ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.12.2019 м. КиївСправа № 910/13698/19
За позовом: приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА";
до: публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА";
про: стягнення 80.585,16 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники: без виклику сторін.
Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" про стягнення 80.585,16 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом договору добровільного страхування, укладеного між позивачем і страхувальником.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13698/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову з огляду на те, що ОСОБА_1 на час настання дорожньо-транспортної пригоди не був законним володільцем чи користувачем автомобіля "AUDI A4 ", державний номер НОМЕР_2, оскільки вказаний транспортний засіб не було ввезено останнім на митну територію України, а тому у відповідача відсутні підстави для виплати страхового відшкодування за полісом серії АМ № 005736292; крім того, подано клопотання про витребування доказів.
Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відзив відповідача не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких підтримав свою позицію викладену у відзиві на позовну заяву та заперечив проти доводів позивача викладених у відповіді на відзив.
Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,
04.06.2018 між приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" (далі - Страховик/позивач) та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування № 131357/4600/0001518 (далі - Договір), предметом якого є страхування транспортного засобу «SUZUKI NEW SX4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований ТЗ).
Відповідно до договору позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «SUZUKI NEW SX4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
11.01.2019 о 10:25 у м. Києві на Наддніпрянському шосе, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ та транспортного засобу "AUDI A4", із державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував гр. ОСОБА_1
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2019 у справі № 757/2855/19-п встановлено, що ДТП трапилося внаслідок порушень Правил подорожнього руху України водієм ОСОБА_1 (далі - винна особа), який керував "AUDI A4", із державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , у зв'язку з чим, вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності.
Також вказаною постановою встановлено, що «В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому ним адміністративному правопорушенні визнав повністю і щиро розкаявся».
Внаслідок зазначеного вище ДТП транспортний засіб засобу «SUZUKI NEW SX4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження.
Відповідно до рахунку-фактури № 1130504 РФ 088596 від 28.02.2019, наданого ДП «АВТО Інтернешнл», вартість відновленого ремонту транспортного засобу «SUZUKI NEW SX4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становила в загальному розмірі 84.929,35 грн. та була сплачена на рахунок останнього, що підтверджується платіжним дорученням № 075176 від 12.03.2019.
15.08.2019 страхувальник за договором добровільного страхування наземного транспорту № 131357/4600/0001518 від 04.06.2018 звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку та просив здійснити виплату страхового відшкодування.
Згідно страхового акту № 00285718 від 11.09.2019 підлягає перерахуванню страхове відшкодування гр. ОСОБА_2 в розмірі 82.654,35 грн.
Висновком зі звіту про оцінку вартості збитку від 01.03.2019 № 08С/02/19, виконаного оцінювачем ОСОБА_3 складає 81.585,16 грн.
Як вбачається зі страхового акту № 00285718 від 11.09.2019 страховиком здійснено розрахунок та прийнято рішення про виплату страхувальнику страхового відшкодування в загальному розмірі 82.654.35 грн.
Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).
Позивачем на виконання умов Договору було перераховано на рахунок ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 82.654.35 грн., відповідно до платіжного доручення № 075176 від 12.03.2019, засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.
За правилами, встановленими ст. 27 Закону України "Про страхування " та ст. 993 ЦК України, позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги від відповідача страхового відшкодування, виплаченого страхувальникові на підставі Договору добровільного страхування.
Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Згідно із п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Станом на момент виникнення ДТП, цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована публічним акціонерним товариством "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА", що підтверджується Полісом серії АМ № 005736292 (далі - Договір обов'язкового страхування). Виходячи з Договору обов'язкового страхування, забезпеченим транспортним засобом є - "AUDI A4", із державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , тобто той самий автомобіль, яким керувала винна у настанні ДТП особа, ліміт за шкоду заподіяну майну становить 100.000,00 грн., а франшиза - 1000,00 грн.
У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача із претензією № 24635 від 13.06.2018 про виплату страхового відшкодування, однак відповідач прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, оскільки водії ОСОБА_1 , на думку відповідача, на час настання дорожньо-транспортної пригоди не був правомірним користувачем вказаного транспортного засобу.
Водночас, суд відхиляє посилання відповідача на відсутність підстав для виплати страхового відшкодування у зв'язку з тим, що водій автомобіля "AUDI A4", із державний реєстраційний номер НОМЕР_2 неправомірно володів транспортних засобів, з огляду на таке.
Відповідно до п. 1.4. ст. 1 Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
При цьому, за змістом п. 1.6. ст. 1 вказаного Закону власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Крім того, за змістом частин 1, 3 ст. 397 Цивільного кодексу України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
За приписами ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 ст. 380 Митного кодексу України встановлено тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
При цьому, за змістом ч. 5 ст. 380 Митного кодексу України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.
За змістом ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України, добросовісність набувача презюмується, тобто набувач вважається добросовісним поки не буде доведено протилежне.
Відповідно до пункту 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Крім того, власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Відтак, за наявності у водія транспортного засобу реєстраційного документа на цей транспортний засіб, законність володіння таким транспортним засобом презюмується.
При цьому, відповідачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів в розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження відсутності реєстраційних документів у водія транспортного засобу "AUDI A4", із державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували незаконне заволодіння транспортним засобом "AUDI A4", із державний реєстраційний номер НОМЕР_2 водієм ОСОБА_1 .
При цьому, суд зазначає, що твердження відповідача про неправомірність володіння водієм ОСОБА_1 транспортним засобом "AUDI A4", із державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під час ДТП є необґрунтованими, оскільки факт керування автомобілем третьою особою в певний момент часу не спростовує обставин ввезення автомобіля для власних потреб останнього. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2019 по справі № 910/14693/17.
Клопотання відповідача про витребування доказів судом відхиляється, оскільки вказані докази не мають значення для вирішення даної справи.
З урахуванням всіх фактичних обставин справи та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 80.585,16 грн., підлягає задоволенню повністю, з огляду на таке: по-перше, наявність вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні ДТП встановлена встановлена компетентним судом; по-друге, факт того, що цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована, станом на момент настання ДТП, відповідачем, що підтверджується полісом серії АМ № 005736292; по-третє: розмір відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу підтверджується звітом від 01.03.2019 № 08/С/02/19; по-четверте, факт виплати позивачем страхувальникові страхового відшкодування підтверджується розрахунковим документом; по-п'яте, відповідачем не надано суду жодного доказу, підтверджуючого факт відшкодування позивачеві здійсненої останнім виплати страхового відшкодування; і по-шосте, факт незаконного володіння "AUDI A4", із державний реєстраційний номер НОМЕР_2 гр. ОСОБА_1 судом спростований.
Також при визначенні розміру страхового відшкодування позивачем врахована франшиза, встановлена в Договорі обов'язкового страхування.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" (02081, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗДОЛБУНІВСЬКА, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" (01032, м.Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 70-А, ідентифікаційний код 20033533) страхове відшкодування в сумі 80.585 (вісімдесят тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 16 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Cуддя С.В. Балац