27.11.2019 м. Ужгород Справа № 907/516/19
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія
«Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут», м. Ужгород
про стягнення 118 973 126,95 грн.
Секретар судового засідання Штундер Д.Л.
За участю представників сторін:
від позивача - Старчик А.А., довіреність № 14-195 від 17.05.2019
від відповідача - Горбатова А.А., адвокат, довіреність № 007 Др-50-0919 від 23.09.2019
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.
Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут» 118 973 126,95 грн., в т.ч. 60 502 605,18 грн. пені, 14 613 949,10 грн. трьох відсотків річних, 43 856 572,67 грн. інфляційних втрат. Позов заявлено з посиланням на положення статей 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712Цивільного кодексу України, статей 193, 216, 217, 231, 264-265 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору від 28.10.2016 № 16-409-Н купівлі-продажу природного газу обґрунтовано несвоєчасним здійсненням відповідачем оплати поставленого газу.
Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 672 350,00 грн. сплаченого судового збору.
Ухвалою суду від 30.08.2019 головуючим суддею Андрейчук Л.В. відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено строк для надання відзиву на позов та відповіді на відзив та призначено підготовче засідання на 24.09.2019.
Підготовче судове засідання 24.09.2019 відкладено на 15.10.2019.
За наслідками підготовчого засідання 15.10.2019, за згодою сторін оголошено перерву до 06.11.2019 до 15:00год.
За усним клопотанням позивача ухвалою суду від 06.11.2019 продовжено підготовче провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 13.11.2019 на 15:30 год.
За результатом підготовчого засідання 13.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 27.11.2019 на 14:30 год.
Правова позиція позивача
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з позовом до суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз збут" 118 973 126,95 грн., в т.ч. 60 502 605,18 грн. пені, 14 613 949,10 грн. трьох відсотків річних, 43 856 572,67 грн. інфляційних втрат згідно договору купівлі-продажу природного газу №16-409-Н від 28.10.2016.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу №16-409-Н від 28.10.2016 передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 2 149 836 802,54 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Однак, оплату за природний газ товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз збут" здійснювало несвоєчасно та не виконало зобов'язання у строк, визначений договором, чим порушило умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги п. 6.1. договору. Таким чином, на підставі вищевикладеного позивач просить стягнути нараховані пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, вважаючи їх правомірними та обґрунтованими.
Заперечення відповідача
Відповідач в судовому засіданні та у надісланому на адресу суду відзиві на позовну заяву від 23.09.2019 проти позову заперечує в повному обсязі, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування заперечень зазначає, що розрахунки між сторонами за договором було здійснено виключно двома способами: шляхом укладення спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів Державного бюджету України та здійснення перерахунків сум коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно з нормативами розподілу коштів, затверджених відповідними постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
На виконання Закону України "Про ринок природного газу" та Постанови КМ України від 30.09.2015 року №792 "Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ" ТОВ "Закарпатгаз збут" відкрито поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від населення. З наведеного, державою визначено спеціальний режим проведення взаєморозрахунків, що фактично усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматизованому перерахунку із спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача із визначеними нормативами.
ТОВ "Закарпатгаз збут" наголошує, що він може здійснити розрахунок перед позивачем за умовами договору лише через поточний рахунок із спеціальним режимом використання в межах коштів, передбачених нормативом перерахування коштів, затверджених НКРЕКП, при цьому відповідач самостійно не має можливості вплинути на проведення розрахунків за спожитий природний газ населенням, оскільки всі кошти, які потрапляли на рахунок товариства, уповноваженим банком самостійно розподіляються згідно затвердженого постановами НКРЕКП алгоритму та перераховуються на рахунок позивача.
Тому відповідач вважає, що ним дотримано умови договору, виконано зобов'язання з оплати в порядку, визначеному умовами договору та з дотриманням імперативних норм діючого законодавства, так як ТОВ "Закарпатгаз збут" є суб'єктом ринку природного газу, діяльність якого підпорядкована відповідним спеціалізованим нормам законодавства, а тому наслідки порушення грошового зобов'язання передбачені ст.ст. 549, 624, 625 ЦК України не підлягають застосуванню.
Також відповідач звертає увагу суду, що державою офіційно визнається неможливість підприємства ПЕК забезпечити вчасні розрахунки в частині надання пільг та субсидій населенню на відповідній території, тому держава запроваджує механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, що визначений Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, що затверджений Постановою КМ України від 11.01.2005 року №20. Вказаним, як зауважує відповідач, держава фактично змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонами на підставі укладених договорів.
На думку відповідача, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами у цій частині (у розмірі отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, якою було прийнято норми ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", норми Закону про Державний бюджет на відповідний рік, в якому передбачено виділення субвенцій на фінансування пільг та субсидій, норми п. 11 ч. 1 ст. 20, п. 8. ч.1 ст. 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 5 ч. 1 ст. 12, п.5. ч. ст. 13, п. 5 ч. 1 ст. 14, п.5 ч.1 ст. 15, п. 7 ч. 1 ст. 16, ст. 20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також низку інших законодавчих актів. На виконання таких актів прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року №20, спільний наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства фінансів України від 03.08.2015 року №493/688, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію.
Відповідач вважає, з посиланням на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду у справах №910/9806/16, № 926/50/16, №904/2743/16, №906/790/16, № 906/242/17, №907/327/16, №907/864/17, №918/553/18, №924/296/18, що незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами по договору в частині, яку держава компенсує за рахунок коштів державного бюджету, регулюються нормами адміністративного, зокрема, бюджетного законодавства. А застосування та чинність цих норм не залежить від того, чи передбачили сторони у договорі відповідні умови, чи ні. Важливий є той факт, що постачання природного газу пільговим категоріям споживачів прямо залежить від отримання послуг від позивача за договором.
Зокрема, на виконання вищенаведеного, за участю позивача та відповідача було укладено спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету. При цьому, як наголошує відповідач, спільні протокольні рішення і платіжні доручення про перерахування ТОВ "Закарпатгаз збут" позивачу отриманих по ланцюгу коштів у вигляді пільг та субсидій населенню здійснюються в межах договору, укладеного між сторонами і одночасно є процедурою погашення зобов'язань ТОВ "Закарпатгаз збут" перед АТ "НАК "Нафтогаз України" з остаточної оплати вартості поставленого газу у визначеному місяці в розмірі отриманих по спільному протокольному рішенні сум пільг і субсидій населенню.
З викладеного відповідач вважає, що виконання сторонами спільних протокольних рішень, а також положень Постанови КМУ №20 та Порядку, затвердженого наказом Міненерговугілля та Мінфіну №493/688, враховуючи зміст протокольних рішень і первинних документів, складених на його виконання, а також виконання умов договору засвідчує, що сторони фактично погодились, що оплата за договором проводиться шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі спільного протокольного рішення, а день проведення таких розрахунків був одночасно і днем погашення заборгованості за природний газ за договором. Відтак, відповідач зазначає, що здійснення розрахунків за спільними протокольними рішеннями свідчить про зміну порядку і строків проведення розрахунків за отриманий природний газ відповідно до договору, а тому для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат необхідно, щоб оплата за природний газ була здійснена поза межами строку, встановленого спільними протокольними рішеннями.
А оскільки ТОВ "Закарпатгаз збут" належним чином і в повному обсязі виконував положення спільних протокольних рішень, то вважає, що позивачем безпідставно нараховано 3%, втрати від інфляції та пеню.
Додатково наголошує на позиціях, викладених у постановах Верховного Суду, прийнятих за результатом розгляду аналогічних справ.
З вищезазначеного, відповідач підсумовує, що оскільки обов'язок ТОВ "Закарпатгаз збут" здійснювати реалізацію природного газу побутовим споживачам (в тому числі, тим, що мають пільги та субсидії) у АТ "НАК "Нафтогаз України" прямо передбачений пунктами 2) та 3) ч. 3 та абз. 2 ч. 14 Положення №187, а отже, реалізація ТОВ "Закарпатгаз збут" природного газу населенню на пільгових умовах має імперативний характер, і саме тому Порядок №20 встановлює окремий порядок проведення розрахунків у відповідності до правил бюджетного законодавства. Тому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідь на відзив
Позивач у відповіді на відзив від 10.10.2019 не погоджується із запереченнями відповідача. Наголошує на п. 6.1. договору, у якому сторонами погоджено, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природній газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк. Також позивач не погоджується з твердженням відповідача про відсутність у нього можливості вплинути на дію визначеного умовами законодавства алгоритму, який встановлює порядок розподілу грошових коштів, що надходять на рахунки зі спеціальним режимом використання. Вважає, що таке посилання не відповідає умовам договору укладеного між сторонами, оскільки пунктом 6.3. договору визначено, що при наявності заборгованості покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання продавця. Таким чином, на думку позивача, у разі якщо на поточний рахунок із спеціальним режимом використання покупця надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобов'язується здійснити дії щодо оплати заборгованості зі свого поточного рахунку. Окрім того, позивач посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року у справ №910/16072/16 та постанові від 17.04.2018 у справі №918/1395/15.
Заперечення на відповідь на відзив
Відповідач у запереченні на відповідь на відзив від 05.11.2019, із посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 25.06.2019 у справі № 907/864/17, від 02.08.2018 у справі №922/3873/17, від 14.06.2018 у справі №904/2743/16, від 14.03.2018 у справі № 910/9806/16, від 24.07.2019 у справі №918/553/18, від 03.04.2019 у справі 906/278/18, від 09.07.2019 у справі №924/297/18, від 24.07.2019 у справі №918/553/18, зазначає, що погашення заборгованості за поставлений протягом жовтня 2016 - березня 2017 природний газ за Договором відбулось у порядку та строки, передбачені спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, в п. 2.5. кожного із яких передбачено, що ТОВ «Закарпатгаз збут» перераховує НАК «Нафтогаз України» кошти за природний газ за 2016 рік згідно з договором від 28.10.2016р. №16-409-Н із відповідним записом у графі "призначення платежу" та за природний газ за 2016 рік згідно з договором від 28.10.2016р. №16-409-Н із відповідним записом у графі "призначення платежу". Аналогічно за 2017 рік. Тобто, сторонами не визначено конкретних місяців, за які передбачається перерахування коштів, а отже, на думку відповідача, визначити період початку та закінчення прострочення оплати за газ є неможливим.
Відповідач вважає, що наведений порядок оплати не надає можливості визначити певний конкретний період дії Договору, яким повинна погашатися заборгованість, відповідно до спільних протокольних рішень, і відповідно - період прострочення платежів, які надійшли через розподільчі рахунки. Отже, як зазначає відповідач, нарахування здійснені позивачем до укладання цих рішень чи здійснені на борг, який погашено вказаними спільними протокольними рішеннями є неправомірним.
Підсумовуючи відповідач зазначає, що ТОВ «Закарпатгаз Збут» виконувало положення Постанови КМУ №20 від 11.01.2005р., проте, Відповідач позбавлений можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунку, так як такий розрахунок залежить від проведення оплати інших сторін протоколу, що в свою чергу свідчить про відсутність вини Відповідача в не проведенні розрахунку, в зв'язку з чим відсутній склад правопорушення і відповідно до статті 217 ГК України та статті 614 ЦК України позбавляє позивача права застосовувати до боржника заходи відповідальності та у свою чергу тягне за собою відсутність підстав для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.
28.10.2016 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець, позивач) і ТОВ "Закарпатгаз збут" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 16-409-Н, за умовами пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати покупцеві у 2016-2017 роках природний газ, а покупець - прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
Відповідно до пункту 1.2 договору, природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем для постачання побутовим споживачам.
За змістом пунктів 2.1, 2.2 договору продавець передає покупцеві з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 519 300,000 тис. м3 (за місяцями). Обсяги природного газу, які планується передати згідно з цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця поставки в установленому порядку.
Згідно з пунктом 3.2 договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформлюється актом приймання-передачі.
Відповідно до пунктів 3.3 і 3.4 договору, покупець зобов'язується подати не пізніше 08 числа місяця, що настає за місяцем постачання природного газу, продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця (за її наявності) два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги переданого природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Продавець до 12 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, після надання покупцем документів, визначених пунктами 3.3 та 3.4 цього договору, повертає покупцеві один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою (за її наявності). У разі не підписання продавцем акта приймання-передачі природного газу продавець у той же строк письмово повідомляє покупцеві про причини такого не підписання акта та надає у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта.
За змістом пункту 5.1 договору, ціна за 1 000 м3 природного газу, який передається за цим договором, без урахування податку на додану вартість у розмірі 20 %, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов'язками (включно) становить 4 956,70 гривень за 1000 м3 природного газу.
Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (пункт 5.3 договору).
У пункті 6.1 договору сторони узгодили такі умови:
- оплата за газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом 3 цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу;
- остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком від 11.01.2005 № 20 і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк;
- вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом 3 цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (у тому числі коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем і розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу;
- у разі ненадання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці 4 цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу;
- покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці 4 цього пункту, до закінчення 90 (дев'яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, який настає за місяцем, в якому здійснено купівлю-продаж природного газу. При цьому у випадку, якщо покупець надасть продавцеві передбачений абзацом 4 цього пункту акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ у частині суми, зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватися в порядку, передбаченому абзацом 3 цього пункту, але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акта звіряння припиняється нарахування продавцем неустойки, 3 % річних а також інфляційних втрат на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акта звіряння продавцеві та до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ у частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком від 11.01.2005 № 20, має бути здійснений до закінчення 90 (дев'яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, який настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за винятком випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів із дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк;
- покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою, передбаченою Порядком від 1101.2005 № 20 і після спливу 90-денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту;
- сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за винятком випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, у такому разі зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк.
Відповідно до пунктів 7.1 і 7.2 договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі невиконання покупцем вимог пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення.
Предметом позову є вимога ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з ТОВ "Закарпатгаз збут" пені у сумі 60 502 605,18 грн., трьох відсотків річних у сумі 14 613 949,10 грн. та інфляційних втрат у сумі 43 856 572,67 грн., у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати переданого природного газу.
На виконання умов договору купівлі-продажу природного газу від 28.10.2016 №16-409-Н продавець передав, а покупець отримав природний газ власного видобутку виключно для постачання побутовим споживачам на загальну суму 2 149 836 802,54 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2016 на суму 185 293 478,88 грн, від 30.11.2016 на суму 295 432 586,11 грн, від 31.12.2016 на суму 469 177 552,76 грн, від 31.01.2017 на суму 587 168 328,56 грн, від 28.02.2017 на суму 364 990 096,00 грн, від 31.03.2017 на суму 247 774 760,23 грн.
Судом встановлено, що ТОВ "Закарпатгаз збут" здійснило оплату за спожитий газ у сумі 2 149 836 802,54 грн, що підтверджено і відображено у довідках про операції та довідці про сальдо за період з 01.01.2016 по 31.01.2018.
Судом також встановлено, що між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Закарпатській області, Департаментом фінансів в Закарпатській області, ТОВ "Закарпатгаз збут" і Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" з метою погашення взаємної заборгованості укладено спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ і теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України на загальну суму 974 741 896,93 грн., а саме:
- спільне протокольне рішення №2921 від 18.11.2016 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 17 232 244,28 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 19.12.2016 на суму 17 232 244,28 грн;
- спільне протокольне рішення №2922 від 18.11.2016 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 11 686 670,20 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 29.11.2016 на суму 11 686 670,20 грн;
- спільне протокольне рішення №2920 від 18.11.2016 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 7 689 304,68 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 29.11.2016 на суму 7 689 304,68 грн;
- спільне протокольне рішення №522 від 20.01.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 47 401 503,28 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 27.01.2017 на суму 47 401 503,28 грн;
- спільне протокольне рішення №517 від 20.01.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 43 081 032,94 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 28.02.2017 на суму 43 081 032,94 грн;
- спільне протокольне рішення №520 від 20.01.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 48 562 529,52 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 02.02.2017 року на суму 48 562 529,52 грн;
- спільне протокольне рішення №521 від 20.01.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 46 928 739,85 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 02.02.2017 на суму 46 928 739,85 грн;
- спільне протокольне рішення №1243 від 20.02.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 21 087 415,78 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 09.03.2017 на суму 21 087 415,78 грн;
- спільне протокольне рішення №1242 від 20.02.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 23 066 566,64 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 09.03.2017 на суму 23 066 566,64 грн;
- спільне протокольне рішення №1241 від 20.02.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 45 215 671,75 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 09.03.2017 на суму 45 215 671,75грн;
- спільне протокольне рішення №1244 від 20.02.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 41 570 116,67 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 14.08.2017 на суму 41 570 116,67 грн;
- спільне протокольне рішення №1245 від 20.02.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 43 975 944,87 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 23.08.2017 на суму 43 975 944,87грн;
- спільне протокольне рішення №1246 від 20.02.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 38 237 218,92 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 23.08.2017 на суму 38 237 218,92 грн;
- спільне протокольне рішення №1247 від 20.02.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 47 161 046,50 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 23.08.2017 на суму 47 161 046,50 грн;
- спільне протокольне рішення №1248 від 20.02.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 48 428 922,97 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 23.08.2017 року на суму 48 428 922,97 грн.
- спільне протокольне рішення №1790 від 17.03.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 37 152 435,99 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 23.08.2017 на суму 37 152 435,99 грн;
- спільне протокольне рішення №1791 від 17.03.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 42 100 843,79 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 13.09.2017 на суму 42 100 843,79 грн;
- спільне протокольне рішення №1792 від 17.03.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 49 873 067,26 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 15.09.2017 на суму 49 873 067,26 грн;
- спільне протокольне рішення №1793 від 17.03.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 49 770 117,76 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 18.09.2017 на суму 49 770 117,76 грн;
- спільне протокольне рішення №1796 від 17.03.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 49 418 523,37 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 11.09.2017 на суму 49 418 523,37 грн;
- спільне протокольне рішення №2204 від 18.04.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 37 136 963,86 грн; профінансовано у 2018 році згідно з Порядком №256;
- спільне протокольне рішення №2205 від 18.04.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 49 634 289,16 грн; профінансовано у 2018 році згідно з Порядком №256;
- спільне протокольне рішення №2207 від 18.04.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 49 886 608,15 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 02.12.2017 року на суму 49 886 608,15 грн.
- спільне протокольне рішення №2206 від 18.04.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 34 561 199,54 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 02.11.2017 року на суму 34 561 199,54 грн.;
- спільне протокольне рішення №2208 від 18.04.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 43 882 919,20 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням від 02.11.2017 року на суму 43 882 919,20 грн.
У зазначених спільних протокольних рішеннях сторони погодили, що предметом таких рішень є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".
Розділом 3 таких спільних протокольних рішень передбачено, що з метою реалізації Спільного протокольного рішення сторони зобов'язуються забезпечити подання до органів Державної казначейської служби належним чином оформлених спільних протокольних рішень та платіжних доручень згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688; перерахувати кошти наступній стороні, а остання сторона (НАК "Нафтогаз Україна") - до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок; оперативно обмінюватись наявною інформацією, виходячи з принципів взаємних інтересів у процесі реалізації цього спільного протокольного рішення забезпечити проведення розрахунків відповідно до цього спільного рішення та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою спільним протокольним рішенням.
Розділом 4 спільних протокольних рішень визначено, сторони, що підписали спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Уряду від 11.01.2005 №20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов'язань за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 5.2 спільних протокольних рішень, вони набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами й діють до повного виконання сторонами зобов'язань за ними.
Положеннями пункту 1.2 Порядку від 03.08.2015 № 493/688, яким сторони керувалися під час підписання відповідних спільних протокольних рішень, визначено, що розрахунки, передбачені у пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу, форму якого наведено у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ або вугілля, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, лише частина спожитого газу споживалася пільговиками та підлягала оплаті за спільними протокольними рішеннями. Інша частина коштів у сумі 1 175 094 905,51 грн. оплачувалася ТОВ "Закарпатгаз збут" через розподільчий рахунок із спеціальним режимом використання у відповідності до вимог п. 6 ст. 11 ЗУ «Про ринок природного газу», Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), Постанови Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ", Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2516 "Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки".
Згідно з умовами п. 6.2 Договору, оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.
Спір у справі стосується стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу природного газу № 16-409-Н від 28.10.2016 щодо своєчасної оплати поставленого природного газу.
Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 526 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно, для застосування санкцій, визначених умовами договору, а також наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених рішеннями про організацію взаєморозрахунків.
Судом встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу від № 16-409-Н від 28.10.2016, природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), яка була чинною на момент укладення між сторонами договору купівлі-продажу природного газу № 16-409-Н від 28.10.2016, згідно з додатком 1 на відповідача як на постачальника природного газу покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності).
Згідно з п. 14 постанови №758 від 01.10.2015, постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" (яка була чинною на час існування правовідносин між сторонами), споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурними підрозділами.
Для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов'язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів. Уповноважені банки, що обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами) затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ.
Відповідно до вказаного Порядку постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу (газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов'язків (оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком.
Газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання для виконання покладених на них спеціальних обов'язків щодо постачання та продажу природного газу. При цьому, якщо для певної категорії (групи) споживачів встановлено ціни, які відрізняються від звичайних чи ринкових цін, газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають в установах уповноваженого банку окремі поточні рахунки із спеціальним режимом використання для кожної такої категорії (групи) споживачів.
Газопостачальні підприємства і оптові продавці обумовлюють у відповідному договорі про відкриття банківського рахунка право уповноваженого банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ, без застосування платіжних вимог.
Уповноважений банк подає НКРЕКП перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями.
Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств і оптових продавців подається уповноваженим банком до НКРЕКП на затвердження та доводиться до відома Національного банку, підприємств поштового зв'язку, а також споживачів та інших учасників розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України та розміщується на офіційному веб-сайті НКРЕКП.
Газопостачальні підприємства інформують упродовж 10 робочих днів від дня відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.
Газопостачальні підприємства укладають у двомісячний строк із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування коштів за спожитий природний газ виключно на такий рахунок.
Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.
У разі припинення (закінчення строку виконання) спеціальних обов'язків газопостачальних підприємств і оптових продавців газопостачальні підприємства і оптові продавці закривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку. Про закриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання уповноважений банк у дводенний строк письмово повідомляє НКРЕКП.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-3 ст. 12 ГК України, держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз".
Наведене регулювання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".
Цим Порядком передбачено, що він визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами.
Відшкодування коштів на пільги, субсидії здійснюється з Державного бюджету України за спеціальною процедурою. При цьому, такі кошти не є коштами суб'єкта господарювання, а безпосередньо перераховуються на рахунок, в цьому випадку - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (позивачу).
Отже, державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду, винесених за результатом розгляду аналогічних справ - №918/553/18 (постанова від 24.07.2019), №903/911/18 (постанова від 11.11.2019) та №906/278/18 (постанова від 03.04.2019).
Таким чином, у відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, що, зокрема, виключає можливість застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді нарахування пені, 3%
Слід зазначити, що аналогічні положення закріплені у Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002, згідно з п. 4 якого перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.
Таким чином, Держава взяла на себе бюджетне зобов'язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
Пунктом 7 Порядку визначено, що розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.
Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), визначений Порядком, Держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг.
Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу Держави, якою приймаються законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. А тому на виконання таких законодавчих актів Державою в особі відповідних державних органів приймаються підзаконні нормативні акти.
Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), і застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови.
Підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, НАК "Нафтогаз України" у такий спосіб виявило згоду здійснити розрахунки відповідно до Порядку від 03.08.2015 № 493/688, а отже погодилося зі зміною порядку та строків проведення розрахунків за наданий ним газ за договором від 28.10.2016 №16-409-Н.
Судом встановлено, що оплата за природний газ проводилася відповідачем в порядку та на умовах, визначених п. 6 ст. 11 ЗУ «Про ринок природного газу», Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), Постанови Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ", Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2516 "Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки", з дотриманням умов п. п. 6.1 та 6.2 договору, а остаточний розрахунок проводився на підставі спільних протокольних рішень у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".
Відповідачем належним чином виконувались умови спільних протокольних рішень, розрахунки проведені у повному обсязі, що свідчить про відсутність підстав для нарахування та стягнення з відповідача сум пені, інфляційних та річних, які нараховані позивачем на суми, які сплачені за спільними протокольними рішеннями.
Виходячи з підстав позову та встановлених судами фактичних обставин, встановлених у цій справі, відсутні правові підстави для задоволення позову.
Таке застосування норм матеріального права узгоджується з позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній в постанові від 31.05.2019 у справі № 924/296/18, а також з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 09.07.2019 у справі №924/297/18, від 14.03.2018 у справі №910/9806/16, від 25.05.2018 у справі № 926/50/16, від 14.06.2018 у справі №904/2743/16, від 18.04.2018 у справі № 906/790/16, від 03.04.2018 у справі № 906/242/17, від 11.09.2018 у справі №907/327/16, від 25.06.2019 у справі №907/864/17, від 24.07.2019 у справі №918/553/18, від 31.05.2019 у справі №924/296/18, від 11.11.2019 у справі №903/911/18, від 03.04.2019 у справі 906/278/18 тощо.
Судові витрати
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на позивача покладається 672 350,00 грн. витрат на оплату судового збору.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2019 року.
Суддя Л.В. Андрейчук