, що перевірку оскаржуваних додаткових угод до договору про закупівлю продуктів харчування № 17 від 22.01.2018 на відповідність чинному законодавству України обласна рада не здійснювала. Також, в листі вказано, що в Черкаської обласної ради відсутні повноваження на оскарження даних додаткових угод (а.с. 59).
27.08.2019 листом № 02/11-021/1232/04-12 Департамент освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації повідомив, що в останнього відсутні повноваження щодо здійснення перевірки відповідності вимогам чинного законодавства додаткових угод укладених школою-інтернатом у рамках здійснення закупівель та захист прав та інтересів школи-інтернату в суді (а.с. 60)
Згідно з Статутом комунального закладу «Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради», затвердженого розпорядженням голови Черкаської обласної ради від 06.12.2018 №402-р у редакції розпорядження Черкаської обласної ради від 24.06.2019 № 288-р засновником навчального закладу є Черкаська обласна рада (далі-Засновник), яка в установленому чинним законодавством порядку представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області та здійснює управління об'єктом комунальної власності.
Відповідно до п. 4 Статуту, Засновником делеговано окремі повноваження Департаменту освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, який є органом управління в межах та обсягах, визначених чинним законодавством України.
Згідно з п. 155 Статуту до виключної компетенції Черкаської обласної ради належить зокрема контроль за ефективністю використання майна, що знаходиться на балансі школи.
Аналогічного висновку про наявність повноважень у органу місцевого самоврядування для звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору у сфері публічних закупівель дійшов Верховний Суд у справі № 905/1250/18 (постанова від 27.03.2019).
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 БК України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Водночас ч. 1 ст. 22 БК України передбачено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 БК України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).
У силу вимог ст. 26 БК України головний розпорядник та розпорядник бюджетних коштів має організувати внутрішній контроль для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності бюджетної установи та її підвідомчих установ.
Згідно з п. 132 Статуту школа є неприбутковим закладом та фінансується за рахунок коштів освітньої субвенції з державного бюджету та обласного бюджету. Головним розпорядником коштів є Департамент освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації.
До повноважень місцевої державної адміністрації належить вирішення питань забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; соціально-економічного розвитку відповідних територій; бюджету, фінансів та обліку; транспорту і зв'язку; науки, освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту тощо (ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»),
Згідно ст. ст. 18. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації виступають розпорядниками коштів відповідних державних адміністрацій в межах затверджених бюджетів, використовуючи їх за цільовим призначенням: а також в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом. Структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій здійснюють керівництво галузями управління, несуть відповідальність за їх розвиток (ст. 42 Закону).
Відповідно до пп. 37 п. 4 Положення про Департамент освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, останнє в межах повноважень забезпечує ефективне та цільове використання відповідних бюджетних коштів.
Всупереч покладеним обов'язкам Департамент освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаська обласна рада не вживали заходів щодо визнання недійсними додаткових угод. Натомість поінформували прокурора про відсутність, на їх думку, повноважень на звернення до суду (підтверджуючі листи наявні в матеріалах справи).
Оскільки позивачами неналежним чином виконувались повноваження по здійсненню заходів щодо оскарження додаткових угод до договору, укладеного у сфері державних закупівель, та щодо стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів, такі дії позивачів як суб'єктів владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, призвели до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, спричиняють державі економічні збитки.
Суд вважає, що звернення прокурора до суду обґрунтоване та спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час здійснення публічних закупівель.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідачів, оскільки останніми не було надано суду достатньо доказів які б довели ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх заперечень.
Згідно із ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписом статті 86 цього кодексу Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення прокурора, суд вважає позовні вимоги такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачена прокуратурою Черкаської області за подання позову сума судового збору підлягає відшкодуванню їй за рахунок відповідачів.
В даному випадку суд погоджується із запропонованим прокурором розподілом судових витрат та вважає за необхідне стягнути з відповідачів витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених вимог, а саме: з Фізичної особи-підприємця Недзеленко Інни Миколаївни 4802, 05 грн, з Комунального закладу «Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради» 2881, 50 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 21.02.2018 до договору № 17 від 22.01.2018, укладеного між КЗ «Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради» та ФОП Недзеленко І.М.
Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 02.05.2018 до договору № 17 від 22.01.2018, укладеного між КЗ «Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради» та ФОП Недзеленко І.М.
Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 21.01.2019 до договору № 17 від 22.01.2018, укладеного між КЗ «Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради» та ФОП Недзеленко І.М.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Недзеленко Інни Миколаївни, ( АДРЕСА_2 , код ІНН НОМЕР_1 ) на користь Комунального закладу «Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради», (м. Сміла, пров. Захисників України, 34, код 21378797, р/р 35410005036823, МФО 854018, УДК в Черкаській області), надміру сплачені бюджетні кошти в сумі 77135, 05 грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Недзеленко Інни Миколаївни, АДРЕСА_2 , код ІНН НОМЕР_1 на користь прокуратури Черкаської області (бульвар Шевченка, 286, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 02911119, р/р 35212034003751, ВДКСУ м. Київ, код банку 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) - 4802, 05 грн витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з Комунального закладу «Смілянська спеціалізована мистецька школа-інтернат Черкаської обласної ради» (м. Сміла, пров. Захисників України, 34, код 21378797, р/р 35410005036823, МФО 854018, УДК в Черкаській області) на користь прокуратури Черкаської області (бульвар Шевченка, 286, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 02911119, р/р35212034003751, ВДКСУ м. Київ, код банку 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) - 2881, 50 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складений та підписаний 03.12.2019.
Суддя О.В. Чевгуз