ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.12.2019Справа № 903/630/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши в судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 20.10.2008 до Договору кредиту №070/22.2-016К від 21.06.2007
Представники сторін:
Від повивача: не з'явився,
Від відповідача: Гамор Н.В.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 20.10.2008 до Договору кредиту №070/22.2-016К від 21.06.2007.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що додаткової угоди №1 від 20.10.2008 до Договору кредиту №070/22.2-016К від 21.06.2007 не підписував, а про наявність цієї додаткової угоди йому стало відомо в липні 2017 року із матеріалів позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором №070/22.2-016К від 21.06.2007.
Одночасно з позовом позивачем подано клопотання від про призначення судової економічної експертизи, судової почеркознавчої експертизи, та витребування у відповідача оригінали кредитної справи за Договором кредиту №070/22.2-016К від 21.06.2007.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 05.09.2018 за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено її розгляд в підготовчому судовому засіданні на 01.10.2018.
21.09.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про передачу матеріалів справи №903/630/18 за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 01.10.2018 справу №903/630/18 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи Господарського суду міста Києва справу № 903/630/18 передано до розгляду судді Трофименко Т.Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 прийнято справу № 903/630/18 до свого провадження, підготовче засідання у справі призначено на 03.12.2018.
09.11.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2018 відмовлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 903/630/18.
В підготовче засідання 03.12.2018 з'явилися позивач особисто та представник відповідача.
03.12.2018 судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про відмову в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
03.12.2018 судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про відмову в задоволенні клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи.
03.12.2018 судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про витребування у відповідача оригіналу Додаткової угоди № 1 від 20.10.2008 до Договору кредиту № 070/22.2-016К від 21.06.2007, укладеної між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Фізичною особи-підприємця ОСОБА_1, особисто ОСОБА_1 .
Представник відповідача заявив клопотання про продовження строку підготовчого провадження у справі.
03.12.2018 судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання на 14.01.2019.
В підготовче засідання 14.01.2019 з'явилися позивач особисто та представник відповідача.
Представник позивача підтримав клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи.
Представник відповідача проти призначення у справі почеркознавчої експертизи не заперечила, надала для долучення до матеріалів справи оригінал Додаткової угоди № 1 від 27.10.2008 до Договору кредиту № 070/22.2-016К від 21.06.2007.
14.01.2019 судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 23.01.2019 та зобов'язання позивача надати суду офіційні документи за період 2007-2009 роки, що містять вільні зразки підпису особи позивача.
В підготовче засідання 23.01.2019 з'явилися позивач особисто та представник відповідача.
Позивач надав в матеріали справи що оригінали документів, які містять вільні зразки підпису особи позивача, а саме: Звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за третій квартал 2008 року та Додаток № 1 до Кредитного договору № 255224-CRED від 10.10.2008.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено, призначено у справі № 903/630/18 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі № 903/630/18 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
28.02.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, у якому інститут пропонує погодити термін проведення експертизи у строк, що перевищує 90 календарних днів, з долученим до нього клопотанням експертів, у якому останні просять: уточнити питання ухвали суду, вказавши, який саме підпис необхідно досліджувати у додатковій угоді № 1 від 20.10.2008 до Договору кредиту № 070/22.2-016К від 21.06.2007, оскільки у питанні ухвали не вказано від імені якої особи значиться досліджуваний підпис та в якій графі він міститься; додатково надати вільні зразки підпису ОСОБА_1, які містяться в оригіналах документів з місця роботи чи проживання (заява на видачу паспорта /Форма № 1/, посвідчення, квитанції, нотаріально посвідчені документи, договори, акти, листи, тощо), у тому числі наближених за часом виконання до досліджуваного документа (тобто за 2007-2008 роки).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2019 поновлено провадження у справі № 903/630/18; задоволено клопотання директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та погодити проведення експертизи № 4286ч4288/19-32 у строк більше 90 днів; задоволено клопотання судових експертів про надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою; зобов'язано позивача у строк до 20.03.2019 надати до суду: вільні зразки підпису ОСОБА_1, які містяться в оригіналах документів з місця роботи чи проживання (заява на видачу паспорта /Форма № 1/, посвідчення, квитанції, нотаріально посвідчені документи, договори, акти, листи, тощо), у тому числі наближених за часом виконання до досліджуваного документа (тобто за 2007-2008 роки); виправлено описку, допущену в п. 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі № 903/630/18; пункт 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі № 903/630/18 викладено в новій редакції; в іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі № 903/630/18 залишено без змін; провадження у справі № 903/630/18 зупинено.
26.03.2019 матеріали справи № 903/630/18 направлено для проведення експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
11.07.2019 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали справи № 903/630/18 з Висновком експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 4286ч4288/19-32 від 05.07.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 поновлено провадження у справі № 903/630/18, підготовче засідання у справі №903/630/18 призначено на 02.09.2019.
02.09.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та клопотання про проведення дослідження в Луцькому експертному центрі.
В підготовче засіданні 02.09.2019 з'явилися представники сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 у задоволенні клопотань позивача про призначення почеркознавчої експертизи у справі № 903/630/18 відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено справу №903/630/18 до судового розгляду по суті на 23.09.2019, викликано в судове засідання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Голіян М.В., Чепак В.М. та Тарасюк Т.Ю., які готували висновок за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 4286ч4288/19-32 від 05.07.2019, для надання роз'яснень щодо висновку.
16.09.2019 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість явки в судове судового засідання експерта Чепак В.М.
23.09.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 23.09.2019 з'явився позивач та судові експерти Голіян М.В. та Тарасюк Т.Ю., які надали пояснення щодо висновку за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 4286ч4288/19-32 від 05.07.2019.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти судове засідання на 16.10.2019.
16.10.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване необхідністю залучення фахівця у області права.
В судове засідання 16.10.2019 з'явився позивач та представник відповідача.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 04.11.2019.
30.10.2019 представник позивача адвокат Іванов В.В. подав до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, а 31.10.2019 вказаний представник ознайомився з матеріалами справи № 903/6360/18.
04.11.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення додаткової судово-почеркознавчої експертизи.
Судове засідання 04.11.2019 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Трофименко Т.Ю. на лікарняному.
З огляду на вихід судді Трофименко Т.Ю. з лікарняного, ухвалою суду від 14.11.2019 справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 02.12.2019.
В судове засідання 02.12.2019 з'явився представник відповідача.
Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив.
При цьому, перед судовим засіданням на електронну пошту Господарського суду міста Києва у справі № 903/630/18 надійшло клопотання про перенесення судового засідання у зв'язку з тим, що неповнолітня донька ОСОБА_1 зламала ногу і потребує термінової медичної допомоги та участі батька в перебуванні в медичній установі. Це клопотання від імені позивача в електронній формі подано ОСОБА_2 (президентом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ніколас»), на підтвердження повноважень якого долучено договір про надання юридичних послуг № 270 від 16.10.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ніколас».
Відповідно до ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (надалі також - ГПК України), якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Згідно з положеннями частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Однак, суд зазначає, що договір про надання правової допомоги за відсутності ордера чи довіреності не є належним доказом на підтвердження повноважень представництва інтересів сторони спору в господарському процесі, тобто, до матеріалів справи не подано доказів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_2 права на підписання документів від імені ОСОБА_1.
Крім того, направлене на електронну пошту Господарського суду міста Києва клопотання про перенесення судового засідання не скріплено електронним цифровим підписом.
Отже, зважаючи на викладене, приймати до розгляду указане клопотання як таке, що подано позивачем, у суду немає правових підстав.
В судовому засіданні суд постановив ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про залишення без розгляду клопотання про перенесення судового засідання.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2019 представником позивача було подано до суду клопотання, у якому останній просить суд призначити у справі додаткову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
1) Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 , який міститься в рядку «копію додаткової угоди отримав» додаткової угоди № 1 від 20.10.2008 до Договору кредиту № 070/22.2-016К від 21.06.2007, укладеного між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, особисто ОСОБА_1 або іншою особою?
2) Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 , який міститься в рядку «копію додаткової угоди отримав» додаткової угоди № 1 від 20.10.2008 до Договору кредиту № 070/22.2-016К від 21.06.2007, укладеній між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, та підпис від імені ОСОБА_1, який міститься в рядку «ОСОБА_1» додаткової угоди № 1 від 20.10.2008 до Договору кредиту № 070/22.2-016К від 21.06.2007, укладеній між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, одною особою?
Розглянувши вказане клопотання суд зазначає про його необґрунтованість, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 107 ГПК України, якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Натомість, заявлене позивачем клопотання, з урахуванням поставлених ним запитань, за своєю суттю є клопотанням про призначенням нової експертизи, а не додаткової, оскільки визначені ним питання на вирішення експерта при призначені первісної почеркознавчої експертизи у справі № 910/903/18 не ставились та експертом не досліджувались.
Разом з тим, суд уважає необґрунтованим та недоцільним призначення почеркознавчої експертизи для вирішення питань щодо дослідження підпису у графі на Додатковій угоді № 1 від 20.10.2008 "Копію додаткової угоди отримав", оскільки предметом позову є недійсність Додаткової угоди №1 від 20.10.2008 до Договору кредиту №070/22.2-016К від 21.06.2007 з підстав її не підписання позивачем, у зв'язку з чим встановлення підпису особи, яка отримала цю угоду, не входить до предмету доказування у даному спорі та не впливає на його вирішення.
В судовому засіданні суд постановив ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання позивача про призначення у справі додаткової почеркознавчої експертизи.
Суд також ураховує, що в ухвалі від 02.09.2019 суд вже відмовляв позивачу у задоволенні аналогічного за суттю клопотання.
В судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою позивача.
Відповідно до частин 3, 4, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо). Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 про призначення судового засідання на 02.12.2019 у справі № 903/630/18 було надіслано позивачу і його представнику - адвокату Іванову В.В. та отримано ними 18.11.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Однак, а ні ОСОБА_1 особисто, а ні його уповноважений представник в судове засідання 02.12.2019 не з'явилися, належним чином оформлених заяв із зазначенням поважних причин неявки до початку засідання не подали.
Так, відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 4 статті 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини 4 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, положення статей 202, 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду (у вказаному висновку суд звертається до правової позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 13.09.2019 по справі № 916/3616/15).
Так само не передбачають вказані норми необхідності у повторності чи систематичності невчинення позивачем (його представником) зазначених дій.
Вказане підтверджується також і змістом частин 1, 2 статті 202 ГПК України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання, як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.
Тобто, з наведеної норми законодавства вбачається, що неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду, а норми законодавства не передбачають необхідності у повторності або систематичності невчинення позивачем (його представником) таких дій.
Отже, оскільки ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання 02.12.2019 особисто, уповноваженого представника не направив, належним чином оформленої заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до початку судового засідання не подав, то суд дійшов висновку, що позов останнього підлягає залишенню без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду суд також враховує, що частиною 2 статті 195 ГПК України строк розгляду справи по суті обмежений тридцятьма днями, однак, розгляд справи по суті у цій справі розпочався ще 23.09.2019 та саме за клопотанням позивача, який був присутній у судовому засіданні 16.10.2019, розгляд справи було відкладено. При цьому, таке клопотання позивач мотивував необхідністю залучення фахівця у області права.
Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Суд звертає увагу, що пунктом 4 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
З огляду на наведене, позивач не позбавлений права на повернення сплаченої суми судового збору за подання згаданого позову у випадку звернення до суду з відповідною заявою у встановленому законом порядку.
Разом з тим, суд також звертає увагу, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, діяльність ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця була припинена ще 23.02.2019 (Номер запису: 21980060002030977). Однак, у разі, коли відповідна зміна статусу відбулася після відкриття провадження у справі № 903/630/18, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - закриття провадження у ній, оскільки на час відкриття господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду. Разом з тим, у суду немає й правових підстав для залучення до участі у справі як правонаступника фізичної особи - підприємця тієї ж таки фізичної особи, оскільки правонаступництво передбачає перехід прав та обов'язків від одного суб'єкта до іншого, а не зміну правового статусу однієї й тієї ж самої особи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 202, 226, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 20.10.2008 до Договору кредиту №070/22.2-016К від 21.06.2007 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 03.12.2019
Суддя Т .Ю. Трофименко