ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.12.2019Справа № 910/10901/19
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д; ідентифікаційний код: 14360570)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
про стягнення 210 682,49 грн
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № б/н від 27.04.2019 у розмірі 210 682,49 грн, з яких 200 000,00 грн заборгованості за кредитом, 1 800,00 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 7 200,00 грн відсотків у вигляді щомісячної комісії та 1 682,49 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором № б/н від 27.04.2019.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідачем у цій справі є фізична особа, що не є підприємцем - ОСОБА_1 , адресу якого позивачем зазначено: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2019, на підставі частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, постановлено звернутися до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та зобов'язано Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
16.09.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва на запит суду від 15.08.2019 надійшов лист Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №103/8126/34/4 від 06.09.2019, в якому зазначено про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 05.09.2019 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - протягом 5 днів з моменту отримання даної ухвали та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
09.10.2019 до суду від відповідача надійшли заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в якій відповідач просить суд визнати поважною причину пропуску строку для подачі заяви, відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 заяву ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без розгляду, задоволено клопотання відповідача та витребувано в Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" виписку по рахунку № НОМЕР_2 (вказаного у виписці) за період з 01.01.2000 по 24.07.2019 із зазначенням всіх операцій по рахунку.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та вказує на те, що позивачем не надано доказів того, що відповідачем було відкрито будь-які рахунки в банку, доказів на підтвердження того, що відповідач направляв позивачу для оплати будь-які розрахункові документи та/або платіжні доручення, доказів того, що з рахунку відповідача було списано будь-які кошти на рахунок третіх осіб, що відповідало б умовам укладеного між сторонами договору. Відповідач вказує на те, що він не скористався кредитним лімітом, що був встановлений позивачем, відповідно, на його думку, у відповідача відсутні будь-які зобов'язання перед позивачем. Крім того, на думку відповідача, надана позивачем виписка по рахунку не містить оборотів за кредитом (витрат, списання коштів), не містить підпису особи, що її створила, відтак не може бути належним доказом на підтвердження заявлених вимог.
25.10.2019 (надіслане засобами поштового зв'язку 23.10.2019) до суду від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого останній визнає заборгованість перед позивачем на суму 77 337,55 грн, просить суд задовольнити позов частково на вказану суму.
30.10.2019 (у встановлений судом строк) до суду від позивача надійшла заява про долучення доказів на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 15.10.2019.
Позивач у встановлений судом строк своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
У зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. в період з 22.11.2019 по 29.11.2019 у відпустці, суд здійснює розгляд справи в перший робочий день після виходу з відпустки - 02.12.2019.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті
27.04.2019 Фізична особа-підприємець Чернишов Андрій Володимирович (далі - клієнт, відповідач) через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписав Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ» (далі - Заява), відповідно до якої відповідач приєднався до розділу 3.2.8 Умов та Правил надання послуги «КУБ» (далі - Умови), що розміщені на сайті Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (далі - банк, позивач) pb.ua. Ця заява та Умови разом складають Кредитний договір між банком та клієнтом.
У вказаній Заяві сторонами визначено істотні умови Кредитного договору, а саме банк, за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни (п. 1.1 Заяви); розмір кредиту: 200 000,00 грн (п. 1.2 Заяви); строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів клієнту (п. 1.3 Заяви); проценти за користування кредитом: перші 6 місяців 1,8 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6 % від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п. 1.4 Заяви); порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит включно; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту викладено в Додатку № 1 до цієї Заяви та доступний клієнту у системі «Приват24 для бізнесу» (п. 1.5 Заяви); у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї Заяви, клієнт зобов'язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4, сплатити банку проценти в розмірі 4 % в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг (п. 1.6 Заяви).
Згідно з п. 1.9 Заяви укладення Кредитного договору здійснюється підписанням клієнтом цієї Заяви шляхом накладення електронного цифрового підпису в системі «Приват24 для бізнесу» або у сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
В Додатку № 1 до Заяви сторони погодили графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом.
Матеріалами справи підтверджується накладення позивачем - 24.04.2019 та відповідачем - 27.04.2019 електронних цифрових підписів щодо укладення Кредитного договору.
Згідно з п. 3.2.8.1 Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови та Правила) банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.
Пунктом 3.2.8.2 Умов та Правил визначено, що розмір кредиту, який може бути наданий в рамках Послуги, складає від 50 000 до 1 000 000 грн.
Відповідно до п. 3.2.8.3.1 Умов та Правил повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.
Згідно з п. 3.2.8.3.1.3 Умов та Правил клієнт доручає банку щомісяця у строки, зазначені у Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному у кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.
У відповідності до п. 3.2.8.3.2 Умов та Правил за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).
Згідно з п. 3.2.8.3.3 Умов та Правил при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві.
У пункті 3.2.8.5.3 Умов та Правил визначено, що клієнт зобов'язаний повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені Договором, у терміни і в сумах, як встановлено в пунктах 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
Клієнт зобов'язаний сплатити банку проценти згідно з пунктами 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2 (пункт 3.2.8.5.5 Умов та Правил).
Відповідно до п. 3.2.8.5.6 Умов та Правил клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту, сплати процентів за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов'язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку за цим договором, при настанні термінів платежів згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі недостатньої кількості коштів для оплати чергового платежу щодо послуги, сума неоплаченого платежу виноситься на прострочення до моменту погашення.
Як передбачено в п. 3.2.8.5.7 Умов та Правил, черговий платіж по кредиту «КУБ» може списуватися з поточного рахунку клієнта лише за рахунок його власних коштів.
Згідно з п. 3.2.8.9.1. Умов та Правил за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку по дату погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1, 3.2.8.3 цього Договору, клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.
Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п. 3.2.8.9.2 Умов та Правил).
За умовами п. 3.2.8.9.3 Умов та Правил сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п. 3.2.8.3.1).
Як зазначає позивач, на підставі укладеного з відповідачем Кредитного договору, 27.04.2019 позивачем було перераховано на рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 200 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача № НОМЕР_2 .
Проте, відповідач взятих на себе зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків у передбачений Кредитним договором строк не виконав.
З огляду на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 200 000,00 грн, заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, згідно з пунктами 3.2.8.3.3 та 3.2.8.9.1 Умов та Правил, у розмірі 1 800,00 грн, заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно з пунктами 3.2.8.3.2 та 3.2.8.9 Умов та Правил, у розмірі 7 200,00 грн, пені, нарахованої згідно з п. 3.2.8.10.1 Умов та Правил, у розмірі 1 682,49 грн.
Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Внаслідок укладення договору шляхом підписання відповідачем Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ» від 27.04.2019, між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов'язки і за своєю правовою природою такий правочин є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Суд, на підставі наявних у матеріалах справи первинних банківських документів, встановив факт видачі позивачем кредитних коштів відповідачу в сумі 200 000,00 грн.
Так, перерахування позивачем на рахунок відповідача кредитних коштів у сумі 200 000,00 грн підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача № НОМЕР_2 .
Відповідач вказує на те, що надана позивачем виписка по рахунку не є належним доказом на підтвердження перерахування кредитних коштів.
Згідно з пунктами 41 - 43 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018 (далі - Положення) операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
Відповідно до пункту 61 Положення форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити:
1) номер особового рахунку;
2) дату здійснення останньої (попередньої) операції;
3) дату здійснення поточної операції;
4) код банку, у якому відкрито рахунок;
5) код валюти;
6) суму вхідного залишку за рахунком;
7) код банку-кореспондента;
8) номер рахунку кореспондента;
9) номер документа;
10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом);
11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку;
12) суму вихідного залишку.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як було вказано вище, судом було задоволено клопотання відповідача та витребувано у позивача виписку по рахунку № НОМЕР_2 (вказаного у виписці) за період з 01.01.2000 по 24.07.2019 із зазначенням всіх операцій по рахунку, про що постановлено ухвалу від 15.10.2019.
Як вбачається з наданої позивачем виписки з 27.04.2019 по 23.10.2019, на рахунок відповідача НОМЕР_2 було перераховано кредитні кошти в сумі 200 000,00 грн з призначенням платежу: видача кредиту КУБ згідно Договору NO б/н та Розділу 3.2.8 pb.ua.
Вказана виписка (як і виписка, надана позивачем разом з позовною заявою) містить всі обов'язкові реквізити, визначені пунктом 61 Положення.
З підстав, викладених вище, суд відхиляє як необґрунтовані посилання відповідача на недоведеність факту видачі позивачем кредитних коштів.
При цьому, суд зазначає, що встановлення обставин щодо відкриття відповідачу будь-яких рахунків у банку, направлення позивачу будь-яких розрахункових документів та/або платіжних доручень, списання коштів з рахунку відповідача на рахунки третіх осіб, виходячи з умов укладеного між сторонами Кредитного договору, не входять до предмету доказування в цій справі.
Суд також не може погодитись з твердженнями відповідача про те, що йому не належить вказаний у виписці рахунок 20630052670716, оскільки, як було вказано вище, це спростовується матеріалами справи.
Крім того, у поданому до суду клопотанні від 23.10.2019 відповідач вказав про визнання заборгованості за Кредитним договором перед позивачем в розмірі 77 337,55 грн (станом на 12.09.2019), на підтвердження чого надав скріншот з системи інтернет-банкінгу «Приват24 для бізнесу».
За приписами частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Як було вказано вище, у п. 3.2.8.3.1 Умов та Правил повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.
У пунктах 1.3 та 1.5 Заяви сторони погодили, що кредит надається на строк 12 місяців від дати видачі коштів клієнту, погашення заборгованості за кредитом здійснюється щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит включно.
Доказів того, що банком в порядку п. 3.2.8.3.1.3 Умов та Правил було змінено умови Кредитного договору та встановлено інший термін повернення кредиту шляхом направлення відповідачу повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту в будь-який спосіб, передбачений Кредитним договором, матеріали справи не містять.
Таким чином, приймаючи до уваги умови укладеного між сторонами Кредитного договору, строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким, що настав (згідно з Графіком погашення основної суми боргу та процентів за кредитом), станом на 23.07.2019 (визначена позивачем дата розрахунку) а саме:
- 16 666,67 грн - 27.05.2019;
- 16 666,67 грн. - 27.06.2019.
Суд дослідив наданий позивачем розрахунок заборгованості за Кредитним договором № б/н від 27.04.2019 та встановив, що залишок простроченої заборгованості відповідача складає 33 333,34 грн.
Щодо решти вимог, станом на час звернення позивача до суду, з урахуванням дати здійснення розрахунку заборгованості, строк виконання зобов'язання з повернення кредитних коштів є таким, що не настав.
Суд звертає увагу, що при зверненні до суду з відповідною заявою про долучення доказів до матеріалів справи від 30.10.2019, позивач в порядку статті 46 Господарського процесуального кодексу України вимоги не збільшував, розрахунку простроченої заборгованості на відповідну дату не надав.
Щодо заяви відповідача про визнання заборгованості за Кредитним договором в розмірі 77 337,55 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За приписами статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями тощо.
З огляду на встановлені судом вище обставини, враховуючи, що сума заборгованості відповідача, яка ним визнається, визначена станом на 12.09.2019, тоді як заявлені позивачем вимоги, відповідно до наданого позивачем розрахунку, розглядаються судом станом на 23.07.2019, з урахуванням наведених вище основоположних принципів господарського судочинства, суд приймає визнання відповідачем заборгованості за Кредитним договором в розмірі 33 333,34 грн.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки невиконання зобов'язання відповідачем за Кредитним договором підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідач не надав, сума заборгованості визнається відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом визнаються судом частково обґрунтованими на суму 33 333,34 грн.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 1 800,00 грн відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість, 7 200,00 грн відсотків у вигляді щомісячної комісії та 1 682,49 грн пені, суд зазначає наступне.
Згідно частин 1 - 3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Як було вказано вище, в п. 1.4 Заяви сторони домовились про сплату процентів за користування кредитом: перші 6 місяців 1,8 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяці - 1,6 % від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту)
Крім того, в п. 1.6 Заяви сторони узгодили, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї Заяви, клієнт зобов'язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4, сплатити банку, зокрема, проценти в розмірі 4 % в місяць від суми простроченої заборгованості.
Порядок нарахування та сплати клієнтом відсотків на прострочену заборгованість визначено в пунктах 3.2.8.3.3 та 3.2.8.9.1 Умов та Правил, а відсотків у вигляді щомісячної комісії - в пунктах 3.2.8.3.2 та 3.2.8.9 Умов та Правил.
Суд визнає обґрунтованим та таким, що відповідає умовам Кредитного договору розрахунок позивача щодо нарахування відповідачу відсотків у вигляді щомісячної комісії в сумі 7 200,00 грн.
Щодо нарахування відсотків на прострочену заборгованість, суд встановив, що нарахована позивачем сума відсотків не відповідає умовам укладеного між сторонами Кредитного договору.
Таким чином, оскільки Кредитним договором передбачено нарахування відсотків у розмірі 4 % в місяць від суми заборгованості, за розрахунком суду, сума відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість, за період з 28.05.2019 по 23.07.2019 становить 1 333,33 грн (16 666,67 грн х 2 х 4 %).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з п. 3.2.8.3.3 Умов та Правил у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Аналогічні положення містяться і в пункті 3.2.8.10.1 Умов та Правил.
Здійснивши власний розрахунок пені за заявлений позивачем період (з 28.05.2019 по 23.07.2019), суд встановив, що обґрунтованою за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором є пеня в розмірі 1 321,91 грн, розрахована наступним чином:
- 495,43 грн (16 666,67 х (17.5000 % х 2) х 31: 365);
- 671,23 грн (33 333,34 х (17.5000 % х 2) х 21: 365);
- 155,25 грн (33 333,34 х (17.0000 % х 2) х 5 : 365).
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 33 333,34 грн заборгованості за кредитом, 1 333,33 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 7 200,00 грн відсотків у вигляді щомісячної комісії та 1 321,91 грн пені.
Судовий збір у розмірі 647,83 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача, а решта судових витрат позивача зі сплати судового збору в розмірі 2 512,41 грн, у зв'язку з частковою відмовою у задоволенні позову - на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д; ідентифікаційний код: 14360570) 33 333 (тридцять три тисячі триста тридцять три) грн 34 коп. заборгованості за кредитом, 1 333 (одну тисячу триста тридцять три) грн 33 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 7 200 (сім тисяч двісті) грн 00 коп відсотків у вигляді щомісячної комісії, 1 321 (одну тисячу триста двадцять одну) грн 91 коп. пені та 647 (шістсот сорок сім) грн 83 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 512,41 грн покласти на позивача.
5. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, в порядку передбаченому ст. 257 та п. 17.5 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 02.12.2019.
Суддя Нечай О.В.